ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2022 року
м. Київ
Справа № 922/2469/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Львова Б. Ю. (головуючий), Булгакової І. В. і Селіваненка В. П.,
за участю секретаря судового засідання Крапивної А. М.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі - Товариство) - Балабанова Г. Л.,
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Візит ЛТД» (далі - Фірма) - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства
на рішення господарського суду Харківської області від 02.11.2021 (суддя Жиляєв Є. М.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 [колегія суддів: Слободін М. М. (головуючий), Гребенюк Н. В., Шутенко І. А.]
зі справи № 922/2469/21
за позовом Товариства
до Фірми
про стягнення 15 095,71 грн.
та за зустрічним позовом Фірми
до Товариства
про розірвання договору та стягнення 12 000 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Фірми 8 691,47 грн. пені та 6 404,24 грн. штрафу за прострочення поставки товару за договором поставки від 12.01.2021 № 14/11-21 (далі - Договір).
1.2. Позов мотивовано невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо поставки товару в строки, передбачені Договором.
1.3. Фірма подала до господарського суду Харківської області зустрічну позовну заяву, в якій просила розірвати Договір і стягнути з Товариства 12 000 грн. збитків.
1.4. Вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що покупець (Товариство) безпідставно відмовився від отримання належно і своєчасно поставленого товару, а своїми подальшими діями унеможливив його повторну поставку, внаслідок чого Фірма втратила інтерес до подальшого виконання зобов`язання за Договором і понесла збитки в розмірі витрат на транспортні послуги для доставки і повернення товару.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду Харківської області від 02.11.2021 первісний позов задоволено частково: стягнуто з Фірми на користь Товариства 3 095,60 грн. пені та 6 404,24 грн. штрафу; у решті первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
2.2. Прийняте рішення мотивоване доведенням прострочення відповідачем строків поставки товару, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати від відповідача сплати штрафних санкцій на підставі пункту 7.10 Договору. Водночас з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», частини шостої статті 232, статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) позовні вимоги в частині стягнення пені задоволено частково.
Щодо вирішення зустрічного позову рішення суду мотивоване відсутністю правових підстав для розірвання Договору. Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову в частині стягнення збитків, суд виходив з того, що Фірма не довела порушення покупцем умов Договору щодо обов`язку прийняти товар.
2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 рішення господарського суду Харківської області скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено: розірвано Договір, укладений між Товариством і Фірмою; стягнуто з Товариства на користь Фірми заподіяні збитки в розмірі 12 000 грн.
2.4. Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтоване тим, що Фірма довела, що відповідач за зустрічним позовом безпідставно відмовився від отримання належно і своєчасно поставленого товару, а своїми подальшими діями унеможливив його повторну поставку, внаслідок чого позивач за зустрічним позовом втратив інтерес до подальшого виконання зобов`язання і поніс збитки в розмірі витрат на транспортні послуги для доставки і повернення товару.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
Товариство, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, звернулось з касаційною скаргою, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати постанову апеляційного господарського суду повністю, а рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення з Фірми 3 096,60 грн. пені та 1 428,53 грн. судового збору і прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Фірми на користь Товариства 8 691,47 грн. пені та 2 270 грн. витрат зі сплати судового збору.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Товариство посилається на те, що постанову апеляційної інстанції прийнято без урахування висновку щодо застосування норми матеріального права, зокрема приписів частини другої статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), викладеного в постанові Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 910/16750/18.
4.2. Апеляційний господарський суд, порушуючи частину першу статті 269 ГПК України щодо меж розгляду справи в суді апеляційної інстанції, ухвалив постанову, якою стягнув з Товариства збитки в розмірі 12 000 грн., хоча такої вимоги апеляційна скарга Фірми не містила.
4.3. Скаржник, не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду в частині вирішення спору за первісним позовом, посилається на порушенням вимог статей 76, 77, 86 ГПК України, оскільки суд оцінив лише докази, надані Фірмою, залишивши поза правовою увагою обґрунтовані заперечення Товариства та надані ним докази.
4.4. Частково задовольняючи позовні вимоги Товариства, суд першої інстанції помилково застосував Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та статтю 343 ГК України, оскільки правовідносини за Договором щодо відповідальності за непоставку товару не є грошовим зобов`язанням, а тому така відповідальність не обмежується подвійною обліковою ставкою Національного банку України.
