ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2022 року
м. Київ
справа № 127/15447/20
провадження № 51-5846км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ковтуновича М. І.,
суддів Анісімова Г. М., Луганського Ю. М.,
за участю:
секретаря судового засідання Лагоди І. О.,
прокурора Гошовської Ю. М.,
у режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_1 ,
захисника Горбатюка В. В.,
представника потерпілого Вознюка О. Д.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Горбатюка В. В. на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 16 липня 2021 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12020020040000413, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 16 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Вирішено питання, які стосуються: початку строку відбування покарання; зарахування строку попереднього ув`язнення в строк покарання; відшкодування процесуальних витрат; речових доказів у кримінальному провадженні.
За вироком міського суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 03 квітня 2020 року приблизно о 20:50, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, біля під`їзду будинку АДРЕСА_2 з хуліганських мотивів вчинив суперечку із ОСОБА_2 та його цивільною дружиною ОСОБА_3 . У цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 розпочав бійку з ОСОБА_2 , в ході якої вони впали на землю. Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , діючи умисно, з хуліганських мотивів, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі, з метою заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи наслідки та бажаючи їх настання, правою рукою діставши ніж з кишені, завдав ним ОСОБА_2 одного удару в ділянку черевної порожнини, чим заподіяв потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Тим самим, ОСОБА_1 вжив усіх заходів з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на умисне вбивство ОСОБА_2 , однак не довів його до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілому своєчасно було надано медичну допомогу.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 29 вересня 2021 року вирок суду щодо ОСОБА_1 залишив без змін.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Горбатюк В. В., посилаючись на норми КК та Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), рішення Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, просить скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115 КК за відсутністю в діях останнього складу злочину.
Сторона захисту вважає рішення судів незаконними та необґрунтованими, такими що підлягають скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Аналізуючи показання потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 , вважає висновок суду про те, що ОСОБА_1 з хуліганських мотивів вчинив суперечку з потерпілим та, реалізуючи свій злочинний умисел, розпочав бійку з ним, в ході якої вони впали не відповідає фактичним обставинам провадження, оскільки саме потерпілий, відповідно до його показань та показань свідка ОСОБА_3 , розпочав бійку з обвинуваченим і штовхнув його, внаслідок чого вони впали на землю.
Адвокат обґрунтовує свої доводи також і тим, що під час судового розгляду сторона обвинувачення не надала жодного доказу здійснення ОСОБА_1 хуліганських дій щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
До того ж, на думку захисника, висновок суду про те, що ОСОБА_1 вжив усіх заходів з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на умисне вбивство ОСОБА_2 , однак не довів його до кінця з причин, що не залежали від його волі, не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки обвинувачений після події забіг до квартири та одразу почав з телефону викликати швидку медичну допомогу.
На переконання сторони захисту, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи апеляційної скарги щодо проведення обшуку квартири матері засудженого до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, без законних на те підстав та з порушенням статей 233, 234 КПК.
Також вважає недопустимими доказами висновки експертів від 28 квітня 2020 року № 56 та від 15 травня 2020 року № 154, а також речовий доказ - кухонний ніж, оскільки вказує про неналежне упакування речового доказу та недотримання цілісності упаковки під час огляду місця події, що також не взяв до уваги суд апеляційної інстанції.
Свої доводи захисник Горбатюк В. В. обґрунтовує також і тим, що 17 червня 2021 року було заявлено клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для узгодження правової позиції з обвинуваченим та належної підготовки до судових дебатів, однак у задоволенні цього клопотання захисника було відмовлено, що вважає порушенням права на захист.
Як відзначає скаржник, сторона захисту під час апеляційного розгляду звертала увагу на те, що 21 липня 2021 року суд першої інстанції постановив ухвалу про виправлення описки у вироку щодо продовження строку тримання під вартою, проте всупереч вимогам статей 193, 199, 331 КПК це не є виправленням описки, а судове засідання відбулося за відсутності сторони захисту, яка не була повідомлена. Однак суд апеляційної інстанції не надав відповіді на зазначені доводи сторони захисту та залишив їх поза увагою.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник Горбатюк В. В. та засуджений ОСОБА_1 підтримали доводи касаційної скарги.
Прокурор Гошовська Ю. М. та представник потерпілого Вознюк О. Д. заперечили проти задоволення касаційної скарги, навели аргументи щодо законності й обґрунтованості судових рішень, просили залишити їх без зміни, а касаційну скаргу без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Викладені у касаційній скарзі захисника доводи щодо порушення, на його думку, права засудженого на захист, оскільки не було надано стороні захисту достатньо часу для підготовки до судових дебатів є безпідставними.
Згідно з ч. 1 ст. 364 КПК учасники судових дебатів виступають у визначеному порядку. Така черговість не може бути змінена ні головуючим, ні самими учасниками судового провадження.
Судові дебати є самостійною частиною розгляду кримінального провадження, їх основу складають промови учасників судового розгляду, в яких вони дають оцінку діям обвинуваченого, аналізують досліджені в суді докази, висловлюють висновки щодо винуватості чи невинуватості обвинуваченого, кваліфікації дій, міри покарання, вирішення цивільного позову та інших питань, що повинен вирішити суд у ході постановлення вироку.
Зокрема, під час судових дебатів, крім промов учасників судового провадження, будь-яких інших процесуальних дій, за виключенням рішення про відновлення з`ясування обставин (ч. 5 ст. 364 КПК), чинним законодавством не передбачено.
Стадія судових дебатів не передбачає розгляду клопотань та заяв.
На підставі вищевикладеного міський суд обґрунтовано відмовив захиснику Горбатюку В. В. у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки до судових дебатів, яке він заявив на початку своєї промови. У контексті цього необхідно наголосити, що клопотання захисник заявив після виступів прокурора, потерпілого та його підзахисного - обвинуваченого ОСОБА_1 .
З огляду на вказане суд апеляційної інстанції обґрунтовано поставив під сумнів твердження адвоката про те, що перерва в дебатах йому була необхідна для узгодження правової позиції з обвинуваченим, який є особою зі змішаним розладом особистості з діагнозом «суміжна розумова відсталість», а тому потребує детального пояснення щодо процесуального розгляду справи, оскільки клопотання адвокат заявив не до, а вже після виступу в дебатах свого підзахисного.
Отже, зважаючи на зазначене і те, що своїм правом на виступ у судових дебатах скористався як сам ОСОБА_1 , так і захисник Горбатюк В. В., який діє в його інтересах, немає жодних підстав вважати, що під час провадження в суді першої інстанції було порушено право обвинуваченого на ефективний захист, що позбавило останнього справедливого судового розгляду і створило перешкоди для реалізації наданих йому прав.
Довід захисника Горбатюка В. В. про те, що протокол огляду місця події від 03 квітня 2020 року є недопустимим доказом, суди першої та апеляційної інстанцій також перевіряли та обґрунтовано визнали безпідставним.
За змістом статей 214, 223, 237 КПК огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до ЄРДР, що здійснюється після огляду. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Як виняток, ч. 2 ст. 30 Конституції України передбачає, що у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.