ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2022 року
м. Київ
справа № 821/972/17
адміністративне провадження № К/9901/23632/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року (суддя Василяка Д.К.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року (головуючий суддя Стас Л.В., судді: Турецька О.І., Косцова І.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білокриницький вапняний завод" до Головного управління ДФС у Херсонській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Севстройтехноплюс" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
В червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Білокриницький вапняний завод" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - Управління, відповідач) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Севстройтехноплюс" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 червня 2017 року №0001581422 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 296 661,25 грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство посилалось на безпідставність висновків відповідача про порушення ним положень податкового законодавства та формування відповідних податкових вигод за результатами господарських операцій із контрагентом (ТОВ "Севстройтехноплюс"), які, як вважає податковий орган, фактично не відбулися, оскільки такі господарські операції є реальними, а їх виконання підтверджується сукупністю належних доказів (первинних документів).
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано прийняте Управлінням податкове повідомлення-рішення від 02 червня 2017 року №0001581422.
Приймаючи такі рішення, суди попередніх інстанцій, дослідивши обставини справи й наявні у ній докази, прийшли до висновку, що операції між позивачем та його контрагентом фактично проведені та належним чином документально оформлені; Товариством дотримано передбачені Податковим кодексом України (далі - ПК України) умови для формування податкового кредиту з ПДВ, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на висновки акту перевірки, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В касаційній скарзі по суті зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій та прийняття ними рішень за неправильного застосування норм матеріального права, що регулюють порядок формування податкової вигоди, вирішення спору без повного, належного та всебічного дослідження всіх обставин справи. Насамперед йдеться про нереальність господарських операцій з контрагентом ТОВ "Севстройтехноплюс", на підставі яких позивачем формувались дані податкового обліку, а також про непідтвердження платником податку їх товарності належними і допустимими доказами, оформленими у відповідності до вимог нормативних актів.
Позивач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій, які він вважає обґрунтованими і законними, - без змін.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.
Судами встановлено, що Товариство зареєстровано 27 березня 2001 року в Великоолександрівській районній державній адміністрації Херсонської області за №1530, перебуває на податковому обліку у Великоолександрівському відділенні Новокаховської ОДПІ й видами його діяльності за КВЕД є: виробництво вапна та гіпсових сумішей; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; консультування з питань комерційної діяльності й керування.
В період з 14 по 19 квітня 2017 року посадовою особою Управління проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ "Севстройтехноплюс" за липень 2016 року та подальшого використання придбаного товару, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, за результатами якої складено акт від 25 квітня 2017 року №93/21-22-14-06/31070558, яким, в свою чергу, встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за липень 2016 року на загальну суму 237 329,00 грн., в результаті чого занижено розмір позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, що сплачується до державного бюджету, на суму 237 329,00 грн.
До таких висновків податковий орган дійшов, встановивши, що у наданій залізничній накладній від 25 червня 2016 року №49043409 відсутні необхідні позначки, а саме: у графі 52 - календарний штемпель видачі вантажу, у графі 53 - дата одержання вантажу, номер довіреності на одержання вантажу, дата її видачі, серія і номер паспорта матеріально-відповідальної особи, яка одержує вантаж, та її підпис; також в залізничній накладній вказано, що вугілля вагою 553 т (розміщене у 8 вагонах) відправлено 25 червня 2016 року, дата прибуття - 03 липня 2016 року, а згідно видаткових накладних від 03 липня 2016 року та 06 липня 2016 року постачальником відпуск вугілля здійснено у кількості 276 т та 277 т; до того ж, відповідно до пункту 4 додаткової угоди №6 від 21 червня 2016 року платником є Товариство, а згідно залізничної накладної - Український транспортно-логістичний центр; водночас, виходячи із отриманої Управлінням податкової інформації, ТОВ "Севстройтехноплюс" не має достатньої кількості трудових і матеріальних ресурсів.
На підставі акту перевірки відповідачем 02 червня 2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001581422, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 296 661,25 грн., з яких: 237 329,00 грн. - за основним зобов`язанням та 59 332,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погодившись із прийнятим Управлінням податковим повідомленням-рішенням, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За змістом підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт "а").
Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.