Постанова
Іменем України
30 червня 2022 року
м. Київ
справа № 761/45802/18
провадження № 61-19870св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека НЦ",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2021 року у складі колегії суддів: Кравець В. А., Желепи О. В., Мазурик О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви, відзиву та уточненої позовної заяви
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека НЦ" (далі - ТОВ "Аптека НЦ") про визнання трудового договору розірваним, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 06 червня 2018 року її прийнято на роботу у ТОВ "Аптека НЦ" на посаду санітарки аптеки № 3, про що видано наказ від 05 червня 2018 року № 27-к/тр.
У зв`язку з тим, що роботодавцем під час її роботи неодноразово порушувалися її трудові права, вона вирішила звільнитися за власним бажанням на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України у зв`язку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, про що нею направлено відповідну заяву про звільнення, яка була отримана товариством 23 серпня 2018 року.
Разом з тим роботодавець не здійснив передбачені законом дії і у визначений строк не розірвав трудовий договір.
У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 просила:
- визнати трудовий договір, укладений між ТОВ "Аптека НЦ" та нею, розірваним із 23 серпня 2018 року на підставі частини 3 статті 38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умови колективного чи трудового договору;
- зобов`язати ТОВ "Аптека НЦ" видати наказ про її звільнення з роботи на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України 23 серпня 2018 року за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умови колективного чи трудового договору;
- стягнути з ТОВ "Аптека НЦ" на її користь компенсацію моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.
ТОВ "Аптека НЦ" надало відзив на позов, у якому зазначило, що трудові відносини з ОСОБА_1 припинені на підставі наказу від 30 січня 2019 року № 4-к/тр. Позивач була відсутня на робочому місці, порушувала трудову дисципліну і була звільнена на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
Після цього ОСОБА_1 подала уточнену позовну заяву, в якій зазначила, що роботодавець порушував її трудові права, не здійснив інструктаж про охорону правці. Відомості, надані відповідачем щодо її відсутності на робочому місці, не відповідають дійсності, оскільки не зважаючи на те, що факт відсутності на роботі було зафіксовано у серпні 2018 року, звільнення позивача відбулось лише у січні 2019 року після її звернення до суду.
Звільнення за відсутності правових підстав завдало їй моральної шкоди.
Вона тривалий час була позбавлена права отримати належні їй кошти при звільненні.
З урахуванням зміни фактичних обставин справи, ОСОБА_1 просила:
- визнати її звільнення з посади санітарки аптеки № 3 на підставі наказу від 30 січня 2019 року № 4-к/тр "Про звільнення", виданого ТОВ "Аптека НЦ", незаконним;
- змінити дату та формулювання причин її звільнення, зазначених у наказі від 30 січня 2019 року № 4-к/тр зі "звільнено за прогул без поважних причин п. 4 ст. 40 КЗпП України" з 30 січня 2019 року на запис "звільнена за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умови колективного чи трудового договору за ч. 3 ст. 38 КЗпП України з 23 серпня 2018 року", зобов`язавши ТОВ "Аптека НЦ" внести відповідні зміни до її трудової книжки в запис щодо дати та формулювання причин звільнення з роботи ТОВ "Аптека НЦ";
- стягнути з ТОВ "Аптека НЦ" на її користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 04 листопада 2020 року заяву представника ОСОБА_1 задоволено.
Прийнято відмову представника ОСОБА_1 від позову в частині вимог щодо змінення дати та формулювання причин звільнення ОСОБА_1, зазначених у наказі № 4-к/тр від 30 січня 2019 року з "звільнено за прогул без поважних причин п. 4 ст. 40 КЗпП України" з 30 січня 2019 року на запис "звільнена за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавця про працю, умови колективного чи трудового договору за частиною третьою статті 38 КЗпП України 23 серпня 2018 року, зобов`язавши ТОВ "Аптека НЦ" внести відповідні зміни до трудової книжки ОСОБА_1 в запис щодо дати та формулювання причин звільнення з роботи ТОВ "Аптека НЦ" та закрито провадження у справі в цій частині позовних вимог.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано звільнення ОСОБА_1 з посади санітарки аптеки № 3 на підставі наказу ТОВ "Аптека НЦ`від 30 січня 2019 року № 4-к/тр незаконним.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді санітарки аптеки № 3 ТОВ "Аптека НЦ" з 30 січня 2019 року.
