Постанова суду № 909/50/18 від 07.07.2022 про визнання недійсними рішень зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД", оформлених протоколами № 5/14...

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 909/50/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Стратієнко Л. В., Студенця В. І.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області

у складі судді Рочняк О. В.

від 12 травня 2021 року

та на постанову Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Галушко Н. А., Желіка М. Б., Орищин Г. В.

від 28 вересня 2021 року

у справі за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: 1) Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 ; 4) ОСОБА_4 ,

про визнання недійсними рішень зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД", оформлених протоколами № 5/14 від 30 липня 2014 року та № 27 від 27 листопада 2015 року,

за участю:

від позивача: не з`явилися

від відповідача: не з`явилися

третьої особи-1: Шандарівський Т. Г.

третьої особи-2: не з`явилися

третьої особи-3: не з`явилися

третьої особи-4: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не повідомлявся про скликання зборів, на яких ці рішення були прийняті, з порядками денними цих зборів не ознайомлювався, участі у зборах не брав, протоколи зборів не підписував, оригінали протоколів зборів у Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД" відсутні, що свідчить про порушення корпоративних прав позивача, який станом на дати прийняття спірних рішень був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «КГД-БУД».

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «КГД-БУД» (далі по тексту - Товариства), затвердженого рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом № 12/13 від 18 грудня 2013 року та зареєстрованого 08 травня 2014 року за № 11161050014000285, учасниками Товариства були:

ОСОБА_6 з часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 32,24%,

ОСОБА_3 з часткою з часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 32,25%,

ОСОБА_1 з часткою з часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 22,73%,

ОСОБА_4 з часткою з часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 5,068%

ОСОБА_2 з часткою з часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 7,712 %.

Згідно з пунктами 6.1. - 6.3. статуту Товариства вищим органом Товариства є збори учасників, що складаються з учасників товариства або їх представників. Кожний учасник або його представник має кількість голосів, що пропорційна розміру його долі в статутному капіталі. Збори вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники, які володіють більше як 60% голосів.

Збори учасників товариства скликаються не рідше двох разів на рік. В усіх інших випадках збори учасників Товариства скликаються відповідно до Закону України "Про господарські товариства"

За змістом пунктів 6.4., 6.6., 6.7. статуту Товариства виконавчим органом товариства є дирекція, яку очолює директор, який підзвітний зборам учасників і організовує виконання їх рішень.

30 липня 2014 року були проведені загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД", на яких загальні збори прийняли рішення, оформлені протоколом № 5/14 від 30 липня 2014 року, а саме:

- обрали головою зборів ОСОБА_1 , секретарем зборів ОСОБА_2 ;

- надали згоду Товариства передати в іпотеку Акціонерному товариству "Укрексімбанк" з метою забезпечення виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона" за генеральною угодою майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД", а саме: 1) приміщення громадського харчування (ресторан "Цунамі", готель, літера А, загальною площею 1 096,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) спортивно-оздоровчий комплекс (Льодова арена), літера А, загальною площею 2 335,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- надали згоду Товариства на укладення з Акціонерним товариством "Укрексімбанк" іпотечного договору про передачу в іпотеку Акціонерному товариству "Укрексімбанк" майна, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД", визначеного за результатами розгляду другого питання порядку денного, на умовах визначених Акціонерним товариством "Укрексімбанк";

- надали повноваження на укладення та підписання від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД" з Акціонерним товариством "Укрексімбанк" іпотечного договору та будь-яких інших документів та угод, необхідних для отримання для виконання даного рішення на умовах визначених Акціонерним товариством "Укрексімбанк" та на свій власний розсуд директору Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД" ОСОБА_6 .

Відповідно до зазначеного протоколу зборів у зборах взяли участь усі учасники Товариства, при цьому учасника Товариства ОСОБА_4 представляв ОСОБА_1 на підставі довіреності від 12 вересня 2012 року. У протоколі містяться підписи усіх присутніх на зборах учасників.

05 серпня 2014 року між Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД" був укладений іпотечний договір № 5414Z9.

