ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 450/1723/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
та представників
ОГП: Шекшеєва В.С.,
відповідача-2: Гвоздюк Р.М. (в режимі відеоконференції),
представники інших учасників справи в судове засіданні не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.01.2022
та ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.10.2021
у справі № 450/1723/17
за позовом Пустомитівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Пустомитівської міської ради
до:
1. Львівської районної державної адміністрації Львівської області;
2. ОСОБА_1
за участю третьої особи-1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області;
за участю третьої особи-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Держгеокадастру у Львівській області
про розірвання договору, визнання недійсними розпоряджень, визнання незаконною та скасування додаткової угоди,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2017 року Заступник керівника Львівської місцевої прокуратури №3 звернувся до Пустомитівського районного суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації до Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області та ОСОБА_1 про:
1) визнання недійсним розпорядження голови Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області № 586 від 09.11.2015 "Про поновлення договору оренди землі, укладеного між Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області та ОСОБА_1 на території Пустомитівської міської ради за межами населеного пункту";
2) визнання незаконною та скасування додаткової угоди від 20.11.2015 до договору оренди землі, укладеного між Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області та ОСОБА_1, зареєстрованої в реєстрі речових прав на нерухоме майно за №30135343 від 21.06.2016;
3) визнання недійсним розпорядження голови Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області № 1190 від 28.12.2012 "Про поновлення договору оренди землі, укладеного між Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області та ОСОБА_1 на території Пустомитівської міської ради за межами населеного пункту";
4) зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку кадастровий № 4623610100:14:000:0001 в розпорядження Львівської обласної державної адміністрації згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки, в стані не гіршому порівняно з тим, у якому ОСОБА_1 одержав цю ділянку в оренду;
5) скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису під № 15056452 від 18.06.2016 про проведену державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, як речового права, який внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 30135343 від 21.06.2016;
6) розірвання договору оренди водного об`єкта від 21.06.2011, а саме, водного дзеркала ставу площею 4,8958 га на території Пустомитівської міської ради за межами населеного пункту, укладеного між Пустомитівською районною державною адміністрацією Львівської області та ОСОБА_1 ;
7) зобов`язання ОСОБА_1 повернути водне дзеркало ставу площею 4,8958 га на території Пустомитівської міської ради за межами населеного пункту згідно з актом приймання-передачі водного об`єкта загальнодержавного значення, у належному стані, не гіршому ніж на момент отримання його в оренду.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 26.06.2017 відкрито провадження у справі №450/1723/17 (в порядку цивільного судочинства).
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 03.03.2020, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 28.01.2021, провадження у справі №450/1723/17 закрито з огляду на те, що спір між сторонами належить до юрисдикції господарського суду.
На підставі заяви заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №3, Пустомитівський районний суд Львівської області направив на адресу Господарського суду Львівської області матеріали справи №450/1723/17 в порядку ст. 256 ЦПК України для розгляду за встановленою юрисдикцією.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.04.2021 справу прийнято до розгляду, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та, зокрема, зобов`язано прокуратуру обґрунтувати наявність підстав для представництва в суді законних інтересів держави в особі Львівської обласної адміністрації з урахуванням наведених в ухвалі положень законодавства.
На виконання вимог ухвали від 05.04.2021 заступник керівника Львівської місцевої прокуратури №3 подав до Господарського суду Львівської області пояснення щодо підстав представництва у справі №450/1723/17.
Ухвалою від 31.05.2021 Господарський суд Львівської області замінив відповідача Пустомитівську районну державну адміністрацію Львівської області його правонаступником - Львівською районною державною адміністрацією Львівської області.
Ухвалою від 19.07.2021 Господарський суд Львівської області замінив Львівську місцеву прокуратуру №3 як учасника даної справи її правонаступником - Пустомитівською окружною прокуратурою. Окрім того, вказаною ухвалою було закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до розгляду по суті.
Прокурор 27.09.2021 подав до суду клопотання про заміну позивача Львівської обласної державної адміністрації її правонаступником Пустомитівською міською радою. Клопотання прокурора обґрунтовано тим, що у спірної земельної ділянки змінився власник, а саме, 16.09.2021 державний реєстратор зареєстрував право комунальної власності на земельну ділянку площею 4,8958 га, кадастровий номер 4623610100:14:000:0001 за Пустомитівською міською радою Львівського району Львівської області. Додаткові пояснення з даного приводу були надані прокурором у письмових поясненнях від 13.10.2021.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.10.2021 було замінено позивача у даній справі Львівську обласну державну адміністрацію її правонаступником - Пустомитівською міською радою Львівського району Львівської області.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.10.2021 (суддя Синчук М.М.) позов у даній справі залишено без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки прокурором жодним чином не доведено нездійснення чи неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах позивачем - Пустомитівською міською радою (органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах), а також жодних доказів попередніх звернень як зі сторони Пустомитівської міської ради до прокуратури, так і зі сторони прокуратури до Пустомитівської міської ради про необхідність подання позову до матеріалів справи ні прокурором, ні Пустомитівською міською радою не долучено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 (колегія суддів у складі: Орищин Г.В. - головуючий, Галушко Н.А., Желік М.Б.) ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.10.2021 залишено без змін, проте з інших мотивів. Суд апеляційної інстанції зазначив, що місцевий господарський суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що прокурор повинен був довести перед судом факт нездійснення чи неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах правонаступником Львівської обласної державної адміністрації - Пустомитівською міською радою, а також надати докази комунікації між Пустомитівською міською радою та прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки відповідно до викладеної у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 925/395/18 позиції, у випадку заміни позивача його правонаступником після відкриття провадження у справі за позовом поданого прокурором в інтересах держави в особі відповідного суб`єкта владних повноважень, у суду відсутня необхідність повторно перевіряти обставини дотримання прокурором процедури, передбаченої ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Водночас, з листування Львівської місцевої прокуратури №3 та Львівської ОДА вбачається, що на підставі листа від 24.05.2017 прокурор лише встановив факт необізнаності останньої з тим, що Пустомитівською РДА було прийнято розпорядження від 28.12.2012 за №1190 та від 09.11.2015 за №586. Після цього прокурор не вживав жодних заходів, спрямованих на встановлення того факту, чи Львівська ОДА почала вчиняти дії, спрямовані на захист порушених державних інтересів (в т. ч. шляхом підготовки відповідного позову) чи ні. Таким чином, доводи прокурора про те, що він встановив факт нездійснення захисту Львівської ОДА, визнано судом передчасними. Вказане свідчить про неповне виконання прокурором положень ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та передчасне звернення з позовом у даній справі. В контексті наведеного апеляційний господарський суд наголосив на тому, що повідомлення Львівської місцевої прокуратури №3 про звернення до суду, адресоване Львівській ОДА (лист №04-9/1923вих17), та позов у даній справі (лист №04-9/1922вих17) складені в один і той самий день. І така поведінка прокуратури свідчить про те, що вона порушила принцип представництва державних інтересів, відповідно до якого прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може захищати інтереси держави. При цьому, передчасне подання прокурором позову виключає можливість подальшого захисту державних інтересів безпосередньо відповідним державним органом навіть при наявності відповідного бажання у нього.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та ухвалою місцевого господарських судів, Заступника керівника Львівської обласної прокуратури звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального (ст. 131-1 Конституції України, ст. 53 ГПК України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру") та порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, зокрема, ст. 86 ГПК України. При цьому заявник касаційної скарги вказує на неврахування апеляційним господарським судом висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, від 01.03.2018 у справі № 922/1361/17, від 20.01.2021 у справі № 927/468/20, від 03.02.2021 у справі № 904/2491/18, від 10.02.2021 у справі № 454/851/19-ц, від 17.02.2021 у справі № 911/1497/18.
В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги зазначає, що прокурор, представляючи інтереси держави у спірних правовідносинах, дотримався процедури, що визначена у ст. 23 3акону України "Про прокуратуру", 24.04.2017 направив у Львівську ОДА лист щодо надання інформації про наведені у позові порушення. Незважаючи на вказаний факт, відповідний позов Львівською ОДА самостійно не було пред`явлено, що свідчить про неналежне здійснення нею своїх повноважень. Перед пред`явленням позову до суду, прокурор скерував до Львівської ОДА повідомлення про намір звернення до суду з вказаним позовом в інтересах держави.
Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2022 відкрито касаційне провадження на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено касаційну скаргу до розгляду на 05.07.2022 та встановлено строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 18.06.2022.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 23.06.2022 від Пустомитівської міської ради надійшло клопотання, у якому вона зазначає, що не підтримує касаційну скаргу, просить відмовити у її задоволенні, та справу розглядати без участі представника.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення прокурора та представника відповідача-2, переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та ухвалу місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
При цьому відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 01.03.2018 у справі № 922/1361/17, законодавством не визначено конкретних вимог щодо форми чи змісту відповідного повідомлення та способу його направлення відповідній стороні у справі.
Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 з`ясовуючи поняття "інтереси держави" визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
Із урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).
Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 1311 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".