1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2022 року

м. Київ

Справа № 922/2913/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Львова Б. Ю. (головуючий), Булгакової І. В. і Селіваненка В. П.,

за участю секретаря судового засідання Крапивної А. М.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Татойл» (далі - ТОВ «Татойл») - Горболиса О. А.,

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Брент+» (далі - ТОВ «Брент+») - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ «Татойл»

на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 [колегія суддів: Медуниця О. Є. (головуючий), Барбашова С. В., Попков Д. О.]

зі справи № 922/2913/21

за позовом ТОВ «Татойл»

до ТОВ «Брент+»

про стягнення 1 560 447,79 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ТОВ «Татойл» звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ «Брент+» про стягнення 1 560 447,79 грн. заборгованості, у тому числі: 1 389 774,34 грн. основної заборгованості за договором поставки нафтопродуктів від 21.02.2021 № ТА-ФЗ-24; 83 386,46 грн. пені; 69 353,19 грн. інфляційних втрат та 17 933,80 грн. 3 % річних.

1.2. Позов обґрунтовано тим, що на виконання укладеного сторонами договору позивач поставив відповідачу товар, однак останній здійснив лише часткову його оплату, у зв`язку з чим наявна заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку з урахуванням штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3 % річних.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції, постанови та додаткової постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду Харківської області від 25.10.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2022, позов задоволено з підстав обґрунтованості та доведеності заявлених вимог.

2.2. Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2022: заяву ТОВ «Татойл» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Брент+» на користь ТОВ «Татойл» витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 35 000,00 грн.

2.3. За результатами розгляду заяви ТОВ «Татойл» суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доведеність обставин понесення позивачем витрат на послуги адвоката у зв`язку з переглядом справи в апеляційному порядку. Водночас заявлена до стягнення сума у 70 000,00 грн. не відповідає складності справи, виконаним адвокатом роботам (наданим послугам), критеріям розумності та справедливості, у зв`язку з чим суд вирішив не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

ТОВ «Татойл», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану додаткову постанову в частині відмови в задоволенні заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та прийняти в цій частині нове рішення про її задоволення в повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. За твердженнями скаржника, заявлений розмір гонорару погоджений сторонами у договорі, є фіксованим та відповідає попередньому розрахунку суми судових витрат, наданих суду. Зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження неспівмірності таких витрат фактично наданим послугам.

4.2. Відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, не надавав доказів з метою доведення надмірності понесених позивачем витрат, у зв`язку з чим суд не мав права з власної ініціативи вирішувати питання про зменшення стягуваної суми.

4.3. Обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20.11.2020 зі справи № 910/13071/19, від 21.05.2019 зі справи № 903/390/18, від 21.01.2020 зі справи № 916/2982/16, від 07.07.2020 зі справи № 914/1002/19, від 03.10.2019 зі справи № 922/445/19, від 22.11.2019 зі справи № 910/906/18.

5. Доводи відповідача

Від ТОВ «Брент+» відзив на касаційну скаргу не надходив.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

6.1. За змістом пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

6.2. Пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

6.3. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

6.4. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому частинами п`ятою, шостою статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.


................
Перейти до повного тексту