Постанова
Іменем України
06 липня 2022 року
м. Київ
справа № 565/743/19
провадження № 61-836св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - обслуговуючий кооператив "ЖБК Енергетик",
відповідач: державний реєстратор виконавчого комітету Вараської міської ради Головач Наталія Віталіївна,
третя особа - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу обслуговуючого кооперативу "ЖБК Енергетик" на постанову Рівненського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року та додаткову постанову Рівненського апеляційного суду від 28 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Хилевич С. В., Боймиструка С. В., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року обслуговуючий кооператив "ЖБК Енергетик" (далі - ОК "ЖБК Енергетик") звернувся до суду з позовом до державного реєстратора вконавчого комітету Вараської міської ради Головач Н. В., третя особа - ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Вараської міської ради Головач Н. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 113235357 від 08 лютого 2018 року, було зареєстровано право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
Указана державна реєстрація права власності здійснена з порушенням вимог статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зокрема державному реєстратору не подано усіх документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття права власності відповідачем на квартиру.
ОСОБА_1 усупереч вимог пунктів 41, 77, 80 Порядку "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2005 року № 1127 (далі - Порядок) державному реєстратору не подані: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; довідка кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 15 жовтня 2020 року позовні вимоги ОК "ЖБК Енергетик" задоволено.
Скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області Головач Н. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 39569895 від 08 лютого 2018 року, яким було зареєстровано за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) право власності (частка 1/1) на однокімнатну квартиру, загальною площею 40,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1480135556107, номер запису про право власності: 24731287, дата та час державної реєстрації: 02 лютого 2018 року 12:56:29.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що із наданих суду документів (договору про пайову участь у будівництві житла № 134 від 15 квітня 2008 року, укладеного між ОК "ЖБК Енергетик" та ОСОБА_1, та рішення Кузнецовського міського міського суду Рівненської області від 18 травня 2017 року у справі № 565/1225/15-ц) не підтверджується виникнення у ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру. Тобто, реєстратор прийняв оскаржуване рішення на підставі недостатніх документів.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 15 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОК "ЖБК Енергетик".
Стягнено з ОК "ЖБК Енергетик" на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2 881,50 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що неподання відповідачем довідки про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі державному реєстратору носить формальний характер, оскільки такі обставини об`єктивно існували на час проведення державної реєстрації права власності та були відомі державному реєстратору.
Скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_1 та припинення його права власності на вказану квартиру лише з формальних підстав неподання відповідної довідки буде непропорційним втручанням у його право власності на вказану квартиру, враховуючи, що обставини, на підтвердження яких повинна бути подана така довідка, об`єктивно існували та підтверджуються рішеннями відповідних судів. Суд першої інстанції обмежився формальним підходом при вирішенні справи, а не виходив із об`єктивних мотивів та правовідносин, що склалися між сторонами. Також не обґрунтовано позивачем і шкоди, якої завдано внаслідок оспорюваної державної реєстрації, та в чому вона полягала.
Фактичне набуття права власності ОСОБА_1 на спірну квартиру до дня його державної реєстрації, а також те, що державна реєстрація є лише моментом з якого держава визнає право власності на нерухоме майно, додатково свідчить про непропорційність позбавлення права власності відповідача лише з формальних підстав.
Рівненський апеляційний суд додатковою постановою від 28 грудня 2021 року стягнув з ОК "ЖБК Енергетик" на користь ОСОБА_1 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час апеляційного провадження справи.
Додаткову постанову апеляційний суд мотивував тим, що надані представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 докази про понесення ним судових витрат на правничу допомогу під час розгляду справи апеляційним судом є достатніми, допустимими і достовірними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12 січня 2022 року ОК "ЖБК Енергетик" надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року та додаткову постанову Рівненського апеляційного суду від 28 грудня 2021 року.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Рівненського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року та додаткову постанову Рівненського апеляційного суду від 28 грудня 2021 року і залишити в силі рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14 грудня 2021 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення позивач посилається на пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Апеляційним судом неправильно застосовано до спірних правовідносин положення статей 190, 328, 331 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без урахування висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18, щодо їх правильного застосування.
