УХВАЛА
29 червня 2022 року
м. Київ
справа № 204/7944/17
провадження № 13-31зво22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачаОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17
розглянула заяву засудженого ОСОБА_18 про перегляд за виключними обставинами ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2018 року і
ВСТАНОВИЛА:
Як убачається з матеріалів провадження за заявою та наявних у Верховному Суді даних, Міністерство юстиції України (в особі заступника директора відповідного Департаменту) звернулося до суду загальної юрисдикції з клопотанням про приведення у відповідність до законодавства України вироку Ленінського районного суду м. Астрахань Російської Федерації від 19 січня 2017 року щодо ОСОБА_18 у зв?язку зі зверненням останнього стосовно передачі його для відбування покарання в Україну.
Ухвалою від 15 травня 2018 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, задовольнивши згадане клопотання, постановив привести вирок Ленінського районного суду м. Астрахань Російської Федерації від 19 січня 2017 року щодо ОСОБА_18 у відповідність до законодавства України; вважати ОСОБА_18 засудженим за ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі – КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років без конфіскації майна.
Заперечуючи справедливість покарання через суворість, засуджений подав апеляційну скаргу, в якій просив пом`якшити йому захід примусу із застосуванням ст. 69 КК.
Дніпровський апеляційний суд 3 червня 2020 року залишив ухвалу суду першої інстанції без змін з огляду на те, що питання застосування ст. 69 вказаного Кодексу не входить до повноважень національного суду в рамках визнання та виконання вироків судів іноземних держав.
Не погодившись із такими рішеннями, ОСОБА_18 оскаржив їх у касаційному порядку. Колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) 25 листопада 2021 року відмовила у відкритті касаційного провадження, оскільки оспорювані ухвали, які було постановлено на стадії виконання вироку, не підлягають перевірці за правилами касаційної процедури.
ОСОБА_18 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі – Велика Палата) з питанням перегляду ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2018 року за виключними обставинами. Заявник просить скасувати вказане рішення і закрити кримінальне провадження щодо нього. Суть його доводів насамперед зводиться до того, що між Україною й Російською Федерацією немає міжнародної угоди про передачу засуджених осіб. Також ОСОБА_18 посилається на окремі норми КК, якими регламентовано крайню необхідність, фізичний або психічний примус, звільнення від кримінальної відповідальності у зв?язку зі зміною обстановки, чинність закону про кримінальну відповідальність щодо кримінальних правопорушень, вчинених громадянами України або особами без громадянства за межами України.
Перевіривши доводи, наведені в заяві, Велика Палата вважає, що у відкритті провадження з