ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2022 року
м. Київ
справа № 554/2112/16-к
провадження № 51-5253км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Чистика А. О.,
суддів Бородія В. М., Єремейчука С. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Слободян О. М.,
прокурора Шевченко О. О.,
засудженого
(у режимі відеоконференції) ОСОБА_1 ,
захисника Патрелюка Д. А.,
перекладача Бондарчука М. Я.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Патрелюка Дмитра Андрійовича на вирок Полтавського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015170040003676 від 14 грудня 2015 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тріполі, Лівія, який згідно з матеріалами кримінального провадження зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 12 грудня 2016 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, і виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) через недоведеність того, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Цим же вироком особу, матеріали стосовно якої апеляційним судом виділено в окреме провадження у зв`язку з оголошенням у розшук (далі - особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження), визнано винуватим за ст. 128 КК України та призначено йому покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин. На підставі ст. 72 КК України цій особі зараховано строк попереднього ув`язнення у строк покарання та ухвалено вважати його таким, що відбув покарання.
Полтавський апеляційний суд 20 жовтня 2021 року частково задовольнив апеляційні скарги прокурора і потерпілого ОСОБА_2 , скасував вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 12 грудня 2016 року в частині виправдання ОСОБА_1 й ухвалив свій, яким визнав останнього винуватим за ч. 2 ст. 121 КК України та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Також апеляційний суд стягнув із ОСОБА_1 на користь потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_2 відповідно 150 000 грн та 50 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, а на користь Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації - 22 428,83 грн у рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілого.В решті вирок місцевого суду апеляційний суд залишив без змін.
Згідно з цим вироком ОСОБА_1 13 грудня 2015 року близько 04:00 перебував у нічному закладі «Версаль» (вул. Соборності, 31, м. Полтава) разом із особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, де у ОСОБА_1 на ґрунті неприязних відносин, що виникли раптово, відбулася сварка з ОСОБА_3 , після чого всі вони вийшли на вулицю для з`ясування відносин. У парку поблизу зазначеного закладу особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, завдав ОСОБА_3 декілька ударів кулаком в обличчя, від чого останній упав, не маючи змоги чинити опір. Після цьогоособа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, ногою, а ОСОБА_1 - предметом продовгуватої форми продовжили бити потерпілого по голові, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження у виді черепно-мозкової травми, забою головного мозку, гематом і забійних ран голови, перелому носа, після чого зникли з місця злочину.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник Патрелюк Д. А., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить вирок апеляційного суду скасувати, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 закрити, оскільки в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Захисник стверджує, що за результатом розгляду кримінального провадження суд першої інстанції ретельно дослідив докази та дійшов обґрунтованого висновку про невинуватість ОСОБА_1 , оскільки ініціатором конфлікту був ОСОБА_3 і бійка відбувалась між ним та особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження. Натомість апеляційний суд усупереч вимогам ст. 94 КПК України дав неправильну оцінку доказам, деякі з них не врахував, а інші необґрунтовано поклав в основу вироку. Зокрема, захисник посилається на порушення апеляційним судом порядку допиту потерпілого, необґрунтоване врахування його суперечливих показань та свідка ОСОБА_4 , а також висновків експертів № 83, 261. Вважає, що експертизи під час досудового розслідування проведено з порушеннями. Водночас, як стверджує захисник, апеляційний суд поверхово дослідив висновок комісійної судово-медичної експертизи № 242/16 та дійшов помилкового висновку про існування у ОСОБА_1 умислу на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому. При цьому апеляційний суд неправильно оцінив докази, зокрема запис із камер відеоспостереження, протокол слідчого експерименту з особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, яка під час слідчого експерименту показала, що бійка відбувалась між нею і потерпілим, та відшкодувала останньому матеріальну шкоду. На думку захисника, у справі відсутні докази, які б свідчили про участь ОСОБА_1 в заподіянні тілесних ушкоджень потерпілому, у зв`язку із чим захисник вважає, що апеляційний суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, кваліфікувавши дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 121 КК України.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Патрелюк Д. А. і засуджений ОСОБА_1 підтримали подану касаційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор Шевченко О. О. вважала касаційну скаргу захисника необґрунтованою і просили залишити її без задоволення, а оскаржений вирок апеляційного суду без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційних скаргах, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень у касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.