постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНи
09 червня 2022 року
м. Київ
справа № 456/3324/19
провадження № 51-4745км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Антонюк Н. О., Стефанів Н. С.,
з участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
прокурора Сеник В. Г.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисника Оприска М. В. (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Львівського апеляційного суду від 12 липня 2021 року у кримінальному провадженні № 12019140130000782 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Квасів Горохівського району Волинської області та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02 квітня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, та засуджено за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Вирішено питання про стягнення процесуальних витрат та долю речових доказів.
Місцевий суд установив, що ОСОБА_1 29 червня 2019 року близько 19:30 керуючи у стані алкогольного сп`яніння автомобілем "Mitsubishi L200" та рухаючись біля площі ім. Тараса Шевченка в смт. Дашава Стрийського району Львівської області в напрямку с. Йосиповичі, в порушення вимог пунктів 1.5., 2.3 "б"., 2.9, 10.1, 12.3., 13.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не зменшив швидкості руху, не дотримався безпечного інтервалу та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2, яка стояла в заїзній кишені біля автомобіля "SkodaSuperb", унаслідок чого останній було заподіяно тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
При перегляді вироку за апеляційною скаргою прокурора Львівський апеляційний суд ухвалою від 12 липня 2021 року це рішення залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор Яворський С. М., який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м`якості, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у цьому суді.
На думку прокурора, апеляційний суд безпідставно погодився з рішенням суду першої інстанції про можливість виправлення ОСОБА_1 без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами не врахувавши того, що останній керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.
Вважає безпідставним посилання апеляційного суду в ухвалі на обґрунтування свого рішення про те, що ОСОБА_1 працевлаштувався водієм і така робота є єдиним джерелом його доходу, з якого він може відшкодовувати завдану шкоду, оскільки засуджений влаштувався на таку роботу тимчасово через 6 місяців після скоєння злочину. Крім того, він є особою пенсійного віку та отримує пенсійне забезпечення.
Також зауважує на тому, що останній не відшкодував потерпілій завдану моральну шкоду.
З огляду на це вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і підлягає скасуванню.
У поданих запереченнях на касаційну скаргу захисник Оприско М. В. просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Позиція учасників в суді касаційної інстанції
Прокурор просив задовольнити касаційну скаргу.
Засуджений та його захисник заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора і просили залишити рішення апеляційного суду без зміни.
Потерпіла ОСОБА_2, її представник Цюмрак М. Д. та цивільний позивач ОСОБА_3 у своїх письмових заявах просили касаційну скаргу прокурора задовольнити та розглянути справу без їхньої участі.
Мотиви Суду
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.
Відповідно до ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах доводів касаційної скарги. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ч. 1 ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Правильність встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження, а також доведеність винуватості та кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК прокурором у касаційній скарзі не оспорюються.
Розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції був проведений відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК.
У суді апеляційної інстанції прокурор не оспорював правильність призначення ОСОБА_1 районним судом основного покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас, прокурор не погоджувався з тим, що цей суд не призначив засудженому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
З цього приводу прокурор наводить доводи про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м`якості, які суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.