Стягнуто з ТОВ "Аптека НЦ" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 127 759,88 грн та відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що:
- 23 вересня 2018 року завідуючою аптеки № 3 на ім`я директора ТОВ "Аптека НЦ" подано доповідну записку про те, що санітарка аптеки ОСОБА_1 не з`явилась на роботі 23 серпня 2018 року. Ця обставина була зафіксована 23 серпня 2018 року актом про відсутність на роботі, складеним завідувачем аптеки № 3, бухгалтером ТОВ "Аптека НЦ" та менеджером з персоналу ТОВ "Аптека НЦ". В акті зазначено про відсутність позивачки на робочому місці без поважних причин. Про відсутність ОСОБА_1 на роботі 27 серпня 2018 року з 09 год 00 хв. до 13 год 00 хв. свідчить відповідний акт, складений працівниками відповідача 27 серпня 2018 року. За наданими представником відповідача доказами ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці 31 серпня 2018 року без поважних причин з 09 год 00 хв. до 13 год 00 хв. протягом робочого дня. Службова записка завідуючої аптеки № 3 та менеджера по персоналу від 28 січня 2019 року відсутня в матеріалах справи;
- згідно з листком непрацездатності, виданим КП "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3" ОСОБА_1 з 23 серпня 2018 року до 28 серпня 2018 року перебувала у стані тимчасової непрацездатності. Дисциплінарне стягнення за відсутність позивачки на робочому місці 31 серпня 2018 року відповідно до статті 148 КЗпП України не може бути накладене 30 січня 2019 року. Інших доказів відсутності ОСОБА_1 на роботі ТОВ "Аптека НЦ" не надано. При цьому на адресу позивачки направлялись повідомлення про необхідність з`явитися у товариство та надати пояснення із документальним підтвердженням (у випадку наявності) щодо причин відсутності на робочому місті 23 та 27 серпня 2018 року;
- разом із тим 21 серпня 2018 року ОСОБА_1 направлено на адресу відповідача заяву про звільнення за власним бажанням з підстав, визначених частиною третьою статті 38 КЗпП України у зв`язку із невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умови колективного чи трудового договору в день отримання заяви. Ця заява отримана роботодавцем 23 серпня 2018 року. При незгоді роботодавця звільнити працівника із підстав, передбачених частиною третьою статті 38 КЗпП України, він може відмовити у розірванні трудового договору, але не вправі розірвати цей договір з інших підстав, які працівником не зазначалися (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 199/8766/18). Відповідачем заява позивачки не розглянута, відповідне рішення не прийнято;
- за відсутності рішення щодо заяви ОСОБА_1 про звільнення, отриманої 23 серпня 2018 року, зміст якої свідчить про відсутність намірів продовжувати трудові відносини, за відсутності відповідних доказів відсутності позивачки на робочому місці без поважних причин, наявні підстави вважати її звільнення з підстав, визначених пнктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, незаконним.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 13 липня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Аптека НЦ" задоволено.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 04 березня 2021 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмова у задоволенні позову мотивована тим, що:
- ОСОБА_1, якій було достеменно відомо про прохання відповідача з`явитися для з`ясування причин її відсутності на робочому місці та наміру звільнитися, на пропозиції відповідача не відреагувала та не з`явилася на роботу для надання пояснень з приводу написаної останньою заяви. Представник позивачки у судовому засіданні не змогла пояснити суду причини нез`явлення ОСОБА_1 до роботодавця з метою надання пояснень щодо її звільнення на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України. Таким чином, трудовий договір у серпні 2018 року сторонами розірвано не було, а заява ОСОБА_1 фактично не вирішена;
- оскільки позивачка жодних пояснень щодо поданої нею заяви про звільнення роботодавцеві не надала, не відреагувала на листи ТОВ "Аптека НЦ" та була відсутня на робочому місці починаючи з 23 серпня 2018 року, відповідач прийняв рішення про звільнення ОСОБА_1, видавши 30 січня 2019 року наказ № 4-к/тр "Про звільнення" у зв`язку з прогулом без поважних причин. ТОВ "Аптека НЦ" не змінювало підставу звільнення, зазначену у заяві ОСОБА_1 від 23 серпня 2018 року, а саме: частина третя статті 38 КЗпП України, а звільнило позивачку за прогул 30 січня 2019 року, про що видало відповідний наказ. Тому суд першої інстанції безпідставно не застосував до спірних правовідносин положення статті 38 КЗпП України, оскільки ТОВ "Аптека НЦ" не вирішило заяву ОСОБА_1 про звільнення від 23 серпня 2018 року з огляду на відмову останньої з`явитися, надати пояснення з приводу поданої заяви та підтвердити свій намір звільнитися;
- вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, суд виходить з конкретних обставин і враховує наявні у справі докази. Наказом відповідача "Про звільнення" від 30 січня 2019 року № 4-к/тр позивачку звільнено із займаної посади у зв`язку з прогулом без поважних причин. Підставою для звільнення ОСОБА_1 з посади стали: доповідна записка завідувача аптеки від 23 серпня 2018 року № 3, службова записка завідуючої аптеки № 3 та менеджера по персоналу від 28 січня 2019 року та акти про відсутність ОСОБА_1 на роботі. Відповідно до матеріалів справи 23 серпня 2018 року завідуючою аптеки № 3 на ім`я директора ТОВ "Аптека НЦ" подано доповідну записку про те, що санітарка аптеки ОСОБА_1 не з`явилась на роботі 23 серпня 2018 року. Ця обставина була зафіксована 23 серпня 2018 року актом про відсутність на роботі, складеним завідувачем аптеки № 3, бухгалтером ТОВ "Аптека НЦ" та менеджером з персоналу ТОВ "Аптека НЦ". В акті зазначено про відсутність позивачки на робочому місці без поважних причин. Про відсутність ОСОБА_1 на роботі 27 серпня 2018 року з 09 год 00 хв. до 13 год 00 хв. свідчить відповідний акт, складений працівниками відповідача 27 серпня 2018 року. За наданими представником відповідача доказами ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці 31 серпня 2018 року без поважних причин з 09 год 00 хв. до 13 год 00 хв. протягом робочого дня. Службова записка завідуючої аптеки № 3 та менеджера по персоналу від 28 січня 2019 року в матеріалах справи відсутня. У судовому засіданні представник позивачки підтвердила, що ОСОБА_1 отримувала листи від відповідача з пропозицією з`явитися та надати пояснення стосовно її звільнення та відсутності на робочому місці, проте на роботу з 23 серпня 2018 року не виходила. Таким чином, відсутність у справі вказаної службової записки не спростовує факту відсутності ОСОБА_1 на робочому місці з 23 серпня 2018 року до 30 січня 2019 року з урахуванням, зокрема, того, що представник позивачки не заперечувала цього факту;
- відповідно до матеріалів справи та пояснень сторін, наданих у судовому засіданні, ОСОБА_1 застосовано механізм звільнення за частиною третьою статті 38 КЗпП України за порушення трудового законодавства до всіх роботодавців, з якими остання працювала. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 07 квітня 2017 року за позовом ОСОБА_1 до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про визнання дій незаконними, зміни формулювання причин звільнення, стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди було встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до роботодавця із заявою про звільнення на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України. Печерським районним судом міста Києва розглянуто справу № 761/17325/19-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Адмітад" про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання трудового договору розірваним, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди. Підставою звернення ОСОБА_1 до суду стало незадоволення товариством заяви ОСОБА_1 про звільнення за частиною третьою статті 38 КЗпП України. Вказана заява про звільнення є повністю ідентичною заяві про звільнення, наданій ОСОБА_1 у цій справі;
- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що звільнення ОСОБА_1 відбулось із порушенням відповідачем трудового законодавства, оскільки позивачка була правомірно звільнена саме за вчинення дисциплінарного проступку, яке мало триваючий характер;
- колегія суддів звернула увагу, що, подаючи заяву про звільнення за частиною третьою статті 38 КЗпП України, ОСОБА_1 будь-яких дій для з`ясування питання щодо її заяви про звільнення не вчиняла, умисно не з`являлася для вирішення питання про звільнення та надання відповідних пояснень, тривалий час не цікавилася вирішенням питання за її заявою, отримання трудової книжки та проведення повного розрахунку, що свідчить про умисний та системний характер її дій і недобросовісну поведінку з метою отримання розрахунку. При цьому, не будучи звільненою з місця попередньої роботи, ОСОБА_1 влаштувалася та працювала з грудня 2018 року за іншим місцем роботи у ТОВ "Адмітат", де вже 18 січня 2019 року нею подано аналогічну заяву про звільнення за частиною третьою статті 38 КЗпП України та у подальшому ініційовано позов до ТОВ "Адмітат".
Аргументи учасників
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У грудня 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, в якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що:
- апеляційний суд не повідомив її про час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим вона була позбавлена можливості брати безпосередню участь у судовому засіданні;
- суд апеляційної інстанції не навів обґрунтованих мотивів прийняття чи відхилення доводів, зазначених у її відзиві на апеляційну скаргу, не зазначив мотивів скасування рішення суду першої інстанції щодо стягнення компенсації моральної шкоди;
- відсутність проведеного інструктажу, навчань або перевірки знань з питань охорони праці з вини роботодавця є підставою для відмови працівника від виконання роботи у зв`язку з порушенням роботодавцем трудового законодавства (постанови Верховного Суду: від 30 січня 2019 року у справі № 459/7444/17, від 26 червня 2019 року у справі № 572/2944/16-ц). При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, оскільки відповідно до посадової інструкції позивачка працює згідно з графіком, який затверджує для неї директор. Вона не була обізнана з графіком роботи, зазначений графік роботи для неї роботодавцем не затверджувався взагалі, до її відома не доводився;
- саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності;