ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2022 року
м. Київ
справа № 817/1961/14
адміністративне провадження № К/9901/26962/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Олендера І.Я., Васильєвої І.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року (суддя: Сало А.Б.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року (судді: Іваненко Т.В., Бучик А.Ю., Майор Г.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоміль Санок Україна" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в :
В липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стоміль Санок Україна" (далі- позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного Управління Міндоходів у Рівненській області, правонаступником якого є Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.06.2014 №№0001262201, 0001272201, 0037001742 та від 03.07.2014 №0001352201.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.04.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016, позов було задоволено частково: визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення від 26.06.2014 №0001262201, №0001272201 та від 03.07.2014 №0001352201 у повному обсязі, а також визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.06.2014 №0037001742 в частині визначення суми грошового зобов`язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" в сумі 2614,09 грн, в тому числі 1488,59 грн - за основним платежем та 1125,50 грн - за штрафними санкціями. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Обґрунтування касаційної скарги аналогійні доводам та мотивам, викладеним контролюючим органом в апеляційній скарзі, та зводяться фактично до оцінки доказів у справі, яким, на переконання скаржника судами попередніх інстанцій надано неправильну оцінку.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що уповноваженими особами ДПІ у м.Рівному проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Стоміль Санок Україна" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 01.01.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складено Акт від 13.06.2014 №383/17-16-22-200/35953560.
На підставі вищеозначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
№0001262201 (форми "Р") від 26.06.2014, згідно якого ТОВ "Стоміль Санок Україна" визначено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток" в розмірі 98223,00 грн, в тому числі 65482,00 грн за основним платежем та 32741,00 грн за штрафними санкціями;
№0001272201 (форми "Р") від 26.06.2014, згідно якого ТОВ "Стоміль Санок Україна" визначено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість по вітчизняних товарах" в розмірі 1808440,50 грн, в тому числі 1205627,00 грн за основним платежем та 602813,50 грн за штрафними санкціями;
№0037001742 (форми "Р") від 26.06.2014, згідно якого ТОВ "Стоміль Санок Україна" визначено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" в розмірі 3504,11 грн, в тому числі 1792,61 грн за основним платежем та 1711,50 грн за штрафними санкціями;
№0001352201 (форми "С") від 03.07.2014, згідно якого до ТОВ "Стоміль Санок Україна" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 12214,86 грн .
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
В силу приписів частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) предметом касаційного перегляду є лише вимоги, які були задоволені судами попередніх інстанцій та стали підставою до звернення відповідача з даною касаційною скаргою.
Задовольняючи позовні вимоги в оскаржуваній частині, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Міндоходів у Рівненській області №№0001262201, 0001272201 від 26.06.2014 року та №0001352201 від 03.07.2014 року - повністю, а також №0037001742 від 26.06.2014 року, - в частині визначення суми грошового зобов`язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" в сумі 2614,09 грн., в тому числі 1488,59 грн. - за основним платежем та 1125,50 грн. - за штрафними санкціями, - не відповідають критеріям правомірності, встановленим в статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), порушують права та законні інтереси платника податків, які підлягають до судового захисту шляхом скасування протиправних рішень суб`єкта владних повноважень.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Оцінюючи правомірність висновків судів попередніх інстанцій в частині податкового повідомлення-рішення від 26.06.2014 №0001262201, яким до позивача за порушення вимог п.138.2, п.138.4 ст.138 ПК України, що призвело до завищення платником податків валових витрат за 2012 рік на 311820 грн внаслідок включення до їх складу суми нерозподілених транспортних витрат перенесеної з 2011 року, і як наслідок, до заниження податку на прибуток за 2012 рік, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток" в розмірі 98223,00 грн, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до п. "е" та "ж" пп.138.10.3.п.138.10 ст.138 ПК України ( тут та далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки та витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства є витратами на збут, які включають витрати, пов`язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг і включаються до складу інших витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток.
Згідно з п.138.4. ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, протягом 2011 року під час поставки товарів та при переміщенні їх між регіональними складами ТОВ "Стоміль Санок Україна" понесені товариством транспортні витрати розподілялись пропорційно відвантаженим товарам як транспортно-заготівельні витрати. Станом на 01.01.2012 року сума нерозподілених витрат обліковувалась як залишок на рахунку 286 в сумі 311820,48 грн. Саме ці витрати в повному об`ємі були списані на витрати для обчислення податку на прибуток пропорційно в 2012 році при збуті товарів, тобто при обчисленні об`єкту оподаткування.
За таких обставин, суди дійшли висновку, що ТОВ "Стоміль Санок Україна" в повній мірі дотрималось вимог чинного у відповідному періоді податкового законодавства, і підстав для висновків про завищення платником податків таких транспортно-заготівельних витрат у відповідача не було.
Доводи відповідача про те, що вказана сума транспортно-заготівельних витрат є вартістю транспортних витрат, що були кваліфіковані як "фіктивні" за висновком акту попередньої позапланової перевірки позивача від 29.08.2012 №414/22-200/35953560, результати якої позивачем не оскаржувалися, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки за висновками цього акту перевірки з витрат позивача були виключені всі видатки, здійснені ним на користь ПП ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ПП "Транс Сервіс Авто", ПП "Транс Сервіс Плюс". Проте вказані обставини не доводять того, що включена до складу витрат - перенесена позивачем з 2011 року на 2012 рік сума нерозподілених транспортних витрат складається з вартості транспортних витрат, наданих означеними перевізниками, які кваліфіковані як "фіктивні" попередньою позаплановою перевіркою.
Колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій за вказаним епізодом, з огляду на те, що відповідач не виконав покладеного на нього процесуальним законодавством обов`язку та не довів обґрунтованості та підставності своїх висновків в означеній частині.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 26.06.2014 №0001272201 колегія суддів зазначає наступне.
Так, підставою до його винесення контролюючим органом було зазначено порушення позивачем вимог п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України, що призвело до заниження платником податків податкових зобов`язань з ПДВ на суму 1205627 грн, з яких 1180145,00 грн внаслідок не підтвердження фактів здійснення господарських операцій з реалізації товарів на адресу: ТОВ "Вектор-М" (ТОВ "Аплікат"), ТОВ "Агро-Легія", ТОВ "Відім", ПП "Ривал", ТОВ "Спектр Рост", ТОВ "Фірма Хотей", ТОВ "Карма-А", ПП "Промімпекс", ТОВ "Діплас", ПП "Гелосстар"; та 25483,00 грн внаслідок коригування ПДВ за товарами, які були повернуті внаслідок спливу терміну їх придатності, і, відповідно, до заниження податку на додану вартість у розмірі 1205627 грн.
Згідно пп. "а" п.185.1 ст.185 ПК України операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування ПДВ.
Відповідно до п.187.1 ст.187 цього ж Кодексу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
В свою чергу, за вимогами п.188.1 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв`язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
В силу положень п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
В касаційній скарзі відповідач вказує на безпідставне включення до податкового кредиту сум ПДВ внаслідок непідтвердження фактів здійснення господарських операцій з реалізації товарів на адресу: ТОВ "Вектор-М" (ТОВ "Аплікат"), ТОВ "Агро-Легія", ТОВ "Відім", ПП "Ривал", ТОВ "Спектр Рост", ТОВ "Фірма Хотей", ТОВ "Карма-А", ПП "Промімпекс", ТОВ "Діплас", ПП "Гелосстар", оскільки контрагенти мають ознаки сумнівності.
Разом з тим судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що господарські операції позивача з ТОВ "Вектор-М" (ТОВ "Аплікат"), ТОВ "Агро-Легія", ТОВ "Відім", ПП "Ривал", ТОВ "Спектр Рост", ТОВ "Фірма Хотей", ТОВ "Карма-А", ПП "Промімпекс", ТОВ "Діплас", ПП "Гелосстар" підтверджені: видатковими накладними, довіреностями на отримання товару, оплату товару проведено, про що свідчать платіжні доручення. Вказані документи є допустимими засобами доказування відповідних господарських операцій. Такі документи мають усі необхідні реквізити та відомості й у повній мірі відображають зміст господарських операцій, а також містять підписи та інші дані, які дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні спірних господарських операцій.
Податкові накладні на адресу наведених вище покупців оформлені ТОВ "Стоміль Санок Україна" з урахуванням приписів статті 201 ПК України та відповідають вимогам наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" №1379 від 01.11.2011, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071, що був чинним до 01.03.2014. Вказані податкові накладні також належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, з приводу чого під час перевірки у відповідача жодних зауважень не виникало.
Покликання податкового органу у акті перевірки на результати автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, яким встановлено розбіжність між задекларованими ТОВ "Стоміль Санок Україна" сумами податкового зобов`язання та задекларованими ТОВ "Вектор-М", ТОВ "Агро-Легія", ТОВ "Відім", ПП "Ривал", ТОВ "Спектр Рост", ТОВ "Фірма Хотей", ПП "Промімпекс", ТОВ "Карма-А" сумами податкового кредиту були відхилені судами як безпідставні, з огляду на таке.
По-перше, вказані розбіжності ґрунтуються не на податковій звітності останніх, а на тих підставах, що суми податкового кредиту, задекларованого ними, були виключені з бази даних на підставі актів перевірок: №416/22.5-10/24829234 від 08.04.2013 щодо ТОВ "Вектор-М" (ТОВ "Аплікат"), №517/22.5-10/24829234 від 08.05.2013, щодо ПП "Ривал", №32/2204/38136983 від 28.02.2014 щодо ТОВ "Карма-А", №432/22- 04/38600097 від 27.12.2013 щодо ТОВ "Відім", №402/26-55-22-07/30217169 від 08.02.2014 щодо ПП "Промімпекс", №232 від 10.04.2014 щодо ТОВ "Фірма Хотей", №438/22.5-10/36195413 від 10.04.2013 щодо ТОВ "Агро-Легія", яким нібито встановлена відсутність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, яке необхідне для виконання постачання та провадження господарської діяльності. При цьому, самі акти таких перевірок суду не представлені.
По-друге, загальна сума визначеної в такий спосіб розбіжності становить 756115 грн, в той час як за результатами перевірки встановлено заниження податкових зобов`язань позивача на 1180145 грн.