ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2022 року
м. Київ
справа № 167/1266/20
провадження № 51-193км22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Голубицький С.С.,
ШевченкоТ.В.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасник судового провадження:
прокурор Матюшева О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Хитрика Руслана Івановича в інтересах засудженої ОСОБА_1 на вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 10 серпня 2021 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12020035180000116, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась і проживає в АДРЕСА_1 ), засудженої за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги таузагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Хитрик Р.І.,посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування судових рішень та закриття кримінальногопровадження.
На обґрунтування своїх вимог захисник посилається на те, що обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду в судах першої та апеляційної інстанцій, оскільки стороною обвинувачення не доведено її винуватості поза розумним сумнівом, а можливість здобуття інших доказів вичерпана і не пропонувалась стороною обвинувачення.
Зазначає, що суд першої інстанції не врахував показань ОСОБА_1 про відсутність хуліганських мотивів стосовно ОСОБА_2 , а суд апеляційної інстанції не дослідив доказів щодо побиття обвинуваченою потерпілої 14 листопада 2020 року.
На думку захисника хоч конфлікт між обвинуваченою та потерпілою і відбувався у громадському місці, однак сторона обвинувачення не надала доказів знищеного майна чи втягнення інших осіб у конфлікт, а основним безпосереднім об`єктом посягання було здоров`я потерпілої, а не громадська безпека.
Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення, оскільки між нею та потерпілою тривалий час були неприязні стосунки, а тому дії обвинуваченої не були спрямовані на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства і підстав для кваліфікації її дій як хуліганства немає.
Стверджує, що сторона обвинувачення не надала належних та допустимих доказів, які б свідчили про доведеність вини, а ті докази, якими сторона обвинувачення обґрунтовує її вину, є недостатніми для ухвалення обвинувального вироку, тому вона повинна бути виправдана.
Зміст судових рішень та встановлені судами обставини кримінального провадження
За вироком Рожищенського районного суду Волинської області від 10 серпня 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначено їй покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.
За ухвалою Волинського апеляційного суду від 02 грудня 2021 рокуапеляційну скаргу захисника Хитрика Р.І. в інтересах обвинуваченої ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 10 серпня 2021 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.
Як установлено судами, 15 листопада 2020 року близько 11:52, перебуваючи на вул. Ковельській у с. Переспа Луцького району Волинської області, ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи наслідки, які можуть настати після їх вчинення, грубо порушуючи громадський порядок та встановлені норми суспільної поведінки, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, підбігла до потерпілої ОСОБА_2 , яка перебувала на зупинці громадського транспорту, та, використовуючи малозначний і надуманий привід, без жодних пояснень, умисно завдала їй двох ударів кулаком у ділянку обличчя, після чого схопила потерпілу за волосся та, прикладаючи фізичну силу, повалила її на коліна і завдала декількох ударів ногою по тілу, спричинивши фізичний біль та заподіявши потерпілій, згідно з висновком судово-медичного експерта від 16 листопада 2020 року № 900, тілесні ушкодження у вигляді: синця із садном на виличній ділянці голови зліва, синців із саднами в ділянці обох колінних суглобів, садна в ділянці правої гомілки, які за ступенем тяжкості належать до категорії легких тілесних ушкоджень.
Позиції інших учасників судового провадження щодо поданої касаційної скарги
У судовому засіданні прокурор просила залишити судові рішення без зміни, а касаційну скаргу захисника без задоволення.
Від захисника надійшло клопотання про розгляд касаційної скарги без його участі. Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд, але в судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) Судперевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
З урахуванням меж перегляду Судом судових рішень та підстав для їх скасування або зміни, визначених у ч. 1 ст. 438 КПК України, Суд виходить із фактичних обставин кримінального провадження, установлених судами, та не втручається у правильність проведеної оцінки доказів, зібраних у цьому провадженні. Касаційний перегляд здійснено в частині перевірки доводів, викладених у касаційній скарзі, щодо посилань на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Щодо істотногопорушення вимог кримінального процесуального закону
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, зроблено з дотриманням вимог ст. 23 КПК України на підставі об`єктивного з`ясування обставин, підтверджених доказами, які було ретельно досліджено під час судового розгляду.
Суд першої інстанції, проаналізувавши зібрані та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважав доведеною вину обвинуваченої в хуліганстві, тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, і кваліфікував її дії за ч.1 ст. 296 КК України.
Що стосується доводів захисника про доведеність винуватості засудженої поза розумним сумнівом, то вони є неспроможними.
Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, установлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований кримінальний проступок був вчинений і обвинувачена є винною у вчиненні цього проступку. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону.
Зазначені вимоги суд першої інстанції виконав у повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції ретельно проаналізував доводи апеляційної скарги сторони захисту, які аналогічні доводам, наведеним у касаційній скарзі, у тому числі щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 та допустимості окремих доказів, і надав їм належну оцінку, навівши в ухвалі докладні мотиви прийнятого рішення та підстави, на яких апеляційна скарга захисника залишена без задоволення.
Зокрема, винуватість засудженої підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, а саме:
показаннями потерпілої ОСОБА_2 , яка вказала, що 15листопада 2020 року близько 12:00, на вул. Ковельській на зупинці громадського транспорту, розташованійу с. Переспа, ззаді до неї підбігла обвинувачена ОСОБА_1 та, нічого не кажучи, відразу завдала їй двох ударів в обличчя, після чого взявла її за волоссяі повалила на землю, продовжуючи заподіюватиногами тілесні ушкодження в різні частини тіла;