ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 908/1247/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (далі - Товариство, позивач, скаржник) - Черненко Н.С. (адвокат),
відповідача - державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - Підприємство, відповідач) - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства
на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.08.2021 (головуючий - суддя Мірошниченко М.В.) і
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.12.2021 (головуючий - суддя Березкіна О.В., судді Антонік С.Г., Іванов О.Г.),
у справі №908/1247/21
за позовом Товариства
до Підприємства
про визнання договору недійсним.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Причиною звернення до Верховного Суду є наявність/відсутність підстав для визнання недійсним одностороннього правочину у формі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство звернулося до суду з позовом до Підприємства, в якому просило визнати недійсним правочин у формі заяви відповідача від 31.12.2020 за № 42-30/28333 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог (далі - Заява) в частині погашення заборгованості Підприємства за послуги з розподілу електричної енергії.
1.2. Позов мотивовано тим, що Заява в частині погашення заборгованості за послуги з розподілу електроенергії суперечить:
- імперативним вимогам, встановленим нормами матеріального права, а саме Закону України "Про ринок електричної енергії", статті 601 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 202 Господарського кодексу (далі - ГК України);
- умовам публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2020.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.08.2021 у задоволенні позову відмовлено.
2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.12.2021 апеляційну скаргу Товариства залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 26.08.2021 у справі № 908/1247/21 - без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Товариство, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 26.08.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі № 908/1247/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
3.2. При цьому з посиланням на пункт 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник обґрунтовує касаційну скаргу необхідністю відступлення від висновку, викладеного у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, у зв`язку з чим просить Суд передати справу №908/1247/21 на розгляд об`єднаної палати.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: статтей 601, 602 ЦК України; статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії".
4.2. Умови Договору містять заборону проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, про що відповідач був обізнаний, оскільки додаткова угода від 01.04.2020 про внесення змін у додаток №4 договору є публічною та набрала чинності з дня її опублікування на сайті, а саме 01.04.2020.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. Від Підприємства відзиву на касаційну скаргу на адресу Верховного Суду не надходило.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Підприємство 29.11.2018 звернулося із заявою-приєднанням, виданою Товариством (оператор системи розподілу або ОСР), до умов "Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії", відповідно до якої з 01.01.2019 позивачем (оператор системи) та відповідачем (споживач) укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії від 01.12.2005 №1005.
6.2. Підприємство 29.12.2018 звернулося із заявою-приєднанням, виданою Товариством (оператор системи розподілу або ОСР), до умов "Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії", відповідно до якої з 01.01.2019 позивачем (оператор системи) та відповідачем (споживач) укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії від 31.08.2011 №42.
6.3. Підприємство 29.01.2019 звернулося із заявою-приєднанням, виданою Товариством (оператор системи розподілу або ОСР), до умов "Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії", відповідно до якої з 01.01.2019 позивачем (оператор системи) та відповідачем (споживач) укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії від 31.08.2011 №42 (далі - Договір).
6.4. У пунктах 1.1, 1.2 Договору встановлено, що договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам (надалі споживач) як послуги оператора системи. Договір укладений сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до умов Договору згідно із заявою-приєднанням, що є додатком №1 до Договору. Умови Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів, окрім індивідуально-технічних (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас напруги, особливості обліку тощо).
6.5. Відповідно до пункту 2.1 Договору оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, та Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є додатком №2 до Договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.
6.6. Пунктом 2.3 Договору встановлено, що споживач оплачує за розподіл (передачу) електричної енергії згідно з умовами глави 5 Договору та інші послуги оператора системи згідно з додатком №4 "Порядок розрахунків".
6.7. Згідно з пунктами 5.2, 5.3 Договору оплата послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за Договором здійснюється на поточний рахунок оператора. Тариф (ціна) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку №4 "Порядок розрахунків".
6.8. За умовами пункту 11.1 Договору він набирає чинності з дня приєднання споживача до умов Договору та діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
6.9. Відповідно до пункту 1.3 додатку №4 до Договору "Порядок розрахунків" розрахунки за надані послуги з розподілу електричної енергії проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок оператора системи, вказаний в пункті 13 Договору.
