ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2022 року
м. Київ
справа № 240/1284/21
провадження № К/990/1029/22, № К/990/1591/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Кашпур О. В.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури, Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), за участю третьої особи: Офісу Генерального прокурора, про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, провадження в якій відкрито
за касаційними скаргами Житомирської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду постановлену 07 грудня 2021 року у складі колегії суддів: головуючого - Гонтарука В. М., суддів: Білої Л. М., Курка О. П.,
І. Обставини справи
1. У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Житомирської обласної прокуратури, Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), за участю третьої особи: Офісу Генерального прокурора, в якому просила:
1.1. Визнати протиправним та скасувати рішення Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 28 від 19 листопада 2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора»;
1.2. визнати протиправним та скасувати наказ керівника Житомирської обласної прокуратури № 343к від 23 грудня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Житомирської місцевої прокуратури Житомирської області та органів Житомирської обласної прокуратури;
1.3. поновити ОСОБА_1 на посаду прокурора в органах Житомирської обласної прокуратури з 01 січня 2021 року;
1.4. стягнути з Житомирської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 01 січня 2021 року до дня поновлення на посаді.
2. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 29 червня 2021 року позов задовольнив.
2.1. Визнав протиправним та скасував рішення Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 28 від 19 листопада 2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» щодо ОСОБА_1 .
2.2. Визнав протиправним та скасував наказ керівника Житомирської обласної прокуратури № 343к від 23 грудня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Житомирської місцевої прокуратури Житомирської області та органів Житомирської обласної прокуратури.
2.3. Поновив ОСОБА_1 на посаду прокурора в органах Житомирської обласної прокуратури з 01 січня 2021 року.
2.4. Стягнув з Житомирської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 01 січня 2021 року 176 864,10 гривень.
2.5. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 гривень та 5000,00 гривень витрат на правничу допомогу, а всього 5908,00 гривень.
2.6. Допустив до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді.
3. Представники відповідача - Житомирської обласної прокуратури та третьої особи - Офісу Генерального прокурора оскаржили це рішення в апеляційному порядку.
4. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 7 грудня 2021 року зупинив провадження у справі № 240/1284/21 до набрання законної сили рішенням у справі № 640/19291/19
5. Таке своє рішення апеляційний суд мотивував тим, що цю справу неможливо розглянути до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №640/19291/19, оскільки предметом оскарження у зазначеній справі є часткове або повне визнання протиправним та скасування Наказу Генеральної прокуратури України №221 від 3 жовтня 2019 року, яким затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221).
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. Офіс Генерального прокурора, вважаючи ухвалу про зупинення провадження у справі постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.
6.1. Верховний Суд ухвалою від 26 квітня 2022 року відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), реєстраційний номер К/990/1029/22.
7. В той же час, ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у цій же справі № 240/1284/21 з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, реєстраційний номер К/990/1591/22.
8. Зважаючи на те, що касаційні скарги подані на рішення, яке постановлено по одній і тій же справі, провадження по цих скаргах об`єднані в одне під № К/990/1591/22.
9. У касаційних скаргах автори просять скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
ІІІ. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду
10. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
11. У силу частин першої та другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
12. З огляду на приписи зазначеної норми процесуального закону, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними, допустимими та достовірними доказами.
13. Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.
14. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі, зокрема, у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
15. Під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.
16. У спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, пов`язаних із реалізацією Закону України від 19 вересня 2019 року №113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон №113-IX), зупинення провадження в адміністративних справах до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі може бути визнано необхідним за умов дійсної пов`язаності потенційного результату розгляду цього питання із фактичними обставинами адміністративної справи та належного обґрунтування судом необхідності такого зупинення.