ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 909/1067/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
за участю представників:
позивача - Гавриляка Б. Б., Коржана І. В.,
відповідачів - Іванціва М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив № 16 в м. Івано-Франківську"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 (судді: Бойко С. М. - головуючий, Бонк Т. Б., Матущак О. І.) у справі
за позовом Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив № 16 в м. Івано-Франківську"
до Угринівської сільської ради об`єднаної територіальної громади та Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Довга Нива",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Івано-Франківська міська рада,
про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсними рішення та державного акта,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У вересні 2019 року Обслуговуючий кооператив "Гаражно-будівельний кооператив № 16 в м. Івано-Франківську" (далі - ОК "ГБК № 16 в м. Івано-Франківську") звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) до Угринівської сільської ради об`єднаної територіальної громади (далі - Угринівська сільрада) та Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Довга Нива" (далі - ОК "ГБК "Довга Нива") про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсними (1) рішення Угринівської сільради народних депутатів від 17.12.1996 (далі - рішення від 17.12.1996) в частині передання ГБК "Довга Нива" в постійне користування для гаражного будівництва земельної ділянки площею 0,4962 га; та (2) державного акта на право постійного користування землею, виданого Угринівською сільрадою народних депутатів 20.01.1997 № I-ІФ № 000630 (далі - державний акт від 20.01.1997).
На обґрунтування позову позивач посилався на те, що Угринівська сільрада незаконно, з перевищенням компетенції та з порушенням прав позивача розпорядилася спірною земельною ділянкою, яка належала до земель комунальної власності м. Івано-Франківська та вже перебувала у користуванні позивача на праві постійного користування згідно з державним актом на право постійного користування землею від 22.12.1995 серії II-ІФ №002017 15/04-000097 (далі - державний акт від 22.12.1995).
1.2. Угринівська сільрада у відзиві на позовну заяву заперечила проти її задоволення, просила відмовити у позові, наголошуючи, зокрема, на відсутності порушень вимог закону під час прийняття сільрадою оспорюваних рішення та державного акта. Водночас відповідач наголосив на тому, що позивач звернувся до суду з цим позовом з пропуском позовної давності.
1.3. ОК "ГБК "Довга Нива" у відзиві на позовну заяву також просив відмовити у її задоволенні, посилаючись, зокрема, на правомірність передачі кооперативу в постійне користування спірної земельної ділянки, оскільки така земля належала до земель Угринівської сільради.
1.4. Від ОК "ГБК "Довга Нива" надійшла заява про застосування позовної давності до заявлених вимог.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.08.2021 (суддя Неверовська Л. М.) позов задоволено.
Місцевий господарський суд виходив із того, що Угринівська сільрада під час прийняття спірного рішення діяла поза межами наданих їй законом повноважень та передала спірну земельну ділянку в користування відповідачеві попри те, що така земельна ділянка вже перебувала у постійному користуванні позивача, чим порушила права останнього. Суд зазначив, що оскільки у цій справі подано негаторний позов і позовна давність на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном не поширюється, то підстав для задоволення заяви відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності у наведеному випадку немає.
2.2. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 (судді: Бойко С. М. - головуючий, Бонк Т. Б., Матущак О. І.) рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.08.2021 скасоване. Прийнято нове рішення про відмову у позові.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що будь-яких даних, які би свідчили про включення в межі м. Івано-Франківська земель, які б вилучалися від Угринівської сільради та якими сільрада розпорядилася на користь ОК "ГБК "Довга Нива", прийнявши спірне рішення, у матеріалах справи немає, отже, за висновком суду апеляційної інстанції, оспорюване рішення ради прийнято в межах компетенції Угринівської сільради. Водночас суд, дослідивши обставини справи та надавши оцінку наявним у ній доказам, у тому числі висновкам земельно-технічних експертиз, визнав недоведеним факт накладення земельної ділянки, наданої за спірним рішенням ОК "ГБК "Довга Нива", на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні позивача. За встановлених обставин непорушення прав позивача, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що підстав для задоволення позову у справі, а отже, і застосування позовної давності до заявлених вимог, у наведеному випадку немає.
3. Короткий зміст касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з ухваленою у справі постановою, ОК "ГБК № 16 в м. Івано-Франківську" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2022, в якій просить її скасувати, а рішення Господарського суду Івано- Франківської області від 26.08.2021 залишити в силі.
Скаржник вважає постанову у справі необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням судом норм матеріального права; на обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на положення пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм права (статей 73, 76, 79, 98, 104 Господарського процесуального кодексу України) без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, а саме у постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 910/4292/13, від 13.08.2020 у справі № 916/1168/17, від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 28.03.2018 у справі № 520/8073/16-ц та від 25.06.2020 у справі № 924/233/18 щодо надання оцінки висновку експерта, у постанові Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 906/603/18 щодо права постійного користування землею; а також недослідження та неналежна оцінка судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів та доводів сторін, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Зокрема, скаржник наголошує на тому, що висновки судового експерта Івано- Франківського відділення Київського НДІСЕ Клебана Н. М., які викладені у висновку експерта від 19.11.2020 № 388/2591/20-28, та експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України Зайця М. З., наведені у висновку експерта від 04.03.2021 № СЕ-19/109/21/4883Т є логічними, послідовними, містять опис та обґрунтування зроблених висновків, відповідей на поставлені питання, експерти попереджені про кримінальну відповідальність, мають фахову підготовку у відповідній області знань та є працівниками державних експертних установ, у зв`язку із чим у скаржника немає сумнівів щодо обґрунтованості та правильності наявних в матеріалах справи експертних висновків, які доводять накладення земельної ділянки позивача на земельну ділянку ОК "ГБК "Довга Нива".