27 листопада 2015 року були проведені загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД", на яких загальні збори прийняли рішення, оформлені протоколом № 27 від 27 листопада 2015 року, а саме:

- обрали головою зборів ОСОБА_1 , секретарем зборів ОСОБА_2 ;

- надали згоду Товариства передати в заставу Акціонерному товариству "Укрексімбанк" з метою забезпечення виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона" за генеральною кредитною угодою № 5414N1 від 05 серпня 2014 року майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД", а саме: земельну ділянку загальною площею 1,7445 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, для обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу (льодова арена), що знаходиться за адресою м. Івано-Франківськ, вул. О. Довженка, буд. 29, кадастровий номер 2610192001:25:009:0035, та на внесення відповідних змін до іпотечного договору № 5414Z9 від 05 серпня 2014 року, укладеного між Акціонерним товариством "Укрексімбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД", з метою оформлення даної земельної ділянки в іпотеку та на внесення змін у зв`язку із збільшенням ліміту генеральної кредитної угоди № 5414N1 від 05 серпня 2014 року, укладеною між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона" та Акціонерним товариством "Укрексімбанк", до еквіваленту 90 000 000 грн (з можливістю відхилення 5% у зв`язку із зміною курсів валют), та на внесення інших змін та укладення договору про внесення змін до іпотечного договору № 5414Z9 від 05 серпня 2014 року, на умовах визначених Акціонерним товариством "Укрексімбанк";

- надали згоду на внесення змін до умов генеральної кредитної угоди № 5414N1 від 05 серпня 2014 року, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона" та Акціонерним товариством "Укрексімбанк", щодо збільшення ліміту Генеральної угоди до еквіваленту 90 000 000 грн (з можливістю відхилення 5% зв`язку із зміною курсів валют) та на внесення будь-яких інших змін та на укладення додаткової угоди до генеральної кредитної угоди № 5414N1 від 05 серпня 2014 року на умовах, визначених АТ "Укрексімбанк";

- надали згоду на внесення змін до кредитного договору № 5414К12 від 05 серпня 2014 року, укладеного в межах ліміту генеральної кредитної угоди № 5414N1 від 05 серпня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона" та Акціонерним товариством "Укрексімбанк", а саме: на збільшення ліміту кредитної лінії до еквіваленту 65 000 000 грн (з можливістю відхилення 5% у зв`язку із зміною курсів валют); на внесення змін до графіку збільшення ліміту заборгованості, на підвищення комісії за управління кредитною лінією на 0,23 п.п. на період з 01 листопада 2015 року по 31 грудня 2015 року та на внесення будь-яких інших змін, та укладення додаткової угоди до кредитного договору № 5414К12 від 05 серпня 2014 року, на умовах визначених Акціонерним товариством "Укрексімбанк";

- надали згоду на внесення змін до кредитного договору № 5414К13 від 05 серпня 2014 року, укладеного в межах ліміту генеральної кредитної угоди № 5414N1 від 05 серпня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона" та Акціонерним товариством "Укрексімбанк", а саме: на збільшення ліміту кредитної лінії до еквіваленту 25 000 000,00 грн з можливістю відхилення 5% у зв`язку із зміною курсів валют), на внесення відповідних змін до графіку збільшення ліміту заборгованості та на внесення будь-яких інших змін та укладення додаткової угоди до кредитного договору № 5414К13 від 05 серпня 2014 року на умовах, визначених Акціонерним товариством "Укрексімбанк";

- надали повноваження на укладення та підписання від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД" з Акціонерним товариством "Укрексімбанк" договору про внесення змін до іпотечного договору № 5414Z9 від 05 серпня 2014 року та будь-яких інших документів та угод, необхідних для отримання для виконання даного рішення, на умовах визначених Акціонерним товариством "Укрексімбанк" та визначити в цілому на власний розсуд всі істотні та інші умови даних договорів директору Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД" ОСОБА_6 .

Відповідно до зазначеного протоколу зборів у зборах взяли участь усі учасники Товариства, учасника Товариства ОСОБА_4 на підставі довіреності від 12 вересня 2012 року представляв ОСОБА_1 . У протоколі містяться підписи усіх присутніх на зборах учасників.

30 листопада 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД" та Акціонерним товариством "Укрексімбанк" були укладені договори про внесення змін до іпотечного договору № 5414Z9 від 05 серпня 2014 року.

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД", оформлених протоколами № 5/14 від 30 липня 2014 року та № 27 від 27 листопада 2015 року, посилаючись на те, що зазначені рішення загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД" не приймалися, позивач не повідомлявся про скликання зборів, з порядками денними цих зборів не ознайомлювався, участі у зборах не брав, протоколи зборів не підписував.

3. Короткий зміст оскаржуваних рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 12 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28 вересня 2021 року, позов задовольнив частково: визнав недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД", оформлене протоколом № 27 від 27 листопада 2015 року. У задоволенні вимоги про визнання недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД", оформленого протоколом № 5/14 від 30 липня 2014 року, відмовив.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач мав правові підстави для звернення до суду з позовом у цій справі, оскільки станом на дату проведення загальних зборів учасників Товариства, на яких були прийняті спірні рішення, був учасником Товариства; позивач обрав належний та ефективний спосіб захисту своїх порушених прав та інтересів.

Задовольняючи позовну вимогу про визнання недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД", оформленого протоколом № 27 від 27 листопада 2015 року, суди виходили з того, що загальні збори учасників Товариства, на яких були прийняті ці рішення, були проведені з порушенням процедури їх скликання: в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача у встановленому законом порядку та у визначені строки про скликання цих зборів, зокрема про дату, час, місце їх проведення та порядок денний, факт участі позивача у цих зборах є недоведеним та наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується, згідно з висновками проведених у справі судових експертиз підпис позивача на протоколі зборів № 27 від 27 листопада 2015 року виконаний не позивачем, а іншою особою. За висновком судів порушення процедури скликання та проведення зазначених зборів призвело до порушення корпоративних прав позивача, який був позбавлений можливості реалізувати своє право на управління справами Товариства шляхом участі у зборах, ознайомлення з документами, що виносилися на розгляд зборів, висловлення своєї думки щодо питань порядку денного.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про визнання недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД", оформленого протоколом № 5/14 від 30 липня 2014 року, суди виходили з того, що хоча в матеріалах справи і відсутні докази, які б підтверджували обставини повідомлення позивача у встановлені законом порядку та строки про скликання загальних зборів учасників товариства, на яких були прийняті спірні рішення, а саме: про дату, час, місце їх проведення та порядок денний, проте матеріалами справи, зокрема висновками проведених у справі судових експертиз, підтверджується факт того, що позивач брав участь у зборах Товариства, що відбулися 30 липня 2014 року, приймав участь у голосуванні на цих зборах та у прийнятті рішень, підписував протокол цих зборів № 5/14 від 30 липня 2014 року.

4. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційних скарг.

Позивач - ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12 травня 2021 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28 вересня 2021 року в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД", оформленого протоколом № 5/14 від 30 липня 2014 року.

Як на підставу касаційного оскарження зазначених судових рішень позивач послався на пункти 1 та 4 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначив про те, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, порушили норми процесуального права та неправильно застосували норми матеріального права, а саме: статтю 167 Господарського кодексу України, частину першу статті 10, частину першу статті 58 Закону України "Про господарські товариства", частину першу статті 73, частину першу статті 74, частину першу статті 86 Господарського процесуального кодексу України, не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування цих норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах:

- від 16 квітня 2019 року у справі № 915/508/18,

- від 04 грудня 2018 року у справі № 910/21845/16,

- від 20 червня 2018 року у справі № 910/3611/17

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 904/5857/17.

третя особа-1 - Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" таж подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12 травня 2021 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28 вересня 2021 року в частині задоволення позову про визнання недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД", оформленого протоколом № 27 від 27 листопада 2015 року, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Як на підставу касаційного оскарження цих судових рішень Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" послалося на пункт 1 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначило про те, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права та неправильно застосували норми матеріального права, не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 906/1336/19, відповідно до яких у особи, яка подала позов про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства та станом на дату прийняття спірних рішень була учасником господарського товариства, проте відчужила свої корпоративні права в такому товаристві і станом на дату подання позову не є учасником товариства, відсутнє право на подання такого позову.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Третя особа-1 - Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" у відзиві на касаційну скаргу позивача просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що висновки Верховного Суду, на які посилається позивач у касаційній скарзі, не є релевантними до правовідносин у цій справі, оскільки зроблені у справах з неподібними до цієї справі правовідносинами. Також Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" у відзиві на касаційну скаргу посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 906/1336/19, на які посилався у своїй касаційній скарзі, та зазначив про те, що позивач, який станом на дату подання позову у цій справі втратив статус учасника товариства, не мав права на звернення з позовом у цій справі, оскільки відсутнє порушення його прав та інтересів.

