Постанова
Іменем України
30 червня 2022 року
м. Київ
справа № 757/9754/13-ц
провадження № 61-19708св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня
2021 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Кравець В. А.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну стягувача його правонаступником.
Заява мотивована тим, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від
15 листопада 2013 року у справі № 757/9754/13-ц задоволено позов ПАТ "ОТП Банк" до ОСОБА_2 та стягнуто з останньої на користь банку заборгованість у розмірі 430 737,04 доларів США та 3 441,00 грн судового збору. На виконання даного рішення 23 липня 2014 року Печерським районним судом м. Києва видано виконавчий лист.
ОСОБА_1 зазначав, що 15 березня 2019 року між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ФК "Інвест Хаус" укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги до
ОСОБА_2 за кредитними договорами, укладеними 18 квітня 2006 року та
27 листопада 2007 року.
Також ОСОБА_1 зазначав, що в подальшому, а саме 18 березня 2019 року між ним та ТОВ "ФК "Інвест Хаус" укладено договір про відступлення права вимоги
№ 02-18-03/19-К-1 і договір № 04-18-03/19-К-2, за умовами яких до нього перейшло право вимоги за кредитними договорами укладеними з ОСОБА_2 18 квітня 2006 року та 27 листопада 2007 року.
ОСОБА_1 просив замінити стягувача ПАТ "ОТП Банк" на його правонаступника ОСОБА_1 у виконавчих листах по справі № 757/9754/13-ц та у виконавчих провадженнях, відкритих на підставі виконавчих листів по справі № 757/9754/13-ц.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року у задоволенні заяви відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що заявником не надано суду договору про відступлення права вимоги, на підставі якого заявник набув право вимоги за кредитним договором, укладеним між АКБ "Райффайзенбанк Україна" та ОСОБА_2 .
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача.
Замінено стягувача ПАТ "ОТП Банк" на його правонаступника ОСОБА_1 у справі № 757/9754/13-ц.
Задовольняючи заяву, апеляційний суд виходив із того, що внаслідок укладення договору відступлення права вимоги заявник став правонаступником (новим кредитором) стягувача та набув прав вимоги до боржника за кредитним договором, тому є підстави для заміни сторони стягувача.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
03 грудня 2021 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається. Умови договору про відступлення права вимоги від 15 березня 2019 року вказаної умови не містить.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2022 року поновлено представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з печерського районного суду міста Києва.
Зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року, до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
У червні 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи
18 квітня 2006 року між АКБ "Райффайзенбанк Україна" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № CNL-В00/055/2006.
15 листопада 2013 року Печерським районним судом м. Києва ухвалено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором від 18 квітня 2006 року у розмірі 430 737,04 доларів США та судовий збір в сумі 3 441,00 грн.
В рішенні Печерського районного суду м. Києва від 15 листопада 2013 року встановлено, що ПАТ "ОТП Банк" є правонаступником АКБ "Райффайзенбанк Україна".
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11 лютого 2014 року рішення Печерського районного суду м. Києва суду від 15 листопада 2013 року залишено без змін, яка ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 травня 2014 року залишена без змін.
23 липня 2014 року Печерським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 757/9754/13-ц.
15 березня 2019 року між ПАТ "ОТП Банк", яке є правонаступником АКБ "Райффайзенбанк Україна", та ТОВ "ФК "Інвест Хаус" укладено договір про відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор відступив новому кредитору у повному обсязі належне первісному кредиторові за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_2, № CNL-В00/055/2006 від 18 квітня
2006 року в розмірі 661 826,97 доларів США.
В липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони стягувача у даній справі. До заяви про заміну стягувача ОСОБА_1 долучив копію договору про відступлення права вимоги № 04-18-03/19-К-2, укладеного
18 березня 2019 року між ТОВ "ФК "Інвест Хаус" та ОСОБА_1, за умовами якого ТОВ "ФК "Інвест Хаус" відступило ОСОБА_1, а останній набув права вимоги за кредитним договором № CNL-В00/055/2006 від 18 квітня 2006 року, укладеним між АКБ "Райффайзенбанк Україна" та ОСОБА_2 .
Матеріали справи не містять доказів, що договір про відступлення права вимоги від 18 березня 2019 року у визначеному законом порядку визнано недійсним.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Договір про відступлення прав вимоги від 18 березня 2019 року між ТОВ "ФК "Інвест Хаус" та ОСОБА_1, укладений між заявником та фінансовою установою, за своїми ознаками є договором, за яким банк у зобов`язаннях за кредитним договором замінений на ОСОБА_1, як нового кредитора. Заявник не набув право здійснювати фінансові операції стосовно боржника, оскільки за умовами договору про відступлення прав вимоги у нього виникло лише право вимагати виконання зобов`язань, тобто первісний кредитор передав право вимоги новому кредитору. Вказане відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 16 березня 2021 року у справі
№ 906/1174/18.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства в Україні
(пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України).