ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2022 року
м. Київ
справа №540/239/21
адміністративні провадження №К/9901/35239/21, №К/9901/36231/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправним та скасування наказу, рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційними скаргами Херсонської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року (у складі: головуючого судді: Варняка С.О.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року (у складі колегії суддів: судді-доповідача Кравця О.О. суддів Зуєвої Л.Є., Коваля М.П.),
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з позовом до Херсонської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), в якому просила:
визнати протиправним та скасувати наказ керівника Херсонської обласної прокуратури від 23.12.2020 року № 927к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" з 29 грудня 2020 року;
визнати протиправним та скасувати рішення четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 24.11.2020 № 17 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 ;
поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Херсонської окружної прокуратури Херсонської області, або на рівнозначній посаді з 30 грудня 2020 року;
стягнути з Херсонської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 30.12.2020 до моменту фактичного поновлення на роботі.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що на день звільнення позивача, так і на час подання позову Херсонська місцева прокуратура продовжує свою роботу у структурі та штатному розписі прокуратури Херсонської області, окружні прокуратури, передбачені Законом України № 113-ІХ, не утворені; не відбулось реорганізації чи ліквідації, скорочення кількості прокурорів в органі, в якому вона обіймала посаду. На переконання ОСОБА_1 відсутність функціонального принципу та не врахування спеціалізації прокурорів при формуванні тестових запитань унеможливила об`єктивність так званої "атестації" та створила нерівні умови для працівників різних напрямів професійної діяльності органів прокуратури. Позивач вказувала, що рішення про неуспішне проходження позивачем атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора прийнято кадровою комісією, яка не мала на це повноважень, ухвалене четвертою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), як не уповноваженим органом (рішення прийнято та підписано особами, які вже не входили до складу комісії); не були додержані вимоги вмотивованості рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації передбачають наведення у ньому належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року, позов задоволений частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 24.11.2020 № 17 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Херсонської обласної прокуратури від 23.12.2020 № 927к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" з 29 грудня 2020 року.
Поновлено ОСОБА_1 на рівнозначній посаді в Херсонській окружній прокуратурі з 30 грудня 2020 року.
Стягнуто з Херсонської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 30 грудня 2020 року до дати винесення рішення судом у сумі 101 014 (сто одна тисяча чотирнадцять) грн. 16 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
4. Суди попередніх інстанцій зазначали, що докази ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, до структури якого входить Херсонська місцева прокуратура відсутні, скорочення кількості прокурорів у Херсонській місцевій прокуратурі на день звільнення не відбулося, - а тому: посилання у наказі про звільнення на положення пункту 9 частини 1 статті 51 Закону № 1697-VІІ є безпідставними; тому звільнення відбулося з порушенням чинного законодавства, наказ керівника Херсонської обласної прокуратури від 23.12.2020 № 927к є протиправним та підлягає скасуванню.
5. Щодо рішення кадрової комісії, суди попередніх інстанцій вказували, що з урахуванням того, що позивач набрала 53 бали за результатом складання іспиту у формі анонімного тестування, Четвертою кадровою комісією на підставі п. п. 13, 17 розділу II Закону № 113-ІХ, п. 6 розділу І, п. 5 розділу ІІ Порядку, прийнято рішення від 24.11.2020 № 17 про неуспішне проходження позивачкою атестації; разом з тим, наказом Генерального прокурора від 10.09.2020 № 425 "Про створення четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)" (Т.1 а/с 46) створено четверту кадрову комісію обласних прокуратур та затверджено її склад; у подальшому тричі наказами Генерального прокурора від 15.09.2020 № 450, від 17.11.2020 № 536, від 24.11.2020 № 559 до складу четвертої кадрової комісії вносились зміни (Т.1 а/с 47-50); 24 листопада 2020 року наказом Генерального прокурора № 559 внесено зміни до наказу Генерального прокурора від 10.09.2020 № 425 щодо членів комісії, делегованих міжнародними неурядовими організаціями, проектами міжнародно-технічної допомоги та дипломатичними місіями, а саме: виключено зі складу комісії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та включено до складу комісії ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
6. Суди першої та апеляційної інстанцій зазначали, що оскільки в тексті наказу Генерального прокурора від 24.11.2020 № 559 не встановлено інший строк набрання чинності, то цей наказ набрав чинності саме 24 листопада 2020 року, а відповідно цього дня і відбулася зміна складу комісії; тобто 24 листопада 2020 року, на час засідання четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), яка приймала рішення № 17 про неуспішне проходження повивачем атестації, до її складу входили: голова комісії - ОСОБА_8 , секретар комісії - ОСОБА_9 та 4 члени комісії - ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; разом з цим, рішення четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 24.11.2020 № 17, приймалось іншим складом, який суттєво відрізнявся від зазначеного у наказі Генерального прокурора: голова комісії - ОСОБА_8 , секретар комісії - ОСОБА_9 та 4 члени комісії - ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (Т.1 а/с 135).
7. З наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що рішення про неуспішне проходження атестації позивачем за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, прийнято неповноважним складом кадрової комісії.
8. Окрім того, суд першої інстанції зазначав, що оскільки рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації згідно Закону № 113-IX є безальтернативною підставою для прийняття наказу про звільнення прокурора з посади, останнє має ознаки рішення суб`єкта владних повноважень, а тому має відповідати критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України; виходячи з цього, необхідно, щоб рішення комісії про неуспішне проходження атестації позивачем, не просто містило мотивувальну частину, а щоб така мотивувальна частина містила інформацію та посилання який саме прохідний бал встановлений, та у чому саме полягала не успішність складення іспиту; судом було встановлено, що рішення четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 17 від 24.11.2020 не містить деталізації підстав прийнятого рішення стосовно позивача, а має лише висновки без їх обґрунтування тощо.
9. Суди попередніх інстанцій вважали, що ефективним засобом юридичного захисту позивача буде саме поновлення її в Херсонській окружній прокуратурі та органах прокуратури на посаді, яка є рівнозначною посаді прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області, яка за визначенням не може вважатись новою установою, оскільки відбулось фактичне перейменування одного і того ж органу прокуратури, з якого і була звільнена позивачка, а її поновлення не може вважатися переведенням, як таким.
10. Щодо середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди попередніх інстанцій зазначали, що як вбачається з довідки Херсонської обласної прокуратури від 23.04.2021 № 21-104вих21, виданої ОСОБА_1 , нарахована заробітна плата за жовтень 2020 року становить 16672,19 грн., за листопад 2020 року - 15691,49 грн., середньоденна заробітна плата становить 980,72 грн (Т.2 ас/ 23); кількість робочих днів вимушеного прогулу з 30.12.2020 року по 31.05.2021 року становить - 103; таким чином, стягненню на користь позивачки підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 101 014,16 грн. (980,72 грн. х 103 роб. дні) з відрахуванням обов`язкових платежів.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та відзивів (заперечень) на них
11. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій Херсонська обласна прокуратура (далі - касатор-1) та Офіс Генерального прокурора (далі - касатор-2) звернулись до Верховного Суду із касаційними скаргами (адміністративні провадження №К/9901/35239/21 та №К/9901/36231/21 відповідно). Касатор-1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2021 в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Касатор-2, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2021 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
12. В обґрунтування підстав касаційного оскарження касатор-1 посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, а саме застосування судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №П/9901/101/18, постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №826/12916/15, від 06 березня 2019 року у справі №824/424/16-а, від 13 березня 2019 року у справі №826/751/16, від 27 червня 2019 року у справі №826/5732/16, від 26 липня 2019 року у справі №826/8797/15, від 09 жовтня 2019 року у справі №П/811/1672/15, від 12 вересня 2019 року у справі №821/3736/15-а, від 22 жовтня 2019 року у справі №816/584/17, від 15 квітня 2020 року у справі №826/5596/17, від 19 травня 2020 року у справі №9901/226/19 щодо застосування судами статей 240-1 та 235 КЗпП України.
13. Крім цього, скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням положень пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України №113-ІХ як підстави для звільнення прокурора.
14. В обґрунтування підстав касаційного оскарження касатор-2 посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, а саме застосування судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №640/18679/18, №804/958/16, від 23 грудня 2020 року у справі №813/7911/14, від 09 грудня 2020 року у справі №826/18134/14, від 19 листопада 2020 року у справі №826/14554/18, від 07 липня 2020 року у справі №811/952/15, від 19 травня 2020 року у справі №9901/226/19, від 15 квітня 2020 року у справі №826/5596/17, від 22 жовтня 2019 року у справі №816/584/17, від 12 вересня 2019 року у справі №821/3736/15-а, від 09 жовтня 2019 року у справі №П/811/1672/15, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №П/9901/101/18 щодо застосування судом статті 235 КЗпП України.
15. Крім цього, скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування;
пункту 7, підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру», пункту 6 розділу V Порядку №221.
пункту 6 розділу ІІІ Порядку №221, пункту 8 розділу І, додатку 1 Порядку №221 щодо застосування кадровою комісією дискреційних повноважень при ухвалені рішення про неуспішне проходження прокурором атестації у разі набрання меншої кількості балів, ніж було визначено під час складання іспиту на загальні здібності та навички;
частини 2 статті 9 Закону України «Про прокуратуру» в частині набрання чинності наказом Генерального прокурора про створення кадрової комісії та про внесення до них змін та щодо застосування пункту 5 розділу ІІ Порядку №221, пункту 16, розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ, підпункту 2 пункту 8 розділу І, пункту 5 розділу ІІ Порядку №221 з приводу дискреційних повноважень кадрових комісій при прийнятті рішення за наслідками анонімного тестування з використання комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
16. Обґрунтовуючи подані касаційні скарги, скаржники, окрім іншого зазначають, що чітко визначеним нормою закону юридичним фактом, що зумовлює звільнення на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру», у даному випадку, є не завершення процесу ліквідації чи реорганізації органу прокуратури чи завершення процедури скорочення чисельності прокурорів органу прокуратури, а виключно настання події - рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором; не проходження відповідного етапу атестації є підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про її неуспішне проходження прокурором.
