ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 905/451/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська"
на рішення Господарського суду Донецької області від 08.07.2021 (головуючий суддя Демідова П. В., судді Сковородіна О. М., Фурсова С. М.)
і постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 (головуючий суддя Склярук О. І., судді Гетьман Р. А., Россолов В. В.)
у справі № 905/451/19
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська"
до Десятого воєнізованого гірничорятувального загону Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України
про врегулювання розбіжностей до договору на постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування об`єктів та визнання укладеним договору в редакції позивача
і за зустрічним позовом Десятого воєнізованого гірничорятувального загону Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України
до Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська"
про визнання укладеним договору про постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування об`єктів в редакції позивача,
(уповноважені представники сторін у судове засідання не з`явилися)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст первісних позовних вимог
1. Товариство з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Десятого воєнізованого гірничорятувального загону Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України (далі - відповідач, Десятий загін) про врегулювання розбіжностей до договору на постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування об`єктів та визнання укладеним зазначеного договору в редакції позивача.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що запропонований відповідачу до підписання проєкт договору на постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування об`єктів, викладений на підставі раніше укладених між сторонами договорів, проте проєкт відповідного договору підписано відповідачем з протоколом розбіжностей, в якому викладено зміни, виключення та доповнення до пунктів договору, в тому числі надання послуг на підставі щомісячних платежів,
3. Зазначене стало підставою для звернення Товариства до суду з відповідним позовом про визнання договору укладеним на запропонованих ним умовах.
Короткий зміст зустрічних позовних вимог
4. Десятий загін звернувся з зустрічним позовом до Товариства про визнання укладеним договору на постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування об`єктів в редакції позивача за зустрічним позовом.
5. Зустрічний позов обґрунтовано тим, що постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування підрозділами Державної воєнізованої гірничорятувальної служби (далі - ДВГРС) повинно виконуватися на платній основі, і порядок такої оплати має бути визначений договором з урахуванням чинних нормативно-правових актів, як це й викладено в протоколі розбіжностей до проєкту договору.
Короткий зміст судових рішень
6. Рішенням Господарського суду Донецької області від 08.07.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2021, позовні вимоги позивача за первісним позовом та позовні вимоги позивача за зустрічним позовом задоволено частково; визнано укладеним договір на постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування об`єктів Товариства у зазначеній в судовому рішенні редакції.
7. Вказані рішення та постанову мотивовано наявністю підстав саме для часткового задоволення вимог за обома позовами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Товариство подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 08.07.2021 у даній справі в частині пунктів 7.1.2, 7.6 розділу 7 договору, додатків №№2, 3 та постанову суду апеляційної інстанції від 30.11.2021; ухвалити нове рішення, яким пункт 7.1.2 розділу 7 договору викласти в такій редакції: "7.1.2. Виконання "Аварійно-рятувальною службою", умов даного договору здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, за програмою "Гірничорятувальні заходи на вугледобувних підприємствах", а пункт 7.6, додатки № 2, № 3 - виключити; витрати покласти на відповідача за первісним позовом.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
9. Скаржник у якості підстави касаційного оскарження, із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах у частині застосування норм Порядку здійснення постійного та обов`язкового аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання, галузей та окремих територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2017 № 5 (далі - Порядок), статті 134 Кодексу цивільного захисту України, постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.2012 № 849 "Питання надання підрозділами Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості платних послуг" (далі - Постанова № 849) при укладенні договорів на постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування (далі - АРО).
10. Також, обґрунтовуючи підставу, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник, посилаючись на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України зазначив, що місцевим та апеляційним господарськими судами не було досліджено докази, зокрема щодо бюджетного фінансування підрозділів ДВГРС на виконання останнім основних обов`язків, покладених на нього державою.
Позиція інших учасників справи
11. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. У розгляді даної справи судами попередніх інстанцій з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.
13. Товариство звернулося до Десятого загону з пропозицією укласти договір на постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування об`єктів та надало проєкт останнього.
14. Десятий загін направив Товариству підписаний Договір з протоколом розбіжностей у 2-х примірниках, в якому (протоколі) змінив та виклав у своїй редакції преамбулу договору, низку пунктів у ньому та доповнив Договір низкою умов.
15. Як убачається з протоколу узгодження розбіжностей, Товариство зазначило в ньому про викладення преамбули, низки пунктів у редакції замовника (Товариства), низки інших пунктів - у редакції аварійно-рятувальної служби та про виключення деяких умов з проєкту договору.
16. Спір існує стосовно пунктів 1.1.7, 2.4, 2.7, 3.15, 4.23, 4.24, 5.3, 5.11, 7, 7.1, 7.2, 7.5, 7.6, 8, 8.4, 9.1, 10.6 договору; підстави для розгляду інших пунктів договору відсутні, і їх можливо викласти в редакції Десятого загону.
17. Стосовно пункту 7 договору: судами відхилено вимоги Десятого загону щодо викладання цього пункту в запропонованій ним редакції, якою фактично встановлюється повне утримання підрозділу, що забезпечує АРО Товариства, та вимоги Товариства щодо викладання цього пункту договору в редакції, якою фактично встановлюється повне безоплатне обслуговування Товариства. З урахуванням соціального значення договору для сторін, держави та суспільства, розділ 7 останнього підлягає викладенню в редакції, з огляду на яку загальна вартість АРО за період дії договору має визначатися на підставі документів, що підтверджують виконання конкретних робіт, строки та умови їх виконання, фактичні матеріальні витрати із застосуванням спеціального оснащення та устаткування за відповідними актами приймання-здачі таких робіт. Стосовно експертизи судом першої інстанції зазначено, що експерти вийшли за межі своєї компетенції, висновки щодо поставлених питань відсутні, тому експертні висновки відхиляються судом.
18. Стосовно редакції пункту 7.1.2 договору судами зазначено, зокрема, що вимоги Товариства щодо повного безоплатного обслуговування його Десятим загоном не узгоджуються з приписами законодавства, оскільки перелік обов`язків аварійно-рятувальної служби за договором є значно ширшим, ніж перелік аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, що здійснюється безоплатно.
Крім того, договором передбачено що не всі роботи здійснюються за цим договором оплатно.
19. Стосовно пункту 7.1.3 договору судом вказано, що відповідний пункт у затвердженій редакції відсутній, що виключає можливість дослідження його судом.
20. Стосовно виключення з тексту договору пункту 7.6 та додатків № № 2, 3 до нього, на чому наполягало Товариство, судом зазначено, що даний пункт договору кореспондуються з пунктом 9 Порядку, яким передбачено як платність наданих за договором послуг, за виключенням робіт, визначених у пункті 10 Порядку, так і оформлення відповідного акта виконаних робіт. При цьому додаток № 2 до Договору містить форму акта виконаних умов про постійне та обов`язкове АРО на 2019, а додаток № 3 до договору містить форму акта приймання-передачі робіт по договору на той же рік.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
21. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
22. Судові рішення у справі оскаржуються Товариством з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України
23. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
24. За змістом пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, наведені положення спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
25. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи. Крім того, під час вирішення питання наявності/відсутності висновку Верховного Суду щодо питань застосування тих чи інших норм права процесуальний закон передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет їх подібності.
26. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, у цьому випадку не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з огляду на таке.