5. Доводи інших учасників
Від Фірми відзив на касаційну скаргу не надходив.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Стислий виклад обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
6.1. Фірма (постачальник) та Товариство (покупець) уклали Договір, за умовами якого:
постачальник зобов`язується поставити покупцеві конструктивні матеріали (товар), зазначений в специфікації, що додається до Договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар (пункт 1.1);
найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна Договору вказується в специфікації, яка є додатком № 1 до Договору та є його невід`ємною частиною (пункт 1.2);
ціна цього Договору вказується в специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ. Загальна ціна Договору визначається загальною вартістю товару, зазначеного в специфікації до цього Договору (пункти 3.1, .3.2);
строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоодержувачів вказується в специфікації до цього Договору (пункт 5.1);
обсяг поставки товару (кожної партії товару) визначається в рознарядках покупця. Відвантаження товару проводиться тільки після отримання постачальником рознарядки. Відвантаження товару без рознарядки забороняється. Рознарядка постачальнику може направлятися покупцем в електронному вигляді на електронну адресу постачальника, вказану в розділі ХІV даного Договору (пункт 5.2);
датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акта приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат датою підписання акта приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем; пункт 5.3);
постачальник зобов`язаний надати покупцю додатково до документів, зазначених у пункті 5.4 даного Договору, такі документи: при здійсненні перевезення товару автотранспортом - оригінал акта приймання-передачі товару або видаткової накладної, другий примірник товарно-транспортної накладної (ф. № 1-ТН) та копію товарно-транспортної накладної (пункт 5.5.2);
передача та отримання товару проводиться шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акта/актів приймання-передачі товару або видаткової/видаткових накладної/накладних. У випадку виявлення недоліків товару або товаросупровідної документації, покупець має право не підписувати акт/акти приймання-передачі товару або видаткову/видаткові накладну/накладні до усунення виявлених недоліків, а постачальник зобов`язаний усунути недоліки та оплатити документально підтверджені витрати покупця, спричинені такими недоліками (пункт 5.8);
постачальник зобов`язаний: забезпечити поставку товару в строки, встановлені цим Договором; забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього Договору (пункти 6.3.1, 6.3.2);
цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2021 (пункт 10.1).
6.2. У специфікації від 12.01.2021, яка є додатком № 1 до Договору, сторони погодили найменування товару, одиницю виміру, ціну за одиницю, загальну вартість:
загальна вартість товару, що постачається, складає 91 489,20 грн. з ПДВ (пункт 1);
умови поставки товару: DDP - станція (склад) вантажоотримувача. Склад філії Управління з переробки газу та газового конденсату Товариства (39420, Полтавська обл., Машівський р-н, с. Базилівщина, вул. Польова, 6; пункт 2);
строк поставки товару - протягом 60 календарних днів з моменту підписання Договору (пункт 3);
місце поставки: філія Управління з переробки газу та газового конденсату Товариства (39420, Полтавська обл., Машівський р-н, с. Базилівщина, вул. Польова, 6; пункт 10.1).
6.3. На виконання умов пункту 5.2 Договору позивач 22.01.2021 надіслав відповідачу рознарядку від 15.01.2021 щодо поставки ТМЦ з проханням поставити товар у визначеному обсязі.
6.4. З урахуванням умов пункту 5.1 Договору та пункту 3 специфікації товар мав бути поставлений позивачу протягом 60 днів, починаючи з 12.01.2021.
6.5. Посилаючись на невиконання відповідачем умов Договору щодо поставки товару, позивач звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення з Фірми пені та штрафу на підставі пункту 7.10 Договору.
6.6. Фірма позов не визнала, стверджуючи, що 19.01.2021 транспортний засіб з товаром прибув на територію позивача, але розвантажений не був, оскільки останній відмовився від прийняття товару. Ця відмова була мотивована знаходженням працівників позивача в стані алкогольного сп`яніння. У подальшому позивач не погоджував дату нової поставки товару, чим унеможливив виконання умов Договору, що виключає нарахування спірних штрафних санкцій.
6.7. Суд апеляційної інстанції додатково встановив, що позиція Фірми про відмову позивача від прийняття виконання за Договором підтверджується такими доказами: копією товарно-транспортної накладної від 19.01.2021 № 190121/1; копією договору від 01.10.2020 № 20-1001 про надання транспортно-експедиційних послуг, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-логістік» (далі - ТОВ «Бізнес-логістік») та Фірмою; копією заявки на перевезення вантажів автотранспортом від 15.01.2021 № 19; копією претензії ТОВ «Бізнес-логістік» від 20.01.2020 вих. № 20/01-21, направленої на адресу Фірми щодо відшкодування шкоди, заподіяної перевізнику в розмірі 6 000,00 грн.; копією рахунка-фактури від 29.01.2021 № 2901 (у графі замовлення зазначено договір № 20-1001 від 01.10.2020); копією акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № 20-1001/01/21; копією акта від 19.01.2021, складеного водієм ОСОБА_1 як додаток до ТТН від 19.01.2021 № 190121/1, в якому зазначено про те, що 19.01.2021 вантажоодержувач відмовився отримати вантаж через стан алкогольного сп`яніння водія автокара (розвантажувача).
6.8. За таких обставин Фірма звернулась до суду із зустрічним позовом про розірвання Договору і стягнення з Товариства 12 000 грн. збитків, оскільки Фірма втратила інтерес до подальшого виконання зобов`язання за Договором і понесла збитки в розмірі витрат на транспортні послуги для доставки і повернення товару.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
7.1. Причиною виникнення спору за первісним позовом стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з Фірми штрафних санкцій за неналежне виконання зобов`язань за Договором.
7.2. У касаційній скарзі доводи Товариства в частині вирішення апеляційним господарським судом спору за первісним позовом зводяться до того, що суд неповно дослідив зібрані в справі докази та неповно встановив обставини справи щодо виконання Фірмою обов`язку з поставки товару. Верховний Суд зазначає, що наведені скаржником доводи охоплюються приписами пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України в контексті пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.
7.3. Так, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
За змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме собою порушення норм процесуального права, а зазначене процесуальне порушення в сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.