ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2022 року
м. Київ
справа №524/8385/17
провадження № 51-2788км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів Булейко О.Л., Ковтуновича М.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Письменної Н.Д.,
прокурора Зленка О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої й апеляційної інстанцій, та законного представника потерпілої ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на вирок Автозаводського районного суду міста Кременчука від 15 квітня 2019 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 01 листопада 2021 року стосовно ОСОБА_3, постановлені у кримінальному провадженні за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки села Снегурівки Миколаївської області, жительки АДРЕСА_1 ), раніше не судимої,
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 137 Кримінального кодексу України (далі - КК); та
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки села Потоки Кременчуцького району Полтавської області, жительки АДРЕСА_2 ), раніше не судимої,
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 137 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачувалася у тому, що вона, обіймаючи посаду завідуючої дошкільним навчальним закладом № 1 Кременчуцької міської ради Полтавської області, у порушення вимог пунктів 2.1, 2.8, 2.14, 2.19 "Посадової інструкції завідуючої дошкільним навчальним закладом", пунктів 4.1.1, 4.1.6, 4.1.8 "Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах та закладах освіти" неналежно виконувала свої службові обов`язки внаслідок несумлінного ставлення до них, не створила безпечних умов навчально-виховного процесу, не забезпечила дотримання вимог безпечної життєдіяльності дітей, не вжила заходів щодо приведення обладнання дитячого майданчика у відповідність до чинних стандартів, дозволила проведення навчально-виховного процесу за наявності небезпечних умов для здоров`я вихованців, за наявності на ігровому майданчику обладнання (столик та стільчики), конструкція та технічний стан якого не відповідають вимогам безпеки обладнання гральних майданчиків, викладених у пунктах 5.14.8, 5.14.9 Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, внаслідок чого 23 липня 2015 року на ігровому майданчику, що розташований на території вказаного закладу за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Петровського, 114, під час прогулянки малолітня ОСОБА_1 при падінні вдарилася головою об кріплення спинки стільчика у виді незахищеного болтового з`єднання, що виступало на 2,3 см, всупереч вимогам пунктів 5.14.8, 5.14.9 Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, у результаті чого отримала тяжкі тілесні ушкодження.
Згідно з висновком судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності від 28 квітня 2017 року № 10504 причиною нещасного випадку з малолітньою ОСОБА_1 є наявність на ігровому майданчику обладнання (столик та стільчик), конструкція та технічний стан якого не відповідають вимогам безпеки гральних майданчиків, викладеним у пунктах 5.14.8, 5.14.9 Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки. У причинному зв`язку з настанням даного нещасного випадку знаходиться невиконання ОСОБА_3 вимог пунктів 4.1.1, 4.1.6, 4.1.8 "Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах та закладах освіти" та пунктів 2.1, 2.8, 2.14, 2.19 "Посадової інструкції завідуючої дошкільним навчальним закладом".
Вироком Автозаводського районного суду міста Кременчука від 15 квітня 2019 року ОСОБА_3 визнано невинуватою та виправдано у пред`явленому їй обвинуваченні за частиною 2 статті 137 КК у зв`язку із відсутністю в діях складу кримінального правопорушення.
Цим же вироком у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 137 КК, визнано винуватою ОСОБА_4, судові рішення щодо якої не оскаржуються.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 01 листопада 2021 року вирок місцевого суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах прокурор та законний представник потерпілої ОСОБА_2 не погоджуються із судовими рішеннями, постановленими у справі стосовно ОСОБА_3, просять їх скасувати з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор стверджує, що суди дійшли помилкових висновків про невинуватість ОСОБА_3 у інкримінованому їй злочині. Як наполягає сторона обвинувачення, суди безпідставно не врахували висновку додаткової судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності від 28 квітня 2017 року № 10504 у частині встановлення експертом причинно-наслідкового зв`язку між діяннями ОСОБА_3 та суспільно небезпечними наслідками, які сталися, посилаючись на те, що встановлення даного факту відноситься до виключної компетенції суду.
Окрім того, ухвала апеляційного суду, на переконання скаржника, не відповідає приписам статті 419 КПК, оскільки не містить відповідей на доводи апеляційних скарг прокурора та представника потерпілої, викладу показань експерта ОСОБА_5, допитаної у суді апеляційної інстанції, а також належної оцінки доказів у справі, про дослідження яких клопотала ОСОБА_2 .
При цьому прокурор наполягає, що вирішення питання про відповідність обвинувального акту статті 291 КПК є виключною компетенцією суду першої інстанції, яку він реалізує на стадії підготовчого судового розгляду, а відтак, враховуючи, що місцевий суд призначив кримінальну справу за висунутим обвинуваченням до розгляду, посилання апеляційного суду на не встановлення органом досудового ознак суб`єктивної та об`єктивної сторін інкримінованого ОСОБА_3 злочину, не відповідають дійсності.
Законний представник потерпілої ОСОБА_2, обґрунтовуючи свої вимоги, стверджує, що мотиви апеляційного суду з яких він виходив при постановленні ухвали, є надуманими та не ґрунтуються на вимогах законодавства України. Зокрема, безпідставними, на думку скаржниці, є посилання суду про суперечності обвинувального акта, що не були усунуті органом досудового розслідування, у частині встановлення об`єктивних ознак інкримінованого ОСОБА_3 злочину. Як зазначає ОСОБА_2 суд не врахував, що злочин вчинений ОСОБА_3 як в силу службової діяльності у зв`язку із зайняттям нею посади завідуючої дошкільного навчального закладу, так і в силу професійних обов`язків щодо охорони та здоров`я дітей в силу статті 54 Закону України "Про освіту".
Окрім того, рішення суду не містить належного обґрунтування відсутності у викладі висунутого виправданій обвинувачення мотивів вчиненого нею злочину, передбаченого частиною 2 статті 137 КПК.
У запереченні на касаційні скарги виправдана ОСОБА_3 стверджує про законність та вмотивованість судових рішень, постановлених стосовно неї. Заперечує неналежне виконання нею службових обов`язків, що їй інкримінувалося, а відтак наполягає на відсутності в її діях складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 137 КК.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційні скарги сторони обвинувачення та представника потерпілої, стверджував про вмотивованість доводів, викладених в них, та наполягав на скасуванні ухвали апеляційного суду.
Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило. Водночас законний представник потерпілої ОСОБА_2 у поданому нею клопотанні просила касаційне провадження здійснювати за її відсутності.