ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2022 року
м. Київ
справа № 697/2272/14-к
провадження № 51 - 7 км 17
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів Макаровець А.М., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря судового засідання Крота І.М.,
прокурора Шевченко О.О.,
захисника Володарського В.Л.,
виправданого ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 18 червня 2021 року стосовно
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_1 ),
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалоюКиївського апеляційного суду від 18 червня 2021 року, ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та виправдано через недоведеність того, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він 01 вересня 2012 року приблизно о 16.10, керуючи мотоциклом "Урал" та рухаючись на вул. Героїв Дніпра у м. Каневі Черкаської області, порушив пункти 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем "Деу Нексіа", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 .
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, упереджено підійшов до оцінки доказів сторони обвинувачення, свої висновки про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину побудував на неналежно перевірених доказах, які безпідставно були визнані недопустимими, й врахував лише доводи сторони захисту, що призвело до безпідставного виправдання обвинуваченого. Крім того, вказує на невідображення у судовому рішенні показань експерта та невиконання судом апеляційної інстанції вказівок суду касаційної інстанції в частині надання оцінки висновку експерта № 000144/1 від 10 січня 2013 року. Зазначає про те, що суд апеляційної інстанції формально підійшов до розгляду апеляційної скарги прокурора, належним чином не перевірив і не спростував викладених у ній доводів та постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
Від захисника Володарського В.Л. надійшли заперечення, в яких він просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а судові рішення стосовно ОСОБА_1 - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Володарський В.Л., виправданий ОСОБА_1 і потерпілий ОСОБА_2 заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора та просили залишити без зміни оскаржувані судові рішення.
Прокурор підтримав касаційну скаргу частково, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Вимогами ст. 370 КПК України встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні й достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Статтею 412 КПКУкраїни передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Положеннями ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК України визначено, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. Ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити короткий зміст доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, а також викладаються докази, що спростовують її доводи.
До того ж суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК України), і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 цього Кодексу.