Постанова
Іменем України
23 червня 2022 року
м. Київ
справа № 388/455/20
провадження № 61-2193св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - приватне сільськогосподарське підприємство "Садівник",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2021 року у складі судді Степанова С. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року в складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Дьомич Л. М., Карпенка О. Л.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства "Садівник" про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування записів про державну реєстрацію речового права.
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 році ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до приватного сільськогосподарського підприємства "Садівник" (далі - ПСП "Садівник") про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування записів про державну реєстрацію речового права.
Позов обґрунтований тим, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка площею 1,64 га, кадастровий номер 3521910100:02:000:0240, земельна ділянка площею 1,46 га, кадастровий номер 3521910100:02:000:1048, земельна ділянка площею 0,177 га, кадастровий номер 3521910100:02:000:2048, розташовані на території Долинської міської ради Долинського району Кіровоградської області, що підтверджується державними актами на право приватної власності на землю та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно.
У березні 2020 року після звернення до центру надання адміністративних послуг Долинської районної державної адміністрації для зняття з реєстрації укладених з відповідачем недійсних договорів оренди землі на підставі рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 17 вересня 2019 року у справі № 388/37/18 реєстратором було встановлено, що відповідач в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03 лютого 2020 року зареєстрував інше речове право - право оренди вже за іншими договорами оренди землі, а саме: договором оренди землі, складеним 20 грудня 2011 року; договором оренди землі, складеним 10 грудня 2012 року; договором оренди землі, складеним 10 грудня 2012 року, що підтверджується інформацією про державну реєстрацію іншого речового права.
Вказує, що відповідач скориставшись її станом здоров`я, відсутністю вміння писати та читати, шляхом обману надав вищевказані договори оренди їй на підпис. Вчиняючи підпис вона не усвідомлювала правових наслідків.
Вважає, що договори оренди землі є нечинними, оскільки не було проведено їх державну реєстрацію, яку було передбачено чинним на той час законодавством і лише 03 лютого 2020 року здійснено державну реєстрацію речового права - права оренди за вказаними договорами оренди землі.
Позивач просила усунути перешкоди у користуванні майном шляхом скасування записів про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, а саме:
- скасувати запис 35354050 про проведену державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, який здійснений 03 лютого 2020 року державним реєстратором Вільхівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області Мешковим О. О. на підставі договору оренди землі від 10 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПСП "Садівник" щодо оренди земельної ділянки площею 1,46 га, кадастровий номер 3521910100:02:000:1048, що знаходиться на території Долинської міської ради Долинського району Кіровоградської області;
- скасувати запис 35353782 про проведену державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, який здійснений 03 лютого 2020 року державним реєстратором Вільхівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області Мешковим О. О. на підставі договору оренди землі від 10 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПСП "Садівник" щодо оренди земельної ділянки площею 0,177 га, кадастровий номер 3521910100:02:000:2048, що знаходиться на території Долинської міської ради Долинського району Кіровоградської області;
- скасувати запис 35343069 про проведену державну реєстрацію іншого речового права - права оренди, який здійснений 03 лютого 2020 року державним реєстратором Вільхівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області Мешковим О. О. на підставі договору оренди землі від 20 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПСП "Садівник" щодо оренди земельної ділянки площею 1,64 га, кадастровий номер 3521910100:02:000:0240, що знаходиться на території Долинської міської ради Долинського району Кіровоградської області.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2021 року, яке залишено без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано наявністю цивільно-правових відносин між сторонами, які ґрунтуються на укладених між ними договорах оренди земельних ділянок, які відповідають встановленим законом вимогам.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Долинського районного суду Кіровоградської області.
22 лютого 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
На підставі ухвали Верховного Суду від 01 червня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 13 червня 2022 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В., Сердюк В. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17, від 06 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц, у постановах Верховного Суду України від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012, від 13 червня 2016 року у справі № 570/3056/15-ц та інших.
В касаційній скарзі зазначається, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що на момент складання спірних договорів їх державна реєстрація була визначена законом обов`язковою. Державна реєстрація укладених між сторонами у 2011-2012 роках договорів оренди проведена не була (право оренди не виникло). Державна реєстрація речового права здійснена лише 03 лютого 2020 року.
Право оренди зареєстроване на підставі нечинних договорів, що є підставою для скасування записів про проведену державну реєстрацію цього права.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що відповідно до державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серія Р2 № 499310, кадастровий номер 3521910100:03:000:0240, та державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серія Р2 № 499475, кадастровий номер 3521910100:03:000:0048, підтверджується право власності позивача на земельні ділянки.
Договорами оренди від 20 грудня 2011 року, 10 грудня 2012 року та 10 грудня 2012 року та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно на земельні ділянки кадастрові номери 3521910100:03:000:0240, 3521910100:03:000:1048, 3521910100:03:000:2048 підтверджується реєстрація 29 січня 2020 року права оренди земельних ділянок за відповідачем.
Державну реєстрацію договору оренди землі від 20 грудня 2011 року, договорів оренди землі від 10 грудня 2012 року проведено не було, що підтверджується довідкою відділу у Долинському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 04 травня 2020 року № 154/111-20.
03 лютого 2020 року здійснено державну реєстрацію речового права - права оренди за вказаними договорами оренди землі.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.