Відзиви інших учасників справи щодо зазначених касаційних скарг до Верховного Суду у встановлені судом касаційної інстанції строки не надійшли.

Позиція Верховного Суду.

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанцій.

Верховний Суд, обговоривши наведені позивачем та третьою особою-1 у касаційних скаргах та у відзиві на касаційну скаргу доводи, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, дійшов висновку про те, що касаційне провадження за поданою позивачем касаційною скаргою підлягає закриттю на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України, а касаційна скарга третьої особи-1 не підлягає задоволенню з огляду на таке.

6.2. Оцінка доводів касаційної скарги позивача - ОСОБА_1 .

Позивач оскаржує рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12 травня 2021 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 28 вересня 2021 року в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД", оформленого протоколом № 5/14 від 30 липня 2014 року.

Як уже зазначалося, зазначені судові рішення оскаржуються позивачем, зокрема з підстави, передбаченої пунктом 1 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: з підстави не врахування судами висновків Верховного Суду щодо застосування статті 167 Господарського кодексу України, частини першої статті 10, частини першої статті 58 Закону України "Про господарські товариства", частини першої статті 73, частини першої статті 74, частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, викладених у постановах:

- від 16 квітня 2019 року у справі № 915/508/18,

- від 04 грудня 2018 року у справі № 910/21845/16,

- від 20 червня 2018 року у справі № 910/3611/17

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 904/5857/17, правовідносини в яких є подібними правовідносинам у цій справі № 909/50/18, що переглядається.

За змістом пункту 1 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже відповідно до положень пункту 1 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Для цілей застосування норм процесуального права, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, таку подібність слід оцінювати за певними критеріями, а саме: змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями, з яких: змістовий є основним, а два інші (суб`єктний та об`єктний) - додатковими.

Подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (однакового виду суб`єкти, однаковий вид об`єкта й однакові права та обов`язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність.

Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19.

Отже при дослідженні правовідносин на предмет їх подібності необхідно керуватися зазначеними вище критеріями змістовим, суб`єктним та об`єктним. При застосування цих критеріїв слід виходити з такого.

Основний - змістовний критерій полягає у тому, що оцінювання спірних правовідносин здійснюється за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників.

Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт.

Якщо норма права не передбачає, що її дія поширюється лише на обмежене коло осіб (наприклад, лише на фізичних або на юридичних осіб чи на конкретну групу тих або інших), немає сенсу застосовувати суб`єктний критерій для встановлення подібності правовідносин у різних справах. Так само не завжди для встановлення подібності правовідносин має значення і об`єктний критерій.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних положень процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19.

Отже для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається. При цьому така подібність оцінюється з урахуванням зазначених вище критеріїв та висновків Верховного Суду щодо застосування таких критеріїв подібності.

Здійснивши аналіз подібності правовідносин у справах № 910/3611/17, № 904/5857/17, № 910/21845/16 та № 915/508/18, на висновки Верховного Суду в яких послався позивач у касаційній скарзі, з правовідносинами у цій справі, Верховний Суд дійшов висновку про те, що правовідносини у зазначених справах є неподібними з огляду на таке.

Як вбачається спірні правовідносини у справах № 910/3611/17, № 915/508/18 та № 910/21845/16, як і у цій справі, виникли з приводу оскарження до суду учасником господарського товариства рішень загальних зборів учасників з підстав того, що такі рішення були прийняті на зборах, проведених з порушенням порядку їх скликання та проведення, за відсутності позивачів, без досягнення необхідного кворуму зборів, з підробленням підписів позивачів на протоколах, якими оформлені спірні рішення.

В усіх зазначених справах, як і у цій справі, предметом дослідження судів були, зокрема обставини фактичної участі позивача на загальних зборах учасників господарського товариства .

