Постанова
Іменем України
(додаткова)
30 червня 2022 року
м. Київ
справа № 482/1874/20
провадження № 61-13702св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (відповідач за зустрічним позовом),
відповідачі: ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом), ОСОБА_3,
третя особа - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Свіржевська Тетяна Борисівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, третя особа - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Свіржевська Тетяна Борисівна, про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу за касаційною скаргою ОСОБА_2, на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 25 березня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 25 травня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням.
Позов мотивовано тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 27 квітня 2020 року є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Житловий будинок розташований на земельній ділянці комунальної власності, кадастровий номер 4824810100:03:002:0030. Зазначений житловий будинок придбано у ОСОБА_3 відповідно до договору купівлі-продажу, укладеному в 2020 році. На вищезазначеній земельній ділянці також знаходиться житловий будинок АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_2 . До 2013 року будинок АДРЕСА_2 та будинок АДРЕСА_3 були одним об`єктом нерухомого майна. Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 22 березня 2013 року в справі № 1419/971/2012 за позовом ОСОБА_3 про виділ частки із спільного часткового майна визнано за останнім право приватної власності та виділено йому у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 в житловому будинку А-1: 1-3 кухню, частку 1-4 житлової кімнати, а також надвірні господарські будівлі: гараж М-1, літню кухню Ж-1, ј частку басейну для води № 3, 1\4 частку огорожі з воротами № 1, 2.
Рішенням виконавчого комітету Новоодеської міської ради № 45 від 09 квітня 2014 року вирішено виділити в окреме господарство з комплексу будівель та споруд за адресою АДРЕСА_4 ј частку житлового будинку (А-1), гараж (М-1), літню кухню (Ж-1), ј частку басейна (№ 3), ј частку огорожі № 1, 2 та присвоїти поштову адресу АДРЕСА_5 . Власник ОСОБА_3 .
Восени 2020 року вона вирішила продати будинок АДРЕСА_3, проте ОСОБА_2 не впустила її на територію домоволодіння, у зв`язку з чим чинила перешкоди у користуванні житловим приміщенням.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати ОСОБА_2 припинити дії, які порушують її право власності, не чинити перешкод у здійсненні її прав власника нерухомого майна та надати доступ до житлового будинку АДРЕСА_3 .
У листопаді 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1, де зазначала, що вона є власником ѕ часток житлового будинку з господарськими спорудами та спорудами по АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 30 листопада 2010 року. Власником ј частки вказаного житлового будинку був ОСОБА_5 . Отже домоволодіння є їх спільною частковою власністю. У вересні 2020 року вона дізналась, що ОСОБА_3 27 квітня 2020 року продав належну йому частку житлового будинку ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Свіржевською Т. Б. та зареєстрованого в реєстрі за № 89. Між тим перед укладанням договору продавець ОСОБА_3 не повідомив її про намір продавати частку житлового будинку, що знаходиться у їх спільній частковій власності, вказавши ціну та інші умови. За цих обставин було порушено її переважне право на купівлю частки у праві спільної часткової власності, а саме житлового будинку по АДРЕСА_3 .
Зміст судових рішень, ухвалених по справі
Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 25 березня 2021 року позов ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкод у здійсненні ОСОБА_1 її права власності та надати доступ до житлового будинку АДРЕСА_3 . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про переведення прав та обов`язків покупця відмовлено.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 25 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 25 березня 2021 року залишено без змін.
Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 травня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2, подану адвокатом Дмитренком І. М., залишено без задоволення. Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 25 березня 2021ʼ року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 25 травня 2021 року залишено без змін.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення
У травні 2022 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1, подана адвокатом - Кобзаренком М. Ю., про ухвалення додаткового рішення у справі № 482/1874/20, в якій вона просила вирішити питання щодо розподілу понесених судових витрат, а саме витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 4 310 грн, а також на надсилання відзиву на касаційну скаргу і доданих до нього доказів іншим учасникам справи у розмірі 71,40 грн.
Заява про ухвалення додаткового рішення мотивована тим, що приймаючи постанову про залишення касаційної скарги ОСОБА_2 без задоволення, суд касаційної інстанції не вирішив питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи Верховним Судом у розмірі 4 310 грн та 71,40 грн за надсилання відзиву на касаційну скаргу і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.