Постанова
Іменем України
28 червня 2022 року
м. Київ
справа № 290/6/20
провадження № 61-7222св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач - Селянське фермерське господарство «Шанс»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - ОСОБА_2 ,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Галацевич О. М., Григорусь Н. Й., Микитюк О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У січні 2020 року Селянське фермерське господарство «Шанс» (далі - СФГ «Шанс») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_4 , яка є співвласником земельних ділянок з кадастровими номерами № 1821481000:13:000:0002 та № 1821481000:15:000:0125, за життя уповноважила ОСОБА_2 на укладення із СФГ «Шанс» договору оренди вказаних земельних ділянок строком на 10 років.
У вересні 2019 року СФГ «Шанс» стало відомо, що ОСОБА_1 набула право власності на 1/12 ідеальну частину спірного нерухомого майна в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 . Проте продовжити договірні відносини з позивачем відмовляється.
З урахуванням уточнення позовних вимог СФГ «Шанс» просило визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 29 січня 2007 року із СФГ «Шанс» на 1/12 частину спільних земельних ділянок ОСОБА_1 , успадкованих від ОСОБА_4 , згідно державного акта на спільні земельні ділянки серії ЯБ № 844350 від 28 листопада 2006 року, на той самий строк і на тих самих умовах.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 24 березня 2020 року у задоволенні позову СФГ «Шанс»відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що права СФГ «Шанс» як орендаря на користування земельною ділянкою припинилися у зв`язку з закінченням строку договору, на який його було укладено, за відсутності домовленості про його продовження на змінених умовах (частина перша статті 31, частина четверта статті 33 Закону України «Про оренду землі») та відсутності всіх юридичних фактів, необхідних для реалізації переважного права на поновлення договору оренди.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 26 травня 2020 року апеляційну скаргу СФГ «Шанс» залишено без задоволення. Рішення Романівського районного суду Житомирської області від 24 березня 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд зазначив, що право СФГ «Шанс» на користування земельною ділянкою ОСОБА_1 припинилось у зв`язку зі спливом строку дії договору та у зв`язку з відсутністю домовленості про його продовження на змінених умовах (частина перша статті 31 Закону України «Про оренду землі»).
26 грудня 2020 року ОСОБА_3 , як особа, яка не брала участі у розгляду справи, подав апеляційну скаргу на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 24 березня 2020 року, посилаючись на те, що суд першої інстанції вирішив питання про його права та інтереси.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 24 березня 2020 року.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що:
- ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є одними зі співвласників земельних ділянок із кадастровими номерами 1821481000:13:000:0002 та 1821481000:15:000:0125, розташованих на території Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області, площею 50,4218 га та 16,3051 га. Відповідачка набула право на 2/24 частки цих земельних ділянок у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 на підставі рішення Романівського районного суду Житомирської області від 01 жовтня 2018 року;
- СФГ «Шанс» просило визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 29 січня 2007 року із СФГ «Шанс» на 1/12 частину спільних земельних ділянок ОСОБА_1 , успадкованих від ОСОБА_4 , відповідно до державного акта на спільні земельні ділянки серії ЯБ № 844350 від 28 листопада 2006 року, на той самий строк і на тих самих умовах. Цей договір оренди укладався ОСОБА_2 від імені співвласників указаних земельних ділянок, у тому числі ОСОБА_4 , строк його дії закінчився 29 січня 2017 року;
- після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою ОСОБА_3 з підстав вирішення судом питання про його права, свободи, інтереси, та з`ясування обставин справи встановлено, що судовими рішеннями питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки цієї особи не вирішувалося. Перебування у спільній частковій власності співвласників земельної ділянки не перешкоджає одному із співвласників ставити питання про виділ його частки зі спільного майна і не є зловживанням правом. За змістом статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності. Право на виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності регулюється нормами статті 364 ЦК України і правового значення для вирішення спору у цій справі про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди не має;
- предметом позову було право оренди на частку у праві власності на спільну земельну ділянку, яка належить відповідачці. Рішення у цій справі стосувалися поновлення договірних правовідносин ОСОБА_1 та СФГ «Шанс». Будь-яких доказів про наявність договору про спільну часткову власність, укладеного відповідно до частини другої статті 88 ЗК України, матеріали справи не містять, а скаржником не надано. Тому поновлення договору оренди на новий строк іншими співвласниками не може впливати на волевиявлення іншого співвласника, зокрема ОСОБА_1 , яка такого бажання не виявила. При цьому, рішення суду не перешкоджало і не перешкоджає у реалізації прав інших співвласників на розпорядження своїми частками у спільній земельній ділянці, зокрема поновлення договору оренди їх часток у спільному майні тощо;
- судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуваним рішенням питання про права, свободи та інтереси ОСОБА_3 не вирішувались, а тому апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України підлягає закриттю.
Аргументи учасників
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У травні 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_3 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду про закриття апеляційного провадження у вказаній справі, передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що:
- у позовній заяві СФГ «Шанс» вказано, що якщо з ОСОБА_1 договір оренди її частки у спільних земельних ділянках із СФГ «Шанс» не буде укладено та буде виділена її частка зі спільної часткової власності, то це завдасть істотної шкоди іншим співвласникам земельних ділянок та орендарю. У такому разі зникне спільна земельна ділянка і всім співвласникам потрібно буде замовляти технічну документацію на нові земельні ділянки з новими кадастровими номерами і повторно оформляти всі договори оренди;
- в апеляційній скарзі він ( ОСОБА_3 ) вказував, що після рішення суду ОСОБА_1 звернулася до співвласників із вимогою надати згоду на виділення її земельних часток (паїв) зі спільних земельних ділянок, що призведе до: зникнення спільних земельних ділянок; зменшення вартості земельних часток (паїв); припиниться дія 15 у