У зв`язку з цим Верховний Суд зазначає про те, що такі обставини за своєю суттю є оціночними та у кожній окремій справі встановлюються на підставі наявних у матеріалах справи доказів, які у кожній окремій справи можуть бути різними. Як наслідок і висновки судів щодо участі позивача у загальних зборах учасників господарського товариства або його відсутності на цих зборах, на яких прийняті спірні рішення, залежать від тих фактичних обставин, що встановлюються судом у кожній конкретній справі.

Як вбачається у цій справі № 909/50/18, суди попередніх інстанцій встановили, що хоча у матеріалах справи і відсутні докази повідомлення позивача про скликання на 30 липня 2014 року загальних зборів, проте позивач взяв участь у цих загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КГД-БУД», брав участь у голосуванні на цих зборах та у прийнятті рішень, підписував протокол цих зборів. При цьому суди врахували те, що висновками проведених у справі судових почеркознавчих експертиз підтверджується факт того, що зазначений протокол зборів був підписаний саме позивачем, а не іншою особою.

Натомість у справі № 910/3611/17 суди встановили факт відсутності позивача на загальних зборах учасників господарського товариства та виходили з того, що цей факт підтверджується висновком проведеної у справі почеркознавчої експертизи, наданим позивачем суду висновком почеркознавчої експертизи Українського НДІ спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України № 671/1 від 14 лютого 2018 рок, в яких експерти становили факт підробки підпису позивача, наявного на протоколі загальних зборів, на яких були прийняті спірні рішення. Також суди врахували пояснення приватного нотаріуса, в яких він заперечує факт посвідчення ним протоколу загальних зборів та нової редакції статуту господарського товариства.

У справі № 915/508/18 суди також встановили факт відсутності позивача на загальних зборах учасників господарського товариства та виходили з того, що цей факт підтверджувався наявними у цій справі доказами саме у їх сукупності, а саме: тим, що позивачка заперечувала свою присутність на зборах, докази повідомлення її про скликання зборів та докази її реєстрації на загальних зборах в матеріалах справи були відсутні, приватний нотаріус заперечила факт посвідчення нею протоколу зборів. При цьому суди не виявили доказів, які б підтверджували протилежні обставини, зокрема обставину присутності позивачки на зборах.

Однак у цій справі № 909/50/18, що переглядається, суди попередніх інстанцій не встановили наявності у справі доказів, зокрема, які були б надані позивачем та які б спростовували факт участі позивача на загальних зборах, що відбулися 30 липня 2014 року.

З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що фактичні обставини у справах № 915/508/18, № 910/3611/17 та № 909/50/18, на підставі яких суди зробили висновки у справах, є різними, що свідчить про неподібність правовідносин у цих справах саме за змістовним критерієм.

Верховний Суд зазначає про те, що висновки Верховного Суду, що містяться у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 910/3611/17 та від 16 квітня 2019 року у справі № 915/508/18, щодо доведеності обставин відсутності позивачів у цих справах на загальних зборах учасників господарського товариства та доведеності порушення їх корпоративних прав, на які послався позивач у касаційній скарзі, були зроблені за інших, ніж у цій справі № 909/50/18 фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, що не дає підстави вважати правовідносини у цих справах подібними та не передбачає необхідності для суду враховувати ці висновки.

Крім того безпідставними є також і посилання позивача у касаційній скарзі на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04 грудня 2018 року у справі № 910/21845/16, оскільки зазначеною постановою Верховний Суд скасував оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій та передав справу № 910/21845/16 на новий розгляд до місцевого господарського суду саме для з`ясування фактичних обставин справи, зокрема щодо обізнаності позивача про скликання та проведення загальних зборів учасників господарського товариства, щодо присутності позивача на загальних зборах, що не означає остаточного вирішення спору по суті.

Натомість Верховний Суд звертає увагу на те, що такі обставини у цій справі № 909/50/18 були з достовірністю встановлені судами попередніх інстанцій.

Крім того Верховний Суд зазначає про те, що у постанові від 04 грудня 2018 року у справі № 910/21845/16 міститься висновок Верховного Суду про те, що, якщо під час розгляду справи судом буде встановлено факт присутності учасника товариства на загальних зборах, то допущені юридичною особою порушення порядку персонального повідомлення учасника не є підставою для визнання рішень загальних зборів учасників недійсними.

................

Перейти до повного тексту