ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2022 року
м. Київ
справа № 640/17864/20
адміністративне провадження № К/9901/10216/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Радишевської О.Р.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 640/17864/20
за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державної інспекції енергетичного нагляду України про визнання протиправним та скасування розпорядження,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року, прийняте в складі колегії суддів: головуючого Пащенка К.С., суддів Чудак О.М., Шейко Т.І., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Мельничука В.П., суддів Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 № 787-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної інспекції енергетичного нагляду України";
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної інспекції енергетичного нагляду України від 03.07.2020 № 242-ОС;
- поновити ОСОБА_1 на посаді Голови Державної інспекції енергетичного нагляду України з 01.07.2020.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що розпорядженням Кабінету Міністрів України № 787-р його незаконно звільнено на підставі статті 87-1 Закону України "Про державну службу" та наказом Державної інспекції енергетичного нагляду України від 03.07.2020 № 242-ОС припинено його повноваження. Позивач уважає, що норма статті 87-1 Закону України "Про державну службу" була до нього застосована протиправно, оскільки визначені нею додаткові підстави для звільнення виникли після його призначення на займану посаду та звужують соціальні гарантії, які існували раніше.
3. Крім того, позивачем зазначалось, що оскаржуване розпорядження прийнято на підставі листа Міністерства енергетики України за підписом в.о. Міністра енергетики України Буславець О., за відсутності подання Міністра енергетики України чи Прем`єр-міністра України з приводу його звільнення, що суперечить вимогам Закону України "Про державну службу".
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Кабінет Міністрів України, приймаючи розпорядження від 01 липня 2020 року № 787-р діяв на підставі та на виконання норм чинного законодавства України та в межах наданих йому повноважень, а отже, таке розпорядження є правомірним і підстави для його скасування відсутні, що зумовлює правомірність оскаржуваного позивачем наказу Державної інспекції енергетичного нагляду України від 03 липня 2020 року № 242-ОС, який виданий на підставі та на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
7. Обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження, відповідач посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
8. В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження позивач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме статті 87-1 Закону України «Про державну службу».
9. У касаційній скарзі позивач наголошує, що ініціювання звільнення позивача не міністром чи прем`єр-міністром, а в.о. Міністра енергетики України Буславець О.А. не відповідає чинному законодавству України.
10. Скаржник зазначив, що його було звiльнено з посади Голови Держенергонагляду на підставі частини 1 статті 87-1 Закону України «Про державну службу» лише з огляду на те, що в Україні було призначено нового Прем`єр-міністра України, оскільки Міністра енергетики України на той момент і до цього часу не призначено. Посилається на те, що положення статті 87-1 Закону України «Про державну службу» та прийняте на підставі нього розпорядження жодним чином не відповідає принципам правової визначеності та пропорційності, як складових верховенства права. Крім того, ОСОБА_1 наголошено, що звільнення позивача з посади становило втручання в його право на повагу до приватного життя у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
ІV. Позиція інших учасників справи.
11. Державна інспекція енергетичного нагляду України надала до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
12. У відзиві на касаційну скаргу Кабінет Міністрів України просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
13. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Мацедонської В.Е., Радишевської О.Р., від 06 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України щодо відсутності висновку Верховного Суду із застосування пункту статті 87-1 Закону України «Про державну службу» у подібних правовідносинах.
14. Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2022 року справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні на 07 липня 2022 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
15. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, 28.12.2016 розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1038 ОСОБА_1 призначено Державним секретарем Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з дати початку фактичного виконання ним посадових обов`язків на зазначеній посаді строком на п`ять років з оплатою праці відповідно до законодавства.
16. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.10.2018 № 758-р позивача звільнено з посади Державного секретаря Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у зв`язку з переходом на іншу роботу.
17. Також, 24.10.2018 розпорядженням Кабінету Міністрів України № 759-р ОСОБА_1 призначено на посаду Голови Державної інспекції енергетичного нагляду України з дати початку фактичного виконання ним посадових обов`язків на зазначеній посаді строком на п`ять років з урахуванням часу призначення на посаду згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1038 з оплатою праці відповідно до законодавства.
18. 30.06.2020 Міністерство енергетики України в особі в.о. Міністра О. Буславець відповідно до Порядку розгляду питань, пов`язаних з підготовкою та внесенням подань щодо осіб, призначених на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Президентом України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 298, унесено на розгляд Прем`єр-міністру України проект розпорядження Кабінету Міністрів України про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної інспекції енергетичного нагляду України, згідно з частою 1 статті 87-1 Закону України "Про державну службу".
19. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01 липня 2020 року № 787-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної інспекції енергетичного нагляду України" позивача звільнено із займаної ним посади відповідно до частини 1 статті 87-1 Закону України "Про державну службу".
20. 03 липня 2020 року Державною інспекцією енергетичного нагляду України прийнято наказ № 242-ОС "Про кадрові питання", яким наказано:
1) оголосити розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 № 787-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної інспекції енергетичного нагляду України" та від 01.07.2020 № 794-р "Про тимчасове покладення виконання обов`язків Голови Державної інспекції енергетичного нагляду України";
2) припинити виконання повноважень за посадою Голови Державної інспекції енергетичного нагляду України ОСОБА_1 відповідно до частини 1 статті 87-1 Закону України "Про державну службу" з одночасним зарахуванням за штат Державної інспекції енергетичного нагляду України.
21. Позивач, уважаючи зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України від 01 липня 2020 року № 787-р та наказ Державної інспекції енергетичного нагляду України від 03 липня 2020 року № 242-ОС протиправними, а свої права порушеними, звернувся до суду з адміністративним позовом.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
22. Конституція України.
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
24. Організацію, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначає Закон України "Про Кабінет Міністрів України" від 27 лютого 2014 року № 794-VII (далі - Закон № 794-VII) за приписами статті 1 якого встановлено, що Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.
Стаття 21 Закону № 794-VII визначає повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 21 вказаного Закону Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у відповідних сферах суспільного і державного життя, виконання Конституції та законів України, актів Президента України, додержання прав і свобод людини та громадянина.
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідальні перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні йому.
Пунктом 1 частини сьомої статті 21 Закону № 794-VII передбачено, що Кабінет Міністрів України призначає на посаду державних секретарів міністерств, керівників та заступників керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, відповідно до законодавства про державну службу.
25. У пункті 1 Положення про Державну інспекцію енергетичного нагляду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 № 77, визначено, що Державна інспекція енергетичного нагляду України (Держенергонагляд) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та який реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання.
26. Відповідно до статті 16 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" від 17 березня 2011 року № 3166-VI (далі - Закон № 3166-VI) визначено, що центральні органи виконавчої влади утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції, комісії.
Діяльність центральних органів виконавчої влади спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів згідно із законодавством.
Відповідно до частини першої та пунктів 1, 2, 21 частини другої статті 18 Закону № 3166-VI Кабінет Міністрів України спрямовує та координує діяльність центральних органів виконавчої влади через міністра у порядку, визначеному цим Законом та актами Кабінету Міністрів України.