6.10. Як зазначив позивач, 05.01.2021 ним отримано від відповідача Заяву, в якій зазначено, що на даний час Підприємство має до Товариства грошові вимоги у сумі 128 972,42 грн, що підтверджується такими документами: договором від 01.01.2013 №12-7/37-121-SD-15-02621, рішенням від 29.05.2019 по справі №908/528/19, рахунком від 31.10.2018 №790; з іншого боку, позивач має до відповідача грошові вимоги у сумі 128 972,42 грн, що підтверджується такими документами: 1. договором від 01.12.2005 №1005/42-11-8-06-546, заявою-приєднанням/77-121-08-19-08364 від 01.01.2019, рахунком від 31.10.2020 №1005/10-РП у сумі 11 823,32 грн; 2. договором від 31.08.2011 №42/42-11-8-1914, заявою-приєднанням/77-121-08-19-08381 від 01.01.2019, рахунком від 31.10.2020 №42/10-РП у сумі 92 571,73 грн; договором від 31.08.2011 №42/42-11-8-1914, рахунком від 31.10.2020 №42/10р у сумі 24 577,37 грн.
6.11. Згідно зі статтею 601 ЦК України і статтею 203 ГК України відповідач заявив про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 128 972,42 грн.
6.12. Заява підписана т.в.о. генерального директора Ю.Кульба та головним бухгалтером І.Прокоф`євим, підписи скріплено круглою печаткою відокремленого підрозділу.
6.13. У матеріалах справи наявні, зокрема, рахунок від 31.10.2020 №1005/10-РП на суму 11 823,32 грн за договором від 01.12.2019 №1005 про надання послуг з розподілу електричної енергії з кінцевим терміном сплати до 11.11.2020, рахунок від 31.10.2020 №42/10-РП на суму 92 571,73 грн за договором про надання послуг з розподілу з кінцевим терміном сплати 17.11.2020, рахунок від 31.10.2020 №42/10р на суму 24 577,37 грн за договором від 31.08.2011 №42 (плата за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії у жовтні 2020 року) з кінцевим терміном сплати 17.11.2020, виставлені позивачем відповідачу, а також рахунок-фактура від 31.10.2018 №790 за договором від 01.01.2013 №12-7/37-121-SD-15-02621 на суму 262 080,38 грн, виставленого Підприємством Товариству.
6.14. Листом від 13.01.2021 №007-66/139 на Заяву позивач повідомив відповідача про те, що вчинений ним правочин у формі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог суперечить нормам матеріального права та умовам договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Також, Товариство пропонувало відкликати заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог.
7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 16.02.2022 відкрито касаційне провадження у справі №908/1247/21 за касаційною скаргою Товариства на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України.
7.2. На електронну адресу Верховного Суду 28.06.2022 надійшло клопотання Підприємства про розгляд справи за відсутності відповідача, яке підписано кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом (далі - КУЕП) 28.06.2022. Підпис КУЕП перевірено і підтверджено протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 28.06.2022.
7.2.1. У вказаному клопотанні Підприємство зокрема просило Суд розглянути касаційну скаргу Товариства за відсутності відповідача, залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, висловило свої міркування щодо клопотання про передачу даної справи на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду.
7.2.2. Також, відповідач просив врахувати обґрунтовані заперечення, викладені у відзиві щодо змісту і вимог касаційної скарги, без зазначення яким саме чином його було надіслано на адресу Суду.
7.2.3. Водночас у матеріалах справи та у діловодстві Верховного Суду відсутній відзив на касаційну скаргу Підприємства.
7.3. Протокольною ухвалою Верховного Суду від 07.07.2022 вирішено розглядати клопотання позивача про передачу справи №908/1247/21 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду разом із касаційною скаргою.
7.4. Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
7.5. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 березня 2022 року №133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
7.6. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18 квітня 2022 року №259/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
7.7. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17 травня 2022 року №341/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX, та від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
7.8. З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Верховному Суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
7.9. Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
7.10. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.11. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Причиною виникнення даного спору є Заява відповідача щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, яка, на думку скаржника, підлягає визнанню недійсною.
8.2. Щодо підстави касаційного оскарження, зазначеної у пункті 4.1 цієї постанови, Верховний Суд зазначає таке.
8.3. Скаржник вказує, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: статтей 601, 602 ЦК України; статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії".
8.4. На думку позивача, вимоги за Договором не можуть бути зараховані на підставі Заяви, оскільки розрахунки за Договором здійснюються лише в грошовій формі та його умовами заборонено здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог.
8.5. Відповідно до частин першої - третьої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
8.6. Згідно з частиною третьою статті 203 ГК України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
8.7. Аналогічні положення закріплені також у статті 601 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
8.8. Відповідно до частини п`ятої статті 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
8.9. Спірна заява відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог, надіслана Підприємством позивачу, за своєю правовою природою є одностороннім правочином, направленим на припинення взаємних грошових зобов`язань сторін у справі.
8.10. Слід зазначити, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.