ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2022 року
м. Київ
справа №826/8391/17
касаційне провадження № К/9901/66869/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Парінов А.Б., судді - Степанюк А.Г., Федотов І.В.)
у справі № 826/8391/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРЕКС-К"
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРЕКС-К" (далі - ТОВ "ТОРЕКС-К"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 квітня 2017 року № 1172615147 та від 20 квітня 2017 року № 1182615147.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 31 липня 2018 року в задоволенні позову відмовив повністю, дійшовши, зокрема, висновку про удаваний характер господарської операції, здійсненої між ТОВ "ТОРЕКС-К" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промомаркетгруп".
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 01 листопада 2018 року рішення суду першої інстанції скасував в частині відмови в задоволенні адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 квітня 2017 року № 1172615147. Прийняв у цій частині нове рішення, яким визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 20 квітня 2017 року № 1172615147. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2018 року залишив без змін.
ГУ ДФС у м. Києві звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2018 року.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому звертає увагу на фіктивний характер господарської операції з придбання платником обладнання в Товариства з обмеженою відповідальністю "Промомаркетгруп".
Верховний Суд ухвалою від 21 січня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у м. Києві.
19 лютого 2019 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ТОРЕКС-К" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій із рядом суб`єктів господарської діяльності, в тому числі і з Товариством з обмеженою відповідальністю "Промомаркетгруп", за період з 01 січня 2014 року по 29 липня 2016 року, за результатами якої складено акт від 30 березня 2017 року № 51/26-15-14-07-02-10/24575834.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість при придбанні обладнання в Товариства з обмеженою відповідальністю "Промомаркетгруп" на підставі договору від 07 вересня 2015 року № 09-07 з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведеної поставки.
Обґрунтовуючи свою позицію, ГУ ДФС у м. Києві посилалося на пояснення директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Промомаркетгруп" ОСОБА_1 щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваної юридичної особи, здобуті під час досудового розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 грудня 2015 року за № 12015000000000630, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 28, частиною другою статті 205, частиною третьою статті 209, частиною третьою статі 201, частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем, зокрема, прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 квітня 2017 року № 1172615147, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 103520,00 грн за основним платежем та 25880,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарська операція для визначення податкового кредиту має бути фактично здійсненою та підтвердженою належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність такої операції, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.
Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваної господарської операції, судові інстанції встановили, що вона є реальною та підтверджується долученими ТОВ "ТОРЕКС-К" до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарської операції та її учасників, підтверджують фактичність здійснення такої операції, а саме: специфікації; видаткової накладної від 14 вересня 2015 року № ПЕ 000000147; акта приймання-передачі основних засобів від 15 вересня 2015 року; наказу про введення в експлуатацію засобів та інших необоротних активів від 15 вересня 2015 року № 15092015/1-ОЗ; інвентаризаційної картки обліку основних засобів від 30 вересня 2015 року; акта приймання (внутрішнього переміщення) основних засобів від 15 вересня 2015 року; податкової накладної від 14 вересня 2015 року № 73.