Постанова
Іменем України
29 червня 2022 року
м. Київ
справа № 2-1167/11-ц
провадження № 61-2811св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
суб`єкт звернення- старший державний виконавець Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумській області,
стягувач - ОСОБА_1,
боржник - ОСОБА_2,
заінтересовані особи: ОСОБА_3, Шосткинська об`єднана державна податкова інспекція,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 26 жовтня 2021 року у склад судді Євдокімової О. П. та постанову Сумського апеляційного суду від 19 січня 2022 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Левченко Т. А., Ткачук С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог подання і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У листопаді 2016 року старший державний виконавець Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумській області Осовик К. М. (далі - державний виконавець Шосткинського ВДВС у Шосткинському районі Сумській області) звернувся до суду із поданням про визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності, стягувач - ОСОБА_1, боржник - ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3, Шосткинська об`єднана державна податкова інспекція.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що на примусовому виконанні Шосткинського МРВ ДВС перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого провадження № 34454292, до складу якого входять 16 виконавчих документів із примусового виконання.Боржник ОСОБА_2 ухиляється від повного та своєчасного виконання рішення суду. Станом на 10 листопада 2016 року боржником стягувачам ( ОСОБА_1 та ОСОБА_1 ) сплачено 15 500,35 грн. Боржник ОСОБА_2 перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 із 13 жовтня 1995 року.
Під час проведення виконавчих дій встановлено, що ОСОБА_3 працює на Казенному підприємстві "Шосткинський казенний завод "Зірка" з 16 вересня 2012 року (наказ про прийняття на роботу від 14 вересня 2012 року № 844-к) та отримує заробітну плату, частина якої може бути звернута на погашення боргу.
Посилаючись на викладене, державний виконавець Шосткинського ВДВС у Шосткинському районі Сумській області просив визнати за ОСОБА_2 частку у праві власності на заробітну плату, якою він спільно володіє з ОСОБА_3 у розмірі 1/2 частини.
Суди неодноразово розглядали цю справу.
Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 26 жовтня 2021 року у задоволенні подання відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні подання, суд першої інстанції виходив із того, що боржник ОСОБА_2 перебував у шлюбі з ОСОБА_3 із 13 жовтня 1995 року по 14 липня 2021 року, тобто на день розгляду подання боржник не перебуває в шлюбі з ОСОБА_5, а тому її заробітна плата не є об`єктом права спільної сумісної власності.
Постановою Сумського апеляційного суду від 19 січня 2022 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки боржник ОСОБА_2 на день розгляду подання не перебував у шлюбі з ОСОБА_5, то заробітна плата ОСОБА_3 не є об`єктом права спільної сумісної власності, а подання державного виконавця не підлягає задоволенню.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У лютому 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 26 жовтня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 19 січня 2022 року, в якій просить скасувати вказані судові рішення та передати справу до суду першої інстанції на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У касаційній скарзі заявник посилається на те, що суд першої інстанції розглянув справу без його участі. Суд розглядав подання з листопада 2016 року, тоді як законом визначено розгляд такого подання у десятиденний строк. Розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не є підставою для відмови у задоволенні подання, оскільки у них залишаються спільні боргові зобов`язання.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
За змістом статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення судів першої та апеляційної інстанцій - зміні шляхом викладення їх мотивувальних частини у редакції цієї постанови.
