Постанова
Іменем України
08 липня 2022 року
м. Київ
справа № 359/8303/20
провадження № 61-20543св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "МАУтехнік"
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2021 року у складі судді Муранової - Лесів І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Головачова Я. В., Вербової І. М., Поліщук Н. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "МАУтехнік" про визнання наказу незаконним та його скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "МАУтехнік" (далі - ТОВ "МАУтехнік") про визнання наказу незаконним та його скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов обґрунтований тим, що з 27 травня 2013 року ОСОБА_1 працював на посаді комплектувальника дільниці підготовки виробництва в ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України". З 01 листопада 2018 року позивач був переведений до дочірнього підприємства ТОВ "МАУтехнік" на аналогічну посаду - комплектувальник дільниці підготовки виробництва лінійного технічного обладнання, а 01 серпня 2019 року переведений на посаду комплектувальника дільниці підготовки виробництва лінійного технічного обслуговування.
Наказом відповідача від 14 вересня 2020 року № 192/п позивача було звільнено з займаної посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату працівників.
Позивач вважав наказ про звільнення незаконним, оскільки він мав переважне право на залишення на роботі, а саме: працював на підприємстві понад 7 років, є кваліфікованим працівником, має вищу освіту, дисциплінарних стягнень не мав, на його утриманні перебувають донька з дружиною. Крім того, відповідач не запропонував інші вакантні посади.
Внаслідок незаконного звільнення позивач залишився в період карантину Covid-19 без грошових коштів, в сім`ї погіршилися стосунки, зіпсувалася кредитна історія внаслідок неможливості своєчасно виконати грошові зобов`язання, що в сукупності завдало моральних страждань.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати наказ про звільнення незаконним та поновити його на посаді комплектувальника дільниці виробництва в ТОВ "МАУтехнік";
- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 вересня 2020 року до дня поновлення на роботі;
- стягнути з відповідача моральну шкоду у визначеному експертом розмірі.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при звільненні позивача на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України відповідачем дотримано процедуру звільнення у зв`язку зі скороченням штату, норми трудового законодавства не порушено, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні. Врахувавши те, що продуктивність праці ОСОБА_1 у порівнянні з іншими працівниками, які займали аналогічну посаду, є найнижчою, суди дійшли висновку, що переважне право позивача перед іншими працівниками на залишення на роботі не порушено. Оскільки позивач на момент звільнення не був членом жодної профспілкової організації, то згода на звільнення позивача не вимагалася. Також суд врахував, що за період із 25 червня 2020 року до 15 вересня 2020 року вакантні посади на підприємстві були відсутні.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
17 грудня 2021 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що в оскаржуваних судових рішеннях суди посилалися на розпорядження від 02 липня 2020 року № 01/р, відповідно до якого на підприємстві було створену спеціальну комісію по визначенню переважного права по залишенню на роботі працівників у зв`язку зі скороченням чисельності шляхом проведення аналізу продуктивності та кваліфікації праці працівників. Однак це розпорядження було приєднано до матеріалів справи на підставі клопотання відповідача від 22 квітня 2021 року на стадії дослідження письмових доказів, що ставить під сумнів факт його існування на час проведення процедури скорочення працівників та його достовірність як доказу.
Крім того, позивач зазначає, що суд першої інстанції, приєднавши зазначене розпорядження до матеріалів справи як допустимий доказ, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Згідно з матеріалами справи порівняння кваліфікації співробітників відповідачем не проводилося та жодних доказів на підтвердження цього надано не було. Суди не взяли до уваги те, що у позивача наявна вища освіта та стаж роботи, що підтверджує ту обставину, що позивач не може мати однаковий показник по рівню освіти з працівниками, які мають освіту на рівні професійно-технічної, та однаковий досвід роботи з іншими працівниками, що займають аналогічну посаду.
Доводи інших учасників справи
У квітні 2022 року представник відповідача Шабас І. В. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій забезпечили повний і всебічний розгляд справи й ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, а доводи скарги висновків судів не спростовують. Тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із Бориспільського міськрайонного суду Київської області.
Справа надійшла до Верховного Суду у лютому 2022 року.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що наказом ПрАТ "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" від 31 травня 2013 року № 384/п ОСОБА_1 прийнято на посаду комплектувальника дільниці підготовки виробництва. 31 жовтня 2018 року позивач був звільнений з займаної посади за переведенням до ТОВ "МАУтехнік" на підставі пункту 5 статті 36 КЗпП України, а з 01 листопада 2018 року наказом від 25 жовтня 2018 року №145/п прийнятий за переведенням ТОВ "МАУтехнік" на аналогічну посаду - комплектувальника дільниці підготовки виробництва лінійного технічного обслуговування. Наказом ТОВ "МАУтехнік" від 01 серпня 2019 року № 209/п ОСОБА_1 переведений до відділу матеріально-технічного забезпечення та підготовки виробництва на посаду комплектувальника дільниці підготовки виробництва (т. 1, а. с. 9-12).
Наказом ТОВ "МАУтехнік" від 25 червня 2020 року № 3/шр затверджено та введено в дію з 25 червня 2020 року новий штатний розпис в кількості 446 штатних одиниць, згідно з яким, зокрема, у відділі матеріально-технічного забезпечення та підготовки виробництва на дільниці підготовки виробництва передбачено комплектувальників у кількості 22 штатні одиниці; на дільниці матеріально-технічного забезпечення залишено 10 штатних одиниць (т. 1, а. с. 54-65).
На підставі наказу ТОВ "МАУтехнік" від 02 липня 2020 року № 38/од у штатному розписі відділу матеріально-технічного забезпечення та підготовки виробництва скорочено кількість комплектувальників дільниці підготовки виробництва - 3 штатні одиниці; кількість комплектувальників дільниці матеріально-технічного забезпечення - 2 штатні одиниці (т. 1, а. с. 49).
Відповідно до розпорядження директора ТОВ "МАУтехнік" А. Мікелсонса від 02 липня 2020 року № 01/р створено спеціальну комісію по визначенню переважного права по залишенню на роботі працівників у зв`язку із скороченням чисельності шляхом проведення аналізу продуктивності та кваліфікації праці працівників (т. 1, а. с. 193).
Згідно з результатами аналізу продуктивності праці та рівня кваліфікації комплектувальників дільниці підготовки виробництва станом на 06 липня 2020 року проаналізовано показники роботи за період з 01 лютого 2020 року до 30 червня 2020 року двадцяти одного (21) працівника (комплектувальника). За рівнем освіти: середня професійно-технічна +1 бал. Досвід роботи: від 2 років +1 бал. Кількість оформлених за період з 01 лютого 2020 року до 30 червня 2020 року Transfer pickslip - TRPS. Кількість оформлених за період з 01 лютого 2020 року до 30 червня 2020 року Pickslip request. Показники ОСОБА_1 є останніми у списку (21-й): за рівнем кваліфікації +2 бали; кількість оформлених за період з 01 лютого 2020 року до 30 червня 2020 року Transfer pickslip - TRPS - 32; кількість оформлених за період з 01 лютого 2020 року по 30 червня 2020 року Pickslip request - 68.
13 липня 2020 року ОСОБА_1 вручено попередження про скорочення посади (т. 1, а. с.194).
Наказом ТОВ "МАУтехнік" від 14 вересня 2020 року № 192/п позивача було звільнено з займаної посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату працівників.
Згідно з доповідною запискою директора з якості ОСОБА_3 від 19 квітня 2021 року № 01.03-32-039 (т. 1, а. с. 196-198), встановлено, що обов`язками ОСОБА_1 (комплектувальника дільниці підготовки виробництва) під час роботи у ТОВ "МАУтехнік" були наступні функції: оформлення замовлень (Pickslip request, АРN 225) для поповнення комплектовки (склад) відділу ЛТО та переміщення матеріальних цінностей (МЦ) між складами без видачі МЦ технічному персоналу; оформлення замовлень (Transfer pickslip, АРN 2015) та передача МЦ з комплектовки (склад) відділу ЛТО на основний склад; отримання з основного складу МЦ (на підставі Pickslip Сonfirmation, оформлених персоналом з ТО), доставка МЦ з основного складу на робочі місця та подальша передача МЦ персоналу з ТО. У період з 01 лютого 2020 року до 30 червня 2020 року у зміні № 4 дільниці підготовки виробництва працювало 3 (три) комплектувальника: ОСОБА_1 (персональний код АМОS - МВRAN, ОСОБА_1); ОСОБА_4 (персональний код АМОS - МКАІЕ, ОСОБА_4); ОСОБА_5 (персональний код АМОS - МLUVL, ОСОБА_6 ).
Також за змістом вказаної доповідної записки ТОВ "МАУтехнік" додатково перевірило дані щодо отримання з основного складу МЦ (на підставі Pickslip Сonfirmation, оформлених персоналом з ТО) та доставку МЦ з основного складу на робоче місце та подальшу передачу МЦ персоналу з ТО комплектувальниками зміни № 4 у період з 11 березня 2020 року до 30 червня 2020 року.
Разом з тим, як визнано сторонами, наведена в службовій записці інформація щодо оформлених Pickslip Сonfirmation, на підставі яких комплектувальники відділу підготовки виробництва, в тому числі ОСОБА_1, здійснювали отримання матеріальних цінностей з основного складу, їх доставку на робоче місце та подальшу передачу персоналу з технічного обслуговування, не відображає їх реальної кількості.
Стороною позивача не заперечувався той факт, що він не завжди ставив свій підпис на Pickslip Сonfirmation. У тому числі, в наданих відповідачем Pickslip Сonfirmation (т. 2, а. с. 3-189) від його імені проставлений іншою особою, не виключно комплектувальником складу, який несе відповідальність за видані зі складу матеріальні цінності.
Крім того, зі змісту доповідної записки директора з якості ОСОБА_3 від 19 квітня 2021 року № 01.03-32-039 встановлено, що ТОВ "МАУтехнік" додатково перевірило дані у модулі Тооl Registration (АРN 410) системи АМОS щодо видачі, прийомки та доставки інструмента та обладнання персоналу комплектувальниками зміни № 4 у період з 01 лютого 2020 року до 30 червня 2020 року, що є свідоцтвом виконання функцій відповідно до ТРМ-2.6.1, та встановлено, що було здійснено: ОСОБА_1 - 767, ОСОБА_4 - 3127, ОСОБА_5 - 3003 (всього: 6897 виконаних дій).
Згідно з даними табелів обліку робочого часу за лютий, березень, квітень, травень, червень 2020 року (т. 1, а. с.157-160) встановлено, що кількість відпрацьованого часу (годин) комплектувальниками, зокрема зміни № 4, в якій працював позивач, становить: з 01 лютого 2020 року до 30 червня 2020 року включно комплектувальниками зміни, у якій працював позивач, відпрацьовано таку кількість годин: ОСОБА_1 - 516,3, ОСОБА_4 - 566,8, ОСОБА_5 - 523,2.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вказаним вимогам закону.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.