3.2. Від Івано-Франківської міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому рада підтримала доводи, викладені у касаційній скарзі позивача.
3.3. Від Угринівської сільради надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона просить розглядати касаційну скаргу за відсутності її представників, оскаржену у справі постанову залишити без змін як таку, що ухвалена з дотриманням вимог законодавства, а касаційну скаргу - залишити без задоволення.
3.4. Від ОК "ГБК "Довга Нива" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому кооператив просить постанову суду апеляційної інстанції у справі залишити без змін як законну та обґрунтовану, а касаційну скаргу - залишити без задоволення.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши в межах заявлених вимог наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
4.2. Предметом позову у цій справі є вимоги ОК "ГБК № 16 в м. Івано-Франківську" заявлені до Угринівської сільради та ОК "ГБК "Довга Нива" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом визнання недійсними рішення від 17.12.1996 в частині передання ГБК "Довга Нива" в постійне користування для гаражного будівництва земельної ділянки площею 0,4962 га та державного акта від 20.01.1997.
Місцевий господарський суд задовольнив ці вимоги, визнавши їх обґрунтованими та доведеними.
У свою чергу суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку, дійшов протилежного висновку про те, що правових підстав для задоволення цього позову немає, та виходив із того, що згідно зі статтями 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 152 Земельного кодексу України унормовано, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову у їх задоволенні.
Відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (стаття 92 Земельного кодексу України).
За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
У частині 1 статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
У розумінні наведених положень законодавства підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
4.3. Як свідчать матеріали справи та установив суд апеляційної інстанції, 22.12.1995 ГБК № 16 було видано державний акт на право постійного користування землею, а саме площею 2,7035 га для гаражного будівництва відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради народних депутатів від 13.09.1995 № 290.
Додаток до цього державного акта містить план зовнішніх меж землекористування (землі Львівської залізниці, землі Івано-Франківської міської ради) та конфігурацію земельної ділянки.
Рішенням Угринівської сільради народних депутатів від 17.12.1996 затверджено проект відводу земельної ділянки ГБК "Довга Нива" площею 0,4962 га та передано в постійне користування вказаного кооперативу цю земельну ділянку.
20.01.1997 Угринівська сільрада народних депутатів видала ГБК "Довга Нива" державний акт на право постійного користування землею № I-ІФ № 000630 із описом меж, де від "А" до "Б" - землі Івано-Франківського відділення Львівської залізниці, від "Б" до "В" - землі Угринівської сільради, від "В" до "А" - дорога, від "Г" до "Д" - вул. Тролейбусна, від "Д" до "Г", "Е", "Є" - землі Угринівської сільради, від "Є" до "Е" - дорога.
Позивач на обґрунтування позову вказував, зокрема, на те, що оспорюване рішення радою прийнято з порушенням її компетенції, оскільки земельна ділянка, якою розпорядилася сільрада на користь відповідача належить до земель Івано-Франківської міської ради, та при цьому посилався на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2015 у справі № 909/1174/15, залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2016, яким було задоволено позов Івано-Франківської міської ради до Тисменицької районної ради Івано-Франківської області та Угринівської сільради та зобов`язано усунути порушення права комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська на землю шляхом визнання недійсним рішення Тисменицької районної ради від 31.01.1998 "Про затвердження проекту встановлення меж населених пунктів та погодження проекту формування територій і встановлення меж Угринівської сільської ради Тисменицького району" та рішення Тисменицької районної ради від 29.07.1999 "Про внесення змін до рішення районної ради від 31.01.1998 "Про затвердження проекту встановлення меж населених пунктів та погодження проекту формування територій і встановлення меж Угринівської сільської ради Тисменицького району".
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи в апеляційному порядку справу, в якій подано касаційну скаргу, зазначив, що зі змісту мотивувальної частини судового рішення у справі № 909/1174/15 вбачається, що оскільки була порушена процедура коригування проектної межі між м. Івано-Франківськ та с. Угринів Тисменицького району, то має місце факт непогодження межі цих населених пунктів. З цих підстав і скасовано рішення Тисменицької районної ради. Як констатував апеляційний господарський суд, під час розгляду справи № 909/1174/15 суди не встановили жодного факту, який мав би значення для вирішення спору у справі № 909/1067/19, а тому встановлені судовим рішенням у справі № 909/1174/15 обставини не є преюдиціальними у розумінні положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України для цієї справи, в якій подано касаційну скаргу.
Апеляційний господарський суд також зазначив, що, як стверджують відповідачі, Івано-Франківська обласна рада 20.04.1990 прийняла рішення "Про розв`язання питань земельної реформи" та "Про впорядкування земельно-територіального устрою". 30.11.1990 Івано-Франківська обласна рада розглянула землевпорядні матеріали і рішення (подання) районних і міських рад та прийняла рішення "Про земельну реформу в Івано-Франківській області", згідно з яким із 01.11.1990 передала землі в розпорядження рад як суб`єкта державної власності на землю в межах їх компетенції, визначила межі та закріпила території усіх місцевих рад області в розрізі усіх населених пунктів області та склад основних угідь у районах і містах обласного підпорядкування, в тому числі і межі Угринівської сільради. 23.03.1992 згідно з рішенням "Про затвердження земельного звіту" було затверджено уточнені площі та границі територій рад базового рівня, в тому числі Угринівської сільради.