Обставини, встановлені судами
На виконанні у Шосткинському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області перебуває зведене виконавче провадження № 34454292, до складу якого входять 16 виконавчих документів з примусового виконання:
-виконавчий лист від 12 вересня 2012 pоку № 2-1167/11, виданий Шосткинським міськрайонним судом Сумської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн та 100 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої малолітній ОСОБА_1 (ВП № 34338944);
-виконавчий лист від 12 вересня 2012 pоку № 2-1167/11, виданий Шосткинським міськрайонним судом Сумської області, про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди у сумі 10 774,32 грн на користь ОСОБА_1 (ВП № 34337817);
-виконавчий лист від 12 вересня 2012 року № 2-1167/11, виданий Шосткинським міськрайонним судом Сумської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 шкоди, завданої малолітній ОСОБА_1, яка перебувала на утриманні померлої, за період із 14 листопада 2003 року до червня 2012 року в сумі 12 436,38 грн надалі, тобто з липня 2012 року сплачувати щомісячно по 231,22 грн до досягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття (ВП № 34338590);
- виконавчий лист від 07 квітня 2015 року № 589/254/14-ц, виданий Шосткинським міськрайонним судом Сумської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судового збору у розмірі 121,80 грн (ВП № 43423391);
- виконавчий лист від 09 січня 2015 року № 589/4873/14-ц, виданий Апеляційним судом Сумської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 13 073,26 грн (ВП № 45998652);
- виконавчий лист від 09 січня 2015 року № 589/4873/14-ц, виданий Шосткинським міськрайонним судом Сумської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 21 801,59 грн (ВП № 45999206);
- виконавчий лист від 09 січня 2015 року № 589/4873/14-ц, виданий Шосткинським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 255,49 грн щомісячно в рахунок відшкодування шкоди, завданою втратою годувальника з 01 вересня 2014 року та до досягнення нею повноліття (ВП № 45999630);
- виконавчий лист від 14 січня 2015 року № 589/4873/14-ц, виданий Апеляційним судом Сумської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судового збору у розмірі 518,10 грн (ВП № 46465686);
- виконавчий лист від 28 травня 2015 року № 589/1268/15-ц, виданий Шосткинським міськрайонним судом Сумської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 13 697,36 грн інфляційних витрат (ВП № 48047304);
- виконавчий лист від 26 червня 2015 року № 589/1268/15-ц, виданий Шосткинським міськрайонним судом Сумської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 30 014,62 грн інфляційних витрат (ВП № 48040981);
- виконавчий лист від 03 вересня 2015 року № 589/2800/15-п, виданий Шосткинським міськрайонним судом Сумської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 19 665,83 грн інфляційних витрат (ВП № 48746968);
- виконавчий лист від 03 вересня 2015 року № 589/2800/15-ц, виданий Шосткинським міськрайонним судом Сумської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9 999,61 грн інфляційних витрат (ВП № 48742085);
- виконавчий лист від 30 червня 2015 року № 589/1268/15-ц, виданий Шосткинським міськрайонним судом Сумської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави 218,56 грн судового збору (ВП № 48911477);
- виконавчий лист від 30 червня 2015 року № 589/1268/15-ц, виданий Шосткинським міськрайонним судом Сумської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави 437,12 грн судового збору (ВП № 48911574);
- виконавчий лист від 18 листопада 2015 року № 589/2800/15-ц, виданий Шосткинським міськрайонним судом Сумської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави 296,65 грн судових витрат (ВП № 51487407);
- виконавчий лист від 18 жовтня 2016 року № 589/5035/15-ц, виданий Шосткинським міськрайонним судом Сумської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно 289,05 грн із 01 вересня 2015 року до досягнення дитиною повноліття ( НОМЕР_1 ).
Державним виконавцем вживаються відповідні заходи, передбачені чинним законодавством, щодо примусового виконання зведеного виконавчого провадження, але такі дії не призвели до його виконання, боржник ОСОБА_2 ухиляється від повного та своєчасного виконання рішення суду.
Станом на 10 листопада 2016 року боржником сплачено стягувачам 15 500,35 грн.
Суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні подання державного виконавця, виходив із того, що станом на день розгляду подання про визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності у суді першої інстанції, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано, а тому відсутність підстав для задоволення подання, оскільки заробітна плата ОСОБА_5, яку вона отримує після розірвання шлюбу, не є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Верховний Суд не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.
Судовими рішеннями у цій справі встановлено, що ОСОБА_2 був засуджений Шосткинським міськрайонним судом 12 березня 2011 року до 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки у зв`язку з тим, що він 13 листопада 2003 року, керуючи автомобілем Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2, що належав на праві приватної власності його дружині ОСОБА_3 та з її дозволу, рухаючись по автодорозі Кролевець - смт Вороніж Шосткинського району Сумської області, порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 (б), 12.3 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустив зіткнення з гузовим возом. У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажирка автомобіля ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала її смерть, водій гузового возу ОСОБА_7 та його пасажир ОСОБА_8 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 28 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 березня 2012 року, вирок скасовано та застосовано до ОСОБА_2 . Закон України "Про амністію".
Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 25 червня 2012 року позов ОСОБА_1, поданий у своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_9 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 50 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди та 100 000,00 грн у рахунок погашення моральної шкоди, завданої малолітній ОСОБА_9 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 витрати на поховання в сумі 2 728,39 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 шкоду, завдану малолітній ОСОБА_9, яка перебувала на утриманні померлої, за період із 14 листопада 2003 року по червень 2012 року в сумі 12 436,38 грн, а надалі, тобто з липня 2012 року присуджено стягувати щомісячно по 231,22 грн до досягнення ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 15 серпня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 січня 2013 року, рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 25 червня 2012 року скасовано в частині вирішення позову про стягнення 2 728,39 грн майнової шкоди, пов`язаної з відшкодуванням витрат на поховання, на виготовлення та установку пам`ятника, на поминальний обід, а також у частині вирішення позову про застосування індексу інфляції до спірних сум, та ухвалено у цій частині нове рішення. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 6 594,53 грн на відшкодування майнової шкоди, пов`язаної з витратами на поховання, на виготовлення та установку пам`ятника, на поминальний обід та 4 179,79 грн шкоди, пов`язаної зі знеціненням спірних сум, а всього 10 774,32 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішуючи питання про можливість звернення стягнення на заробітну плату дружини боржника - ОСОБА_3 із метою виконання судового рішення про відшкодування шкоди ОСОБА_2, Верховний Суд здійснює тлумачення відповідних статей ЦК України, СК України та положень Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) у редакції, на час звернення виконавця із розглядуваним поданням.
Щодо грошових зобов`язань одного з подружжя
Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Статтею 368 ЦК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною другої статті 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з частинами першою, другою статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
Зазначені норми закону встановлюють презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними у період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована зацікавленою стороною шляхом оспорювання поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку.
Спільна сумісна власність подружжя може бути загальним об`єктом стягнення і не потребуватиме вирішення питання про частку кожного із подружжя тільки у тому випадку, коли судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї і те, що було одержано за договором, використано на її потреби.
Допускається звернення стягнення на майно, набуте за час шлюбу, якщо воно було придбане на кошти, здобуті злочинним шляхом (стаття 73 СК України). Але в цьому випадку в якості боржників повинні бути визначені обоє із подружжя.
Статтею 177 ЦК України визначено види об`єктів цивільних прав.
Об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Згідно з частиною другою статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
Щодо звернення стягнення на майно подружжя
Статтею 73 СК України визначено порядок накладення стягнення на майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя
За зобов`язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі (частина перша названої статті).
Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби (частина друга).
При відшкодуванні шкоди, завданої кримінальним правопорушенням одного з подружжя, стягнення може бути накладено на майно, набуте за час шлюбу, якщо рішенням суду встановлено, що це майно було придбане на кошти, здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення (частина третя названої статті відповідно).
Згідно зі статтею 73 СК України за зобов`язаннями одного з подружжя стягнення може бути звернене лише на його роздільне майно і на частку в спільній сумісній власності подружжя, яка виділена йому в натурі. Визначення частки одного з подружжя - боржника за таким зобов`язанням повинно здійснюватися за правилами статей 70-71 СК України.
Боргові зобов`язання, що виникли внаслідок скоєння злочину одним із подружжя, мають вважатися його особистими боргами. Проте при відшкодуванні шкоди, завданої кримінальним правопорушенням одного з подружжя, стягнення може бути накладено на майно, набуте за час шлюбу, якщо рішенням суду встановлено, що це майно було придбано на кошти, здобуті внаслідок вчинення такого правопорушення (частина третя статті 73 СК України).
Питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця (стаття 379 ЦПК України 2004 року). Аналогічні положення передбачені у чинній редакції статті 443 ЦПК України.
З урахуванням встановлених у цій справі обставин можна констатувати, що зобов`язання ОСОБА_2 з відшкодування шкоди, заподіяної злочином, є його особистими зобов`язаннями, тому відповідно до частини першої статті 73 СК України в рахунок виконання цього зобов`язання стягнення може бути звернене лише на його роздільне майно і на частку в спільній сумісній власності подружжя, яка виділена йому в натурі.