Постанова
Іменем України
06 липня 2022 року
м. Київ
справа № 334/5409/15-ц
провадження № 61-3829св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 29 січня 2020 року у складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Кочеткової І. В., Маловічко С. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та знесення самочинно збудованих споруд,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та знесення самочинно збудованих споруд.
Позовну заяву мотивовано тим, що їй належить на праві власності 29/50 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 - 21/50 частин цього будинку. Без її згоди як співвласника та без дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_2 виконала реконструкцію своєї частини житлового будинку літ. «А2-2» і зробила самочинну прибудову, яка спирається на несучу конструкцію даху (конька) будинку літ. «А», у зв`язку з чим на опорах даху та стінах будинку з`явилися тріщини і дощова вода потрапляє в будинок. За її зверненням листом Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 19 червня 2015 року № П-18/1 повідомлено, що будівельні роботи з реконструкції вищевказаного житлового будинку шляхом прибудови виконані ОСОБА_2 самовільно, що є порушенням законодавства України у сфері містобудування, ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності і складено припис від 20 квітня 2015 року про усунення порушень.
ОСОБА_1 вважала, що самовільна прибудова ОСОБА_2 порушує її право як власника житлового будинку на безпечні умови проживання в ньому. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою на АДРЕСА_1 шляхом демонтажу даху недобудованої житлової прибудови літ. «А2-2» з території даху житлового будинку літ. «А» (спирання на коньок).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 серпня 2016 року у складі судді Лисенко Л. І. позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою на АДРЕСА_1 , шляхом часткового демонтажу даху другого поверху з території житлового будинку літ. «А».
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано доведеністю того факту, що самовільно споруджена відповідачем прибудова порушує права позивача як власника земельної ділянки.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 вересня 2016 року задоволено заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 серпня 2016 року.
Роз`яснено, що спір виник стосовно даху прибудови літ. «А2-2», який спирається на дах будівлі літ. «А», розташовані на земельній ділянці на АДРЕСА_1 , тому знесенню підлягає саме дах другого поверху житлової прибудови літ. «А2-2», який спирається на дах будівлі літ. «А».
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 14 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , відхилено, рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 серпня 2016 року залишено без змін.
Ухвала апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
Постановою Верховного Суду від 06 листопада 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 14 вересня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції(провадження № 61-35846св18).
Суд касаційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд, зазначив, що суд апеляційної інстанції належним чином не обґрунтував своїх висновків та не спростував доводів відповідача про те, що житлову прибудову літ. «А2-2» на земельній ділянці за вказаною адресою здійснено ОСОБА_2 відповідно до проекту № 5/101-07-98, розробленого Державним комунальним підприємством «Градпроект» та погодженого 30 липня 1998 року Головним управлінням архітектури та містобудування Запорізької міської ради.
Також суд не перевірив, якими доказами підтверджено посилання відповідача на те, що будівництво спірної частини даху другого поверху будинку здійснювалося на земельній ділянці, яка виділена попередньому власнику - ОСОБА_4 судовим рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10 січня 2001 року у справі № 2-1966/2001, яке набрало законної сили 06 березня 2001 року.
Крім того, апеляційний суд не обґрунтував належним чином своїх висновків щодо відхилення як доказу акта перевірки дотримання законодавства України у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22 червня 2015 року, складеного Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, яким встановлено, що вимоги припису від 20 квітня 2015 року № 50 виконані, відмітка про самовільне будівництво нерухомого майна на АДРЕСА_1 в інвентарній справі бюро технічної інвентаризації від 24 квітня 2015 року № 089 відсутня, порушень вимог містобудівного законодавства не виявлено.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 29 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 серпня 2016 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та беззаперечні докази, які б були підставою для задоволення позову ОСОБА_1 про зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди в користування всією земельною ділянкою, загальною площею 0,0801 га, на АДРЕСА_1 , шляхом знесення даху другого поверху недобудованої житлової прибудови літ. «А2-2» з території даху житлового будинку літ. «А», та що саме зазначена прибудова призвела до тріщин на балках даху будинку літ. «А».
