Постанова
Іменем України
06 липня 2022 року
м. Київ
справа № 128/3423/19
провадження № 61-3448св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Альфа-Банк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , який також діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей Вінницької міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2020 року у складі судді Вохмінової О. С. та постанову Вінницького апеляційного суду від 09 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Ковальчука О. В., Сала Т. Б., Сопруна В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , який також діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей Вінницької міської ради, про визнання такими, що втратили право користування житлом, та зняття з реєстраційного обліку.
Уточнену позовну заяву мотивовано тим, що 28 березня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі - АК СР «Укрсоцбанк»), правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Мультян В. М., відповідно до умов якого, в якості забезпечення виконання зобов`язань за договором невідновлювальної кредитної лінії від 28 березня 2008 року № 051/8-7153, іпотекодавці передали в іпотеку АК СР «Укрсоцбанк» квартиру АДРЕСА_1 , яка на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконавчим комітетом Вінницької міської ради від 26 липня 1996 року, належала на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .
У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 кредитного зобов`язання право власності на квартиру АДРЕСА_1 перейшло до АТ «Альфа-Банк», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13 грудня 2019 року № 192966704, відповідно до якого власником квартири АДРЕСА_1 є АТ «Альфа-Банк».
Відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційного Об`єднання» (далі - ТОВ «Житлово-експлуатаційного Об`єднання») від 01 липня 2019 року № 3476 в квартирі АДРЕСА_1 , власником якої є АТ «Альфа-Банк», зареєстровані ОСОБА_1 , 1963 року народження (колишній власник) з 11 листопада 1988 року, ОСОБА_3 , 1984 року народження, (син колишнього власника) з 11 листопада 1988 року, ОСОБА_2 , 1980 року народження, з 02 жовтня 2009 року, ОСОБА_4 , 2005 року народження, з 02 жовтня 2009 року, та ОСОБА_5 , 2007 року народження, з 02 жовтня 2009 року.
Отже, неповнолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були зареєстровані в спірній квартирі після укладення договору іпотеки.
АТ «Альфа-Банк» зазначає, що намагалося врегулювати спірне питання в досудовому порядку шляхом звернення до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який також діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , із вимогою про звільнення спірної квартири. Проте колишній власник та члени її родини продовжують користуватися спірною квартирою та відмовляються добровільно виселятися з неї. Такі дії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 створюють перешкоди власникові в користуванні та розпорядженні належним йому на праві власності нерухомим майном. Оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який також діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , не є власниками спірної квартири, проживають в ній без будь-яких правових підстав, своїми діями вони порушують права власника, тому підлягають виселенню.
Ураховуючи викладене, АТ «Альфа-Банк» на підставі статей 319, 321, 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 109 Житлового кодексу України (далі - ЖК України), статті 41 Конституції України просило суд визнати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 , та зняти їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 09 лютого 2021 року, у задоволенні позову АТ «Альфа-Банк» відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що передана відповідачами в іпотеку квартира була придбана не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла, іншого постійного житла відповідачі не мають. Тому вимога про позбавлення відповідачів права користування спірною квартирою суперечить положенням чинного законодавства України, зокрема статті 109 ЖК України, статті 40 Закону України «Про іпотеку». У зв`язку із цим також відсутні підстави для зняття відповідачів з реєстраційного обліку за зазначеною адресою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у березні 2021 року до Верховного Суду, АТ «Альфа-Банк», посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2020 рокута постанову Вінницького апеляційного суду від 09 лютого 2021 року і ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2020 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 09 лютого 2021 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 442/328/19-ц (провадження № 61-17888св19).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що неповнолітні особи набули права користування спірною квартирою в порушення умов договору іпотеки, оскільки були зареєстровані в ній після підписання договору іпотеки, без згоди іпотекодержателя.
Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували того, що відповідачі мають інше житло, зокрема квартиру АДРЕСА_3 , тому при задоволенні позову їх житлові права не буде порушено.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Юрцев В. С., зазначила, що касаційна скарга АТ «Альфа-Банк» не підлягає задоволенню. АТ «Альфа-Банк» не дотримано вимог статті 40 Закону України «Про іпотеку», статті 109 ЖК України. Відповідачі не мають іншого житла, а квартира АДРЕСА_3 , на яку посилається позивач, є власністю ОСОБА_6 , який не є учасником справи за цим позовом.
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2021 року касаційну скаргу АТ «Альфа-Банк» на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 09 лютого 2021 року залишено без руху для усунення недоліків.
У квітні 2021 року заявником у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуто.
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Альфа-Банк» на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 09 лютого 2021 року і витребувано із Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу № 128/3423/19.
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга АТ «Альфа-Банк» не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини, встановлені судами
28 березня 2008 року між АК СР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Мультян В. М., відповідно до умов якого в якості забезпечення виконання зобов`язань за договором невідновлювальної кредитної лінії від 28 березня 2008 року № 051/8-7153 іпотекодавці передали в іпотеку АК СР «Укрсоцбанк» квартиру АДРЕСА_1 , яка на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконавчим комітетом Вінницької міської ради від 26 липня 1996 року, належала на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .
Відповідно до підпункту 1.5.1 пункту 1.5 зазначеного іпотечного договору іпотекою забезпечувався кредит у розмірі 60 000,00 дол. США, що надавався ОСОБА_1 на поточні потреби, зі сплатою 13,5 % річних, сплатою можливої неустойки (пені, штрафу), терміном погашення до 10 березня 2020 року.
Згідно зі пунктом 4 цього іпотечного договору сторони, крім іншого, домовилися, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі порушення іпотекодавцями обов`язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання позичальником основного зобов`язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки. Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13 грудня 2019 року № 192966704 власником квартири АДРЕСА_1 є АТ «Альфа-Банк».
Згідно з довідкою ТОВ «Житлово-експлуатаційного Об`єднання» від 01 липня 2019 року № 3476 в квартирі АДРЕСА_1 , власником якої є АТ «Альфа-Банк», зареєстровані ОСОБА_1 , 1963 року народження (колишній власник) з 11 листопада 1988 року, ОСОБА_3 , 1984 року народження, (син колишнього власника) з 11 листопада 1988 року, ОСОБА_2 , 1980 року народження, з 02 жовтня 2009 року, ОСОБА_4 , 2005 року народження, з 02 жовтня 2009 року та ОСОБА_5 , 2007 року народження, з 02 жовтня 2009 року.
31 липня 2019 року АТ «Альфа-Банк» направлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вимогу про добровільне виселення з квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта від 01 березня 2019 року № 158152665, від 01 березня 2019 року № 158152431, від 31 грудня 2020 року № 239553298 ОСОБА_6 (чоловік ОСОБА_1 ) є власником квартири АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу від 20 грудня 2017 року, згоду на укладення якого також надавала ОСОБА_1 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.