ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2022 року
м. Київ
справа №640/23897/20
адміністративне провадження № К/990/6112/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стрелець Т.Г. та Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 640/23897/20
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства внутрішніх справ України,
третя особа: Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2021 року (ухвалене у складі головуючого судді Мазур А.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Файдюка В.В., суддів: Мєзєнцева Є.І., Собківа Я.М.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся в суд із позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС, відповідач, скаржник), третя особа Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (далі - ліквідаційна комісія, третя особа), у якому просив:
визнати протиправним та скасувати висновок (рішення) Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 16 грудня 2019 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року у справі №826/11380/18;
зобов`язати МВС прийняти рішення (затвердити висновок) про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок № 850) у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, з урахуванням раніше виплаченої суми.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року, позов задоволено.
3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Законом України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII (далі - Закон № 565-XII) не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням вищої групи інвалідності, якщо була виплачена грошова допомога у зв`язку із первинним встановленням інвалідності. Пункт 14 Порядку № 850, яким встановлені випадки не здійснення призначення та виплати вказаної грошової допомоги, не передбачає такої підстави для відмови, як існування певного проміжку часу між первинним встановленням інвалідності, у зв`язку з якою вже виплачена ця грошова допомога, та встановленням при повторному огляді вищої групи інвалідності. Суд апеляційної інстанції, керуючись правовими позиціями, викладеними Верховним Судом у постановах від 30 січня 2018 року № 822/1579/17, від 13 лютого 2018 року № 808/1866/16 та № 806/845/16, від 01 серпня 2018 року у справі № 750/5060/17 та від 18 жовтня 2018 року у справі № 369/13187/17, також вказав, що пункт 4 Порядку № 850 не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 565-XII та підставою для відмови у затвердженні висновку відповідача про її призначення.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, Міністерство внутрішніх справ України звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
5. Скаржник зауважує, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у зв`язку із встановленням вищої групи інвалідності зі спливом дворічного строку після первинного встановлення інвалідності.
6. У зв`язку із цим, скаржник наголошує, що така позиція судів попередніх інстанцій не відповідає висновкам, викладеним, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 711/1837/18, де Верховний Суд прийняв рішення про необхідність відступлення від висновку, викладеного вперше у постанові від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16 та інших, у яких міститься подібний висновок щодо застосування положень статті 23 Закону № 565-XII та пункту 4 Порядку № 850 та вказав, що положення щодо отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням працівникові міліції під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду та міститься виключно у пункті 4 Порядку № 850; передбачені пунктом 4 Порядку № 850 обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності застосовуються починаючи з 31 жовтня 2015 року - з дня набрання чинності вказаним Порядком; зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності незалежно від дати, коли їх встановлено вперше до 31 жовтня 2015 року чи після.
7. Окрім того, скаржник також наводить у касаційній скарзі висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10 грудня 2020 року у справі № 696/575/17 аналогічного характеру.
8. Поміж іншим, МВС зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 822/1654/16, від 13 червня 2018 року у справі № 806/979/16, від 01 серпня 2018 року у справі № 296/1969/17 про необхідність встановлення причинно-наслідкового зв`язку щодо виникнення захворювання, яке спричинило інвалідність, під час проходження служби.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
9. Касаційна скарга надійшла до суду 11 лютого 2022 року.
10. Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 640/23897/20, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
11. Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 07 липня 2022 року.
Позиція інших учасників справи
12. 13 травня 2022 року до Cуду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу відповідача, у якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить закрити касаційне провадження. Позивач вказує, що вимоги касаційної скарги ним не визнаються, оскільки вони суперечать висновкам Верховного Суду, викладених у постановах від 30 січня 2018 року № 822/1579/17, від 13 лютого 2018 року № 808/1866/16 та № 806/845/16, від 01 серпня 2018 року у справі № 750/5060/17 та від 18 жовтня 2018 року у справі № 369/13187/17.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
13. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ і був звільнений за пунктом 64 "б" у запас через хворобу відповідно до наказу Управління МВС України в Полтавській області від 30 жовтня 2015 року.
14. Згідно висновку МСЕК серії АВ №0493223 від 21 січня 2016 року ОСОБА_1 встановлено з 20 січня 2016 року 60 % втрати працездатності та ІІІ групу інвалідності, пов`язану із проходженням служби в органах внутрішніх справ.
15. Відповідно до вимог Порядку № 850 у порядку черговості в жовтні 2016 року позивач отримав одноразову грошову допомогу у сумі, відповідній 150-кратного прожиткового мінімуму.
16. Згідно виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією в результаті повторного огляду 31 січня 2018 року до довідки серії АВ №0853104 ОСОБА_1 було встановлено з 24 січня 2018 року 70 % втрати працездатності та ІІ групу інвалідності, пов`язану із проходженням служби.
17. У зв`язку з цим, позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, однак листом від 13 червня 2018 року № 15/2-Ч-440 позивачу було відмовлено у виплаті такої допомоги, з підстав пропуску строку, визначеного пунктом 4 Порядку № 850.
18. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року у справі №826/11380/18 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано відмову Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України від 13 червня 2018 року № 15/2-Ч-440 про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги; зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку № 850 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності з урахуванням раніше виплаченої суми.
19. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року у справі №826/11380/18 апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року скасовано та ухвалено у справі нову постанову наступного змісту: адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справи України щодо неприйняття рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до Порядку № 850; зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до пункту 9 Порядку № 850 та прийняти відповідне рішення; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
20. Департаментом фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року прийнято Висновок (рішення) від 16 грудня 2019 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
21. Листом від 24 грудня 2019 року №4/2828 Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області повідомила позивача про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з невідповідністю вимогам пункту 4 Поряду № 850.
22. Таким чином, Міністерством внутрішніх справ України зроблено висновок про відсутність у позивача права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі.
23. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
24. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
25. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
26. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
27. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
28. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2021 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є обґрунтованими з огляду на наступне.
29. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30. 07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
31. До набрання чинності вказаним Законом порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону № 565-XII та Порядком № 850.
32. Відповідно до статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
33. На виконання вимог зазначеної статті, постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок № 850.
34. Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
35. Днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (пункт 2 Порядку № 850).
36. Відповідно до пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІI групи.