17. Касатори зазначають, що оскаржуване рішення кадрової комісії відповідає усім вимогам, к якому є його обґрунтування - набрання позивачем за результатом складеного іспиту меншої кількості балів, ніж прохідний бал для успішного складення іспиту, а х огляду на специфіку цього рішення, воно не потребує іншого обґрунтування та мотивування, оскільки не залежить від розсуду комісії. Щодо складу кадрової комісії, касатори вказують, що оскільки рішення про неуспішне проходження атестації було наслідком неотримання ОСОБА_1 під час складення іспиту необхідного для подальшого проходження атестації балу, тому склад кадрової комісії, який був на момент прийняття рішення, жодного значення не має.
18. Щодо поновлення позивачки на посаді, касатори зазначають, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано норми статті 235 КЗпП України, оскільки у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено; водночас, поновлення позивача, який неуспішно пройшов атестацію та без успішного її проходження, на посаді в органах прокуратури, надає йому привілеї перед прокурорами, які успішно пройшли атестацію.
19. Від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційні скарги відповідачів, в яких позивач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційні скарги - без задоволення.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
20. Касаційна скарга Херсонської обласної прокуратури до Верховного Суду надійшла 23 вересня 2021 року.
21. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2021 визначено склад колегії суддів: Жук А.В. - головуючий суддя, судді: Загороднюк А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.
22. Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою Херсонської обласної прокуратури на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року у справі №540/239/21 (№К/9901/35239/21).
23. Касаційна скарга Офісу Генерального прокурора до Верховного Суду надійшла 04 жовтня 2021 року.
24. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.10.2021 визначено склад колегії суддів: Жук А.В. - головуючий суддя, судді: Загороднюк А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.
25. Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року у справі №540/239/21 (№К/9901/36231/21).
26. Ухвалою Верховного Суду від 23.06.2022 касаційні скарги Херсонської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора об`єднано в одне касаційне провадження, а справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
27. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв`язку з набуттям чинності перехідних положень Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, наказом Генерального прокурора України від 23.09.2015 № 93ш у структурі та штатному розписі прокуратури Херсонської області шляхом реорганізації міських, районних, районних у містах та міжрайонних прокуратур Херсонської області утворено місцеві прокуратури Херсонської області, які розпочинають свою роботу з 15.12.2015.
28. 15 грудня 2015 року на виконання вимог вищевказаних Закону України та наказу Генерального прокурора України розпочала свою роботу Херсонська місцева прокуратура.
29. Відповідно до наказу прокурора Херсонської області від 15.12.2015 № 1171к ОСОБА_1 призначено на посаду прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області (Т.1 а/с 21).
30. Наказом Генерального прокурора від 10.09.2020 № 425 "Про створення четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)" створено четверту кадрову комісію обласних прокуратур та затверджено її склад (Т.1 а/с 46).
31. 24 листопада 2020 року наказом Генерального прокурора № 559 внесено зміни до наказу Генерального прокурора від 10.09.2020 № 425, а саме: виключено зі складу комісії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та включено до складу комісії ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (Т.1 а/с 49).
32. Разом з тим, 07 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подано заяву Генеральному прокурору про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти апестацію (а/с 104).
33. 22 жовтня 2020 року ОСОБА_1 складено тесування з використанням компютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застовуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, за результатом якого отримала 53 бали (Т.1 а/с 106).
34. 22 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до голови Четвертої кадрової комісії з заявою про надання можливості перескласти тестування у зв`язку з некорректністю тестових запитань (Т.1. а/с 127-128).
35. Протоколом №5 засідання Четвертої кадрової комісії від 22.10.2020 заяву ОСОБА_1 відхилено (Т.1 а/с 111).
36. 24 листопада 2020 року рішенням четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від № 17 прокурор Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_1 визнана такою, що неуспішно пройшла атестацію (Т.1 а/с 135).
37. Наказом керівника Херсонської обласної прокуратури від 23.12.2020 № 927 к ОСОБА_1 , звільнено з посади прокурора Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області та з органів прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" з 29 грудня 2020 року (Т.1 а/с 17).
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
38. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
39. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).
40. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційних скарг, які стали підставою для відкриття даних касаційних проваджень та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
41. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
42. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).
43. Статтями 2, 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) закріплено право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.
44. Відповідно до статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.
45. Статтею 4 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
46. Законом України «Про прокуратуру» забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
47. Законом України від 19.09.2019 № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (діє з 25 вересня 2019 року) запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону України «Про прокуратуру» були внесені зміни.
48. Статтею 14 Закону України «Про прокуратуру» у зв`язку із внесенням до неї змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» передбачено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури.
49. Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону України «Про прокуратуру» кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».
50. У тексті Закону України «Про прокуратуру» слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено відповідно словами «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури».
51. Згідно з пунктами 6, 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
52. Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором (пункт 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури»).
53. Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
54. Згідно з пунктом 11 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.