Державний реєстратор не перевіривши документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій прийняла оскаржуване рішення про реєстрацію за відповідачем права власності на спірну квартиру, знявши встановлені судом обмеження та наділивши заявника усіма правами власника такого майна, не маючи на такі дії достатніх повноважень, не перевіривши чи набув ОСОБА_1 усіх прав власника такого майна.
Також апеляційним судом помилково застосовано до спірних правовідносин положення статті 384 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, що ця норма регулює взаємовідносини члена житлово-будівельного кооперативу із самим кооперативом до правовідносин, які виникли між обслуговуючим кооперативом та його членом. Не застосовано апеляційним судом статтю 334 ЦК України, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Для державної реєстрації права власності на окреме індивідуальне визначене нерухоме майно, розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося у результаті діяльності кооперативу подається, зокрема довідка кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.
Однак, ОСОБА_1 не було подано для реєстрації права власності усі необхідні документи, за відсутності яких державний реєстратор не мала права приймати рішення про реєстрацію за відповідачем права власності на спірну квартиру. Суд апеляційної інстанції на порушення норм процесуального права дійшов висновку про наявність у державного реєстратора достатніх документів для перевірки факту членства ОСОБА_1 у кооперативі та внесенні ним пайового внеску у повному обсязі на підставі недопустимого доказу.
Позиція інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 квітня 2008 року між ОК "ЖБК Енергетик" та ОСОБА_1 було укладено договір № 134 про пайову участь у будівництві житла, згідно з яким сторони узгодили будівництво кооперативом житлового будинку у АДРЕСА_3 і передачу ОСОБА_1 визначеної договором квартири АДРЕСА_4 загальною площею 40,2 кв. м у цьому будинку та оплату її замовником.
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 18 травня 2017 року у справі № 565/1225/15-ц встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором про пайову участь у будівництві житла № 134 від 15 квітня 2008 року виконав у повному обсязі та оплатив повну вартість квартири, передбачену договором.
Цим же рішенням визнано за ОСОБА_1 майнові права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_5 .
Висновком про ідентифікацію об`єкта нерухомого майна підтверджено, що об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_6, власником якого є ОСОБА_1 та будівництво якого здійснювалось на підставі договору про пайову участь у будівництві житла № 134 від 15 квітня 2008 року, є квартирою АДРЕСА_1 .
У висновку зазначено, що він є підставою для вчинення реєстраційно-правових дій з реєстрації права власності на зазначений об`єкт нерухомості.
Відповідно до копії Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № РВ 143170551220, 24 лютого 2017 року управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області зареєстровано вказану декларацію та визнано готовим до експлуатації закінчений будівництвом об`єкт житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями, розташований за адресою: АДРЕСА_3 (друга черга).
З копії технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_5 видно, що він виготовлений КП "Кузнецовське міське БТІ" 30 січня 2018 року на замовлення ОСОБА_1 (до дня реєстрації права власності на спірну квартиру).
Копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 113235357 від 08 лютого 2018 року підтверджується, що 02 лютого 2018 року на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області Головач Н. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 39569895 від 08 лютого 2018 року було зареєстровано за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) право власності (частка 1/1) на однокімнатну квартиру, загальною площею 40,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1480135556107, номер запису про право власності: 24731287, дата та час державної реєстрації: 02 лютого 2018 року 12:56:29.
Відповідно до листа виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області від 09 вересня 2020 року в електронній реєстраційній справі Державного реєстру речових прав № 1480135556107 зберігаються документи, які 02 лютого 2018 року ОСОБА_1 подав для проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_7 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Як видно із касаційної скарги, рішення суду апеляційної інстанції, визначене у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України оскаржується на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право
на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції Українипередбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Звертаючись до суду з цим позовом, ОК "ЖБК Енергетик" вважав, що державна реєстрація права власності спірної квартири за ОСОБА_1 здійснена з порушенням статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зокрема державному реєстратору не подано всіх документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття права власності відповідачем на квартиру, а також не надано всіх документів, передбачених пунктами 41, 77, 80 Порядку.
Згідно з пунктами 40, 42 Порядку (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.
Для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).
Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.
У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.
За пунктом 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.