Постанова
Іменем України
16 червня 2022 року
м. Київ
справа № 619/17/15-ц
провадження № 61-12453св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
особа, дії якої оскаржуються - головний державний виконавець Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Стадніченко Тетяна Олександрівна,
стягувач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 03 лютого 2021 року у складі судді Кононихіної Н. Ю та постанову Харківського апеляційного суду від 22 червня 2021 року у складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Бурлака І. В., Котелевець А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог скарги
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Стадніченко Т. О. (далі - державний виконавець).
Скаргу мотивувала тим, що рішенням від 24 лютого 2017 року Дергачівський районний суд Харківської області частково задовольнив позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відновлення порушеного права та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Постановою Харківського апеляційного суду від 07 липня 2018 року та постановою Верховного Суду від 13 вересня 2019 року зазначене рішення залишено без змін.
До відділу Державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 03 вересня 2020 року надійшов виконавчий лист від 26 червня 2018 року № 619/17/15-ц про зобов`язання ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .
Державним виконавцем 03 вересня 2020 року винесені постанови про відкриття виконавчого провадження № 62943616 та про стягнення виконавчого збору, які разом з викликом до державного виконавця надіслані на її адресу.
Під час перебування на місці для виконання судового рішення у примусовому порядку, 28 жовтня 2020 року державний виконавець встановила відсутність порушень порядку користування меж землекористувачами, про що склала відповідний акт, виконавче провадження закрила.
Вважає, що у державного виконавця не було правових підстав для винесення постанов про відкриття виконавчого провадження і стягнення виконавчого збору, оскільки судове рішення виконане добровільно до відкриття виконавчого провадження.
Просила суд визнати незаконними дії державного виконавця та скасувати постанову державного виконавця від 03 вересня 2020 року у частині відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору в розмірі 10 000,00 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Дергачівський районний суд Харківської області ухвалою від 03 лютого 2021 року провадження у справі закрив.
Роз`яснив ОСОБА_1 , що розгляд справи належить до юрисдикції адміністративних судів і протягом десяти днів з дня отримання ухвали вона може звернутися до адміністративного суду зі скаргою.
Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства згідно із пунктом 4 частини першої статті 20 КАС України та статей 19 - 22 ЦПК України, що відповідає висновку, якого дійшов Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 733/889/17.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Харківський апеляційний суд постановою від 22 червня 2021 року ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 03 лютого 2021 року залишив без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що скарга не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки її розгляд належить до юрисдикції адміністративних судів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її скаргу.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 08 вересня 2021 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України.
У жовтні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу ОСОБА_1 мотивує тим, що суди правильно встановили обставини справи, проте з огляду на вимоги Закону України «Про виконавче провадження», дійшли помилкового висновку про те, що справа повинна розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу, не дав належної оцінки її доводам та поданим нею доказам.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням від 24 лютого 2017 року Дергачівський районний суд Харківської області, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 07 липня 2018 року та постановою Верховного Суду від 13 березня 2019 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відновлення порушеного права та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - задовольнив частково.
Зобов`язав ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .
У решті позову відмовив.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 248,47 грн.
До відділу Державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 03 вересня 2020 року надійшов виконавчий лист від 26 червня 2018 року № 619/17/15-ц про зобов`язання ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 в користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .
Державний виконавець 03 вересня 2020 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 62943616 та надіслав її сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією за вихідним № 42890.
Крім того, 03 вересня 2020 року державним виконавцем винесена постанова про стягнення виконавчого збору, яка направлена боржнику разом з постановою про відкриття виконавчого провадження.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, а саме рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Межі розгляду справи судом
Підставою для відкриття касаційного провадження є абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України, а саме неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною третьою