ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2022 року
м. Київ
справа №296/8668/16-а
адміністративне провадження № К/9901/43655/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу Міністерства оборони України
на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 26.10.2017 (суддя Галасюк Р.А.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2018 (колегія у складі суддів Кузьменка Л.В., Іваненка Т.В., Франовської К.С.)
у справі № 296/8668/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
третя особа Житомирський обласний військовий комісаріат
про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа Житомирський обласний військовий комісаріат в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності 2 групи з 01.03.2016, внаслідок поранення (контузії) пов`язаних з виконанням ним обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 19.08.2016 № 72;
- зобов`язати відповідача розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності 2 групи внаслідок поранення (контузії) пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та ст. ст. 16-16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням його права на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на дату встановлення інвалідності, а саме 01.03.2016.
2. Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 26.10.2017, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2018, позов задоволено.
3. 21.03.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. Ухвалою Верховного Суду від 04.04.2018 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 в період з 05.05.1981 по 20.10.1982 проходив військову службу в Республіці Афганістан та приймав участь у бойових діях.
6. 23.02.2011 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності, яка настала внаслідок поранення (контузії), пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, що підтверджується довідкою серії 10ААА №732154 від 23.02.2011.
7. Одноразова грошова допомога, інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства, у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності не призначалась та не виплачувалась.
8. 04.03.2016 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності з 01.03.2016, яка настала внаслідок поранення (контузії) пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, що підтверджується довідкою серії 12 ААА №514060 від 04.03.2016.
9. 16.03.2016 Управлінням праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира ОСОБА_1 встановлено статус інваліда війни 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 16.03.2016.
10. 05.07.2016 ОСОБА_1 звернувся до Міністерства оборони України через Житомирський обласний військовий комісаріат із заявою про виплату одноразової грошової допомоги згідно ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", як інваліду 2 групи з 01.03.2016.
11. На вказану заяву позивач отримав рішення від Міністерства оборони України про повернення документів на доопрацювання у зв`язку із посиланням на те, що в поданих ним документах немає підтверджень настання інвалідності відповідно до вимог підпункту 4 пункту 2 Порядку №499.
12. Вважаючи таке рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
13. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що має право на отримання належної грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому з 01.03.2016 ІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок поранення (контузії), пов`язаних із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.
14. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність прийнятого рішення.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що позивачеві, як інваліду війни 2 групи, повинна бути призначена і сплачена одноразова грошова допомога, відповідно до п.6 Порядку №975 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення йому 2 групи інвалідності, а саме 01.03.2016.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
17. Скаржник зазначає, що право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю у позивача виникло з моменту встановлення інвалідності, а саме з 23.02.2011, а не зміни групи інвалідності 01.03.2016. Тому до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення п. 6 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та підпункту 4 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 499 ( в редакції, станом на лютий 2011 року), згідно яких одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби інвалідності, що настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження такої служби.