ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2022 року
м. Київ
справа № 336/5752/17(2-а/336/515/2017)
адміністративне провадження № К/9901/46562/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 (колегія у складі суддів Шлай А.В., Чередниченка В.Є., Кругового О.О.)
у справі № 336/5752/17 (2-а/336/515/2017)
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку із настанням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, отриманого під час виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" та Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- зобов`язати відповідача призначити та виплатити зазначену одноразову грошову допомогу у розмірі 27-місячного грошового забезпечення на момент звільнення з військової служби.
2. Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10.11.2017 позов задоволено.
3. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10.11.2017 скасовано та ухвалено нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. 29.03.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій позивач просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Ухвалою Верховного Суду від 06.04.2018 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.01.2013 позивачу була встановлена ІІІ група інвалідності безстроково, у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби при перебування в країні, де велись бойові дії.
7. 29.11.2016 при повторному огляді позивачу було безстроково встановлено ІІІ групу інвалідності, у зв`язку із пораненням, контузією та захворюванням, пов`язаними з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії.
8. Позивач звернувся до Шевченківського районного військового комісаріату із заявою про направлення особистих документів до Міністерства оборони України для прийняття рішення, щодо виплати одноразової грошової допомоги.
9. Витягом з протоколу комісії Міністерства оборони України № 91 від 01.09.2017 позивачу було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки він був звільнений з військової служби до набуття чинності Законом України від 03.11.2006 № 328-V, яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, а інвалідність встановлена до 01.01.2014, тобто до набуття чинності нової редакції ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
10. Не погодившись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що має право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки на момент встановлення йому ІІІ групи інвалідності (22.01.2013) порядок і розмір грошової допомоги визначав Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 та діяв Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який передбачає виплату одноразової грошової допомоги.
12. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499, оскільки інвалідність ІІІ групи йому була встановлена після звільнення з військової служби, але внаслідок захворювання, пов`язаного із виконанням обов`язків військової служби.
14. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з 22.01.2013, дати встановлення позивачу інвалідності у нього виникло право на одержання грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", проте це право могло ним бути реалізовано у строк, встановлений статтею 16-3 цього ж Закону, а саме до 22.01.2016.
Звернення позивача до Шевченківського районного військового комісаріату міста Запоріжжя із заявою про направлення його документів до Міністерства оборони України для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги відбулось 02.06.2017, тобто поза межами трирічного строку, передбаченого зазначеною вище нормою. Тому підстави для нарахування грошової допомоги відсутні.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
16. Скаржник зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ним пропущено трирічний строк звернення за призначенням одноразової грошової допомоги, проте судом не досліджено належним чином обставини справи, так як Міністерством оборони України було відмовлено у призначені у виплаті одноразової грошової допомоги з інших підстав.
17. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
19. Згідно частини 1 статті 16 Закону №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
20. Згідно частини 2 статті 16 цього Закону в редакції, чинній станом на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності (22.01.2013), передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.
21. На виконання вказаної норми Закону №2011-ХІІ Кабінетом Міністрів України постановою від 28.05.2008 №499 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні збори чи для проходження служби у військовому резерві".