Постанова
іменем України
05 липня 2022року
м. Київ
справа № 466/3303/19
провадження № 51-377км22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Макаровець А.М., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
засудженої
(в режимі відеоконференції) ОСОБА_1
захисника
(в режимі відеоконференції) Мотрука Н.Ю.,
прокурора Піх Ю.Г.,
розглянув розглянув касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 на вирок Львівського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22016140000000043 від 06 травня 2016 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Кримяки Одеської області, мешканки м. Львова, відповідно до статті 89 КК є такою, що судимості не мала,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами ?першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 15 січня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 2 статті 307 КК із застосуванням статті 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
На підставі статті 75 КК ОСОБА_1 звільнена від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 3 роки та покладенням на неї обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 1, пункту 2 частини 3 статті 76 цього Кодексу.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 13 січня 2021 року, кримінальне провадження №22016140000000043 від 06 травня 2016 року про обвинувачення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК, в частині обвинувачення ОСОБА_2 - закрито у зв`язку зі смертю обвинуваченого ОСОБА_2 .
Як установлено судом та детально викладено у вироку суду першої інстанції, ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
ОСОБА_1 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин вступила в злочинну змову із ОСОБА_2 , метою якої було незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону.
З цією метою, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин придбали наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон та зберігали його за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з метою подальшого збуту, розфасувавши такий, шляхом огортання захисним упакуванням та сформували його, за приблизно рівною вагою в 0,25 г.
Реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на збут наркотичного засобу метадону, обіг якого обмежено, 29 листопада 2018 року ОСОБА_1 , перебуваючи за вказаним місцем свого проживання о 13:09, збула ОСОБА_3 за грошові кошти в сумі 900 грн два полімерні згортки в яких знаходився наркотичний засіб метадон загальною масою 0,3599 г, який віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, який ОСОБА_3 в подальшому добровільно видав працівникам поліції.
Продовжуючи реалізацію спільного із ОСОБА_2 умислу, спрямованого на збут наркотичного засобу метадону, обіг якого обмежено, ОСОБА_1 , діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2 , 03 січня 2019 року, перебуваючи за вказаним місцем свого проживання о 14:27, достовірно знаючи, що ОСОБА_2 цього ж дня о 14:24 отримав грошові кошти в сумі 900 грн від ОСОБА_3 в якості оплати за придбання наркотичного засобу метадону, обіг якого обмежений, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2 , винесла на поріг вищевказаного будинку два полімерні згортки, в яких знаходився наркотичний засіб метадон, обіг якого обмежено, загальною масою 0,3902 г та збула такий ОСОБА_3 шляхом передачі в руки останньому та які він в подальшому добровільно видав працівникам поліції.
Продовжуючи реалізацію спільного із ОСОБА_2 умислу, спрямованого на збут наркотичного засобу метадону, обіг якого обмежено, ОСОБА_1 , діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2 , зберігала за місцем свого проживання раніше придбаний за невстановлених досудовим розслідуванням обставин наркотичний засіб, обіг якого обмежений - метадон, розфасувавши такий наркотичний засіб у 35 полімерних пакетів з метою його подальшого збуту, загальною масою 7,1372 г, який 03 січня 2019 року було виявлено та вилучено працівниками поліції під час проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході особистого обшуку ОСОБА_1 .
Розглядаючи апеляційну скаргу прокурора, суд апеляційної інстанції 29 листопада 2021 року постановив свій вирок, яким вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 15 січня 2021 року щодо ОСОБА_1 скасував в частині призначеного покарання. ОСОБА_1 призначено покарання за частиною 2 статті 307 КК у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна.
Ухвалено строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання. В решті вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджена просить вирок апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої.
На переконання засудженої, апеляційний суд проігнорував наявність пом`якшуючих покарання обставин в той час, коли районний суд застосував статтю 69 КК за наявності одразу трьох пом`якшуючих обставин, які, відповідно, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, а саме: щире каяття; активне сприяння розкриттю злочину та встановлення істини по справі; вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин (онкохвора онучка). Стверджує, що районний суд правильно врахував її особу та обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості, до яких відніс відсутність від її дій шкоди та тяжких наслідків, невелику кількість збутого наркотичного засобу, її бажання і прагнення стати на шлях виправлення.
Засуджена відзначає, що її виправлення можливе без відбування покарання з випробуванням з огляду на те, що під час розгляду провадження вона знаходилася на волі, за цей час вона не вчинила нічого, щоб дало змогу сумніватися у її виправленні. Також вважає, що остаточному виправленню та її правослухняній поведінці сприятиме встановлений судом першої інстанції контроль за її поведінкою протягом найбільшого терміну, визначеного законом для тривалості іспитового строку, а також усвідомлення того факту, що її можуть направити для відбування призначеного покарання у разі якщо вона не буду виконувати покладені на неї обов`язки.
Крім того, засуджена вказує на ігнорування апеляційним судом медичних документів про її стан здоров`я, про який надано апеляційному суду медичні документи.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав касаційну скаргу, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на наступних підставах.
Мотиви Суду
Згідно зі статтею 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обґрунтованості доведення винуватості засудженої ОСОБА_1 за частиною 2 статті 307 КК та правильності кваліфікації її дій у касаційній скарзі засуджена не заперечує та не оскаржує.
Доводи засудженої щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та її особі колегія суддів вважає необґрунтованими.
Відповідно до вимог статті 65 КК, суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК.