ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2022 року
м. Київ
справа № 724/1704/19
провадження № 51-2874км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоБущенка А.П.,суддівАнтонюк Н.О., Шевченко Т.В.,за участю: секретаря судового засідання Манацької І.А.,прокурораМороза С.В.,розглянув у судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій, захисника Хоміцького Б.В. та потерпілої ОСОБА_1 на вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 29 грудня 2020 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 30 березня 2021 року щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Круглик Хотинського району Чернівецької області, жительки АДРЕСА_1,
засудженої за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 140 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Обставини справи
1. Оскарженим вироком суду ОСОБА_2 засуджено за частиною 2 статті 140 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права займатися лікарською діяльністю на строк 1 рік. На підставі статті 75 КК суд звільнив засуджену від призначеного покарання з випробуванням, установивши їй іспитовий строк тривалістю 1 рік.
2. Суд визнав доведеним, що засуджена - акушер-гінеколог і завідувачка пологово-гінекологічного відділення Хотинської центральної районної лікарні - під час прийняття пологів 25 січня 2017 року в ОСОБА_1 неналежно виконувала свої професійні обов`язки внаслідок недбалого та несумлінного ставлення до встановлених правил лікувального процесу і допустила ряд недоліків, які призвели до загибелі дитини.
3. Апеляційний суд оскарженою ухвалою змінив цей вирок, перекваліфікував дії засудженої із частини 2 статті 140 КК на частину 1 статті 140 цього Кодексу, призначив їй покарання у виді позбавлення права займатися лікувальною діяльністю на строк 3 роки і на підставі пункту 2 частини 1 статті 49 КК суд звільнив її від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
Вимоги і доводи касаційних скарг
4. Прокурор та потерпіла, посилаючись на пункти 1, 2 частини 2 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просять скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
5. Скаржники вважають, що апеляційний суд неправильно застосував частину 1 статті 140 КК, враховуючи обставини цієї справи, оскільки послався на те, що мертвонарожена дитина не є "неповнолітнім" (дитиною) в значенні частини 2 статті 140 КК. Прокурор стверджує, що відповідно до медичних інструкцій та протоколів починаючи з 22 тижня вагітності організм дитини є повністю сформованим і може самостійно перебувати поза утробою матері, а отже, це вже дитина. Закони України охороняють права як малолітніх, так і не народжених дітей, а тому звуження поняття неповнолітнього, згаданого в законі України про кримінальну відповідальність, суто до визначення неповнолітньої особи із Сімейного кодексу є неправильним.
6. Потерпіла зазначає, що внаслідок неналежного надання медичної допомоги засудженою було спричинено смерть дитини, а не плоду, про що йдеться, зокрема, в ряді документів, складених медичними працівниками та експертами за фактом смерті її дитини.
7. Захисник, посилаючись на пункти 1, 2 частини 2 статті 438 КПК, просить Суд скасувати оскаржені вирок та ухвалу і закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в діях засудженої складу кримінального правопорушення.
8. Він стверджує, що в основу обвинувачення покладено докази, які в сукупності не підтверджують її винуватості в скоєнні злочину, передбаченого частиною 1 статті 140 КК, є в певній мірі припущеннями і повинні трактуватися на користь засудженої, зокрема це висновок комісійної судово-медичної експертизи № 106/107-18. Також у вироку не розкрито, які саме недоліки в наданні медичної допомоги призвели до трагічного наслідку.
Позиції учасників судового провадження
9. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
10. У судовому засіданні прокурор підтримав доводи касаційних скарг потерпілої та прокурора і заперечив проти задоволення касаційної скарги сторони захисту.
Оцінка Суду
11. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що в задоволенні касаційних скарг належить відмовити.
Щодо доведеності винуватості
12. Суд не погоджується з доводами сторони захисту, що винуватості засудженої в учиненні злочину не доведено належними доказами.
13. Висновок суду першої інстанції про її винуватість підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, оціненими відповідно до статті 94 КПК з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності для прийняття рішення.
14. Обґрунтовуючи свій висновок, суд послався, зокрема, на показання потерпілої ОСОБА_1 ; висновок КЕК від 14 березня 2017 року № 4, у якому зазначені недоліки наданої медичної допомоги, серед яких неправильне формування акушерського діагнозу; експертний висновок від 12 березня 2017 року, де зазначено помилки у стаціонарній допомозі, в тому числі неправильне формування акушерського діагнозу, несвоєчасна діагностика аномалій пологової діяльності, а саме клінічно вузького таза, та фактори, які могли вплинути на розвиток ускладнень, тобто несвоєчасну діагностику клінічно вузького таза, який потребував пологового розрішення шляхом кесаревого розтину станом на 22:30 25 січня 2017 року.
15. Також у висновку експерта № 106/107-18 від 30 січня 2019 року вказано, що за показників, виявлених під час огляду роділлі о 22:30, зважаючи на повне відкриття шийки матки та відсутність прогресування в опусканні голівки, розміщеної у площині входу в малий таз із 19 години, не було переглянуто акушерську тактику, що дозволило б уникнути настання тяжких наслідків.
16. Тобто у висновках експертів зазначено, що станом на 22:30 в лікаря, яка вела пологи, було достатньо даних для проведення ургентного кесарського розтину.
17. Суд не має підстав ставити під сумнів висновок судів попередніх інстанцій про те, що неналежне надання медичної допомоги призвело до настання смерті плода.
18. Апеляційний суд провів судовий розгляд з урахуванням вимог кримінального процесуального закону, надавши умотивовані відповіді на всі аргументи, наведені в апеляційній скарзі сторони захисту, які переважно повторюються в касаційній скарзі. Зміст ухвали не суперечить положенням статті 419 КПК.