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_5 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 29 січня 2020 року і залишити в силі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 серпня 2016 року.
Підставою касаційного оскарження постанови Запорізького апеляційного суду від 29 січня 2020 року заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 725/5630/15-ц (провадження № 14-341цс18), а також порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на лист Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 23 червня 2014 року № П-153/1 в якому зазначено, що ОСОБА_2 виконані будівельні роботи з реконструкції частини житлового будинку шляхом прибудови самовільно, що є порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Також у відповіді Департамент архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області від 30 березня 2016 року № 1008-22.2/846 в Державному реєстрі речових прав на майно відсутня інформація щодо отримання документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів на АДРЕСА_1 .
Крім того, в судовому засіданні 29 січня 2020 року апеляційний суд відхилив клопотання представника позивача про неможливість слухання справи за відсутності представника Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Запорізького апеляційного суду від 29 січня 2020 року залишено без руху для усунення недоліків.
У квітні 2020 року заявником у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуто.
Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Запорізького апеляційного суду від 29 січня 2020 року і витребувано із Ленінського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу № 334/5409/15-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2021 року задоволено заяву судді Воробйової І. А. про самовідвід у справі № 334/5409/15-ц.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Верховного Суду Воробйової І. А. у справі № 334/5409/15-ц відмовлено.
Цивільну справу № 334/5409/15-ц передано для здійснення повторного автоматичного розподілу.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 лютого 2021 року справу призначено судді-доповідачеві Черняк Ю. В., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 належить на праві власності 29/50 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 - 21/50 частин цього будинку.
Відповідно до матеріалами інвентарної справи за адресою: АДРЕСА_1 неодноразово проводилася технічна інвентаризація.
22 серпня 1981 року ОСОБА_2 стала власником 21/50 частин будинку, а 06 листопада 1981 року проведено інвентаризацію та встановлено, що на ділянці знаходиться будівля літ. «А-1», прибудова літ. «А1-1», сіни літ. «а1», літ. «а-2», літ. «а11-1», літ. «а-1». При проведені інвентаризації в 1994 році на ділянці ОСОБА_2 виявлена одноповерхова прибудова літ. «А-2».
За заявою ОСОБА_2 30 квітня 1997 року техніком Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації складено акт технічних змін, в якому зазначено, що під час виходу на ділянку АДРЕСА_1 виявлені такі зміни: в житловій прибудові літ. «А2-2» добудовано другий поверх, вхід на другий поверх по приставній металевій драбині, побудований навіс.
Відповідно до проекту № 5/101-07-98, розробленого Державним комунальним підприємством «Градпроект» та погодженого 30 липня 1998 року Головним управлінням архітектури та містобудування Запорізької міської ради, технічні рішення, прийняті в наданому замовником проекті, відповідають вимогам діючих норм і правил та забезпечують безпечну експлуатацію об`єкта.
Згідно з планом земельної ділянки, затвердженим Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації 12 листопада 2012 року, будинок АДРЕСА_1 містить, зокрема, прибудову літ. «А2-2».
07 травня 2015 року ОСОБА_2 провела реєстрацію права власності з урахуванням всієї площі будинку з житловою прибудовою літ. «А2-2», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
19 червня 2015 року Департаментом державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області на ім`я ОСОБА_1 надано відповідь, в якій зазначено, що будівельні роботи з реконструкції частини житлового будинку (А2-2) 4 на АДРЕСА_1 виконані самовільно, ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності та надано припис від 20 квітня 2015 року про усунення порушень.
Відповідно до акта перевірки дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22 червня 2015 року, складеного Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, встановлено, що вимоги припису від 20 квітня 2015 року № 50 виконані, відмітка про самовільне будівництво нерухомого майна на АДРЕСА_1 в інвентарній справі бюро технічної інвентаризації від 24 квітня 2015 року № 089 відсутня, порушень вимог містобудівного законодавства не виявлено.