ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2022 року
м. Київ
справа № 334/4907/19
провадження № 51-203км22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Голубицький С.С.,
Шевченко Т.В.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Матюшева О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Якушева Р.С. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Запорізького апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080050001973 та № 12019080040001964, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований у АДРЕСА_1 ), проживає в АДРЕСА_2 ,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування вказаного судового рішення і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Обґрунтовуючи свої доводи, захисник зазначив, що суд апеляційної інстанції не врахував даних про особу засудженого, зокрема того, що засуджений має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно працевлаштований, а також займається волонтерською діяльністю.
Вказує, що апеляційний суд не надав належної оцінки позитивній характеристиці особі засудженого, не врахував обставин, які пом`якшують покарання, - щирого каяття та сприяння в розкритті злочину.
Вважає, що суд апеляційної інстанції свій висновок про неправильне застосування судом першої інстанції положення ст. 75 КК України обґрунтував тим, що засуджений має незняту та непогашену судимість, що не є перешкодою для її застосування. Аналогічна позиція зазначена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2019 року в справі № 337/3654/16-к, від 28 травня 2020 року в справі № 753/13972/17 та від 06 серпня 2020 року в справі №759/13520/18.
Крім того, зазначає, що матеріальну шкоду, завдану потерпілій ОСОБА_2 , засуджений відшкодував у повному обсязі.
Зазначає, що розгляд справи в суді апеляційної інстанції був неповним, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, тому рішення суду є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Зміст судових рішень, у тому числі оскарженого, і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України, та призначено йому покарання:
- за ч. 1 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76цього Кодексу.
Вирішено долю речових доказів та процесуальних витрат.
Вироком Запорізького апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року апеляційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури задоволено, вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24 лютого 2021 року стосовно ОСОБА_1 у частині призначеного покарання скасовано.
Ухвалено новий вирок, яким призначено ОСОБА_1 покарання:
- за ч. 1 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Визнано рецидив злочинів обставиною, яка обтяжує покарання засудженому.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 06 червня 2019 року приблизно о 10:00, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, перебуваючи в арці між будинками № 10 та № 10-А на вул. Зестафонській у м. Запоріжжі, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, підбіг ззаду до ОСОБА_2 та шляхом ривка з шиї потерпілої відкрито викрав фрагмент ланцюга із золота 585 проби вагою 3,4 г вартістю 2486 грн, фрагмент ланцюга із золота 585 проби вагою 1,7 г вартістю 1275 грн, хрестик із золота 585 проби вагою 0,9 г вартістю 675 грн, всього викрав майна на загальну суму 4 436 грн, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на цю суму. Після вчинення вищевказаних дій ОСОБА_1 зник з місця вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, а саме збув викрадені золоті вироби до ломбарду.
12 червня 2019 року приблизно об 11:23 ОСОБА_1 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, із корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи біля будинку № 18 на вул. Північно-кільцевій у м. Запоріжжі, шляхом ривка відкрито викрав із шиї потерпілої ОСОБА_3 ланцюжок з медичного золота вагою 11,1 г, довжиною 50 см вартістю 250 грн та золотий кулон 585 проби вагою 2 г вартістю 2000 грн. Після чого, реалізовуючи свій злочинний умисел, зник з місця вчинення злочину разом із викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд. У результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_3 було завдано майнової шкоди, що становить 2250 грн.
13 червня 2019 року приблизно 09:50 ОСОБА_1 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, перебуваючи біля будинку № 5 на вул. Академіка Александрова в м. Запоріжжі, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, підбіг ззаду до ОСОБА_4 та шляхом ривка відкрито викрав із шиї потерпілої фрагмент ланцюга із золота 585 проби вагою 2 г вартістю 1200 грн, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму. Після цього ОСОБА_1 зник з місця вчинення злочину, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, а саме збув його до ломбарду.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника.
Захисник у судове засідання не з`явився, у касаційній скарзі зазначив, що він та засуджений ОСОБА_1 не бажають брати участі в касаційному розгляді.