ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/6933/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случа О.В. - головуючого, Волковицької Н.О., Могил С.К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства «Київметробуд»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23 лютого 2022 року (головуючий - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.) і додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30 листопада 2021 року (суддя Гулевець О.В.) у справі
за позовом Акціонерного товариства «Київметробуд»
до Приватного акціонерного товариства «Внештранс»,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г.
про визнання правочину недійсним, скасування рішення державного реєстратора та припинення права власності.
(у судовому засіданні оголошувалась перерва з 28.06.2022 по 05.07.2022)
Хронологія спору
1. Акціонерне товариство "Київметробуд" (далі «Позивач», АТ "Київметробуд") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Внештранс" (далі «Відповідач», ПАТ "Внештранс") про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки комплексу будівель та споруд від 01.06.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. за реєстровим № 396 (з усіма змінами, доповненнями, додатковими договорами та угодами до нього), а також скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.06.2018 № 41389798, прийнятого вказаним нотаріусом, з одночасним припиненням права власності ПАТ "Внештранс" на 1/21 частки комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Світлогірська, будинок 2/25 (номер запису про право власності - 26419522).
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2021 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
3. В подальшому, додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 було частково задоволено заяву ПАТ "Внештранс" про ухвалення додаткового рішення у даній справі. Стягнуто з Позивача на користь Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 37 500, 00 грн та витрати, пов`язані із залученням експерта для рецензування звіту про оцінку частини комплексу будівель та споруд у розмірі 5 700, 00 грн. В решті вимог заяви відмовлено.
4. За наслідками перегляду додаткового рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 його було залишено без змін.
Касаційна скарга
5. Не погодившись із додатковим рішенням господарського суду першої інстанції та постановою господарського суду апеляційної інстанції, Позивач звернувся до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Відповідача про розподіл судових витрат повністю відмовити.
6. Доводи касаційної скарги узагальнено зводяться до такого.
1) Судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано приписи статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та порушено положення частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), оскільки при стягненні із Позивача на користь Відповідача заявлених витрат на професійну правничу допомогу ними не було враховано того, що укладений 14.05.2020 між ПАТ «Внештранс» та Адвокатським об`єднанням «Інпраксі» договір про надання правової допомоги не містить умов, які б дозволяли визначити вартість послуг, що за цим договором надавалися. У постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18 Верховний Суд вже надав висновок про те, що відсутність у договорі про надання правової допомоги розміру та / або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару, однак суди попередніх інстанцій вказаний висновок не врахували, а тому безпідставно стягнули з Позивача заявлені витрати, які спиралися саме на такий договір. У цій частині судами було також порушено приписи статей 86, 236 ГПК України, оскільки ними було повністю проігноровано, що подані Відповідачем на підтвердження понесених витрат докази містять ряд дефектів, суперечать та не відповідають один одному.
2) Суди порушили і положення частини 1 статті 221 ГПК України, адже прийняли до розгляду подані Відповідачем платіжні доручення № 2799 і № 2843, які складені 17.05.2021 і 27.05.2021 відповідно, а тому ці докази могли та мали бути подані до закінчення судових дебатів, а не після ухвалення рішення по суті спору. Подання таких доказів після винесення рішення по суті спору можливе виключно у випадку наявності поважних причин, які унеможливлювали їх вчасне подання, однак таких причин Відповідачем наведено не було.
3) Суди порушили приписи частини 5 статті 129 ГПК України, адже не врахували, що подана Відповідачем рецензія експерта є суперечливою, неякісною та такою, що жодним чином не впливала на встановлення обставин цієї справи, а тому витрати за неї не могли бути покладені на Позивача.
Відзив
7. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ «Внештранс» заперечує проти наведених у ній доводів, скаргу вважає необґрунтованою та безпідставною. Просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, оскаржувані рішення залишити без змін.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
8. Згідно із частинами 1 - 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
9. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Позивача (Липовенко Г.В.) і Відповідача (Гандзюк Т.О.), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
10. Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.
11. Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
12. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
13. Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
14. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 вказаного Закону).
15. Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
16. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).
17. Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
18. Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
19. Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).
20. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
21. Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
22. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі, в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).