ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2022 року
м. Київ
справа №814/2172/16
касаційне провадження № К/9901/30385/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВСЬКІЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД» (далі у тексті - ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКІЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД», Товариство) на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017 (суддя - Бойко А.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВСЬКІЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД» до Миколаївської митниці ДФС (далі - Митниця) про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмов, зобов`язати вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВСЬКІЙ ГЛИНОЗЕМНИЙ ЗАВОД» звернулось до суду із позовом до Миколаївської митниці ДФС (далі - Митниця) про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмов, зобов`язати вчинити дії.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішень та карток відмов, зобов`язати вчинити дії - задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Митниця подала апеляційну скаргу разом з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування ним норм матеріального і процесуального права, просила його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017 відмовлено у задоволенні клопотання Миколаївської Митниці ДФС про звільнення від сплати судового збору за апеляційне оскарження постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 та апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (далі у тексті - КАС України у редакції, чинній на момент постановлення ухвали), оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору в належному розмірі.
Суд апеляційної інстанції у вказаній ухвалі зазначив, що оскільки позивачем під час подачі позовної заяви було заявлено 19 вимог немайнового характеру, то відповідач має додати до апеляційної скарги докази сплати судового збору у розмірі 28 800, 20 грн.
Крім того, на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 Товариство подало апеляційну скаргу, в якій, також посилалось на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування ним норм матеріального і процесуального права, просило його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017 апеляційну скаргу Товариства залишено без руху у зв`язку із невідповідністю її вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (далі у тексті - КАС України у редакції, чинній на момент постановлення ухвали), оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору в належному розмірі.
При цьому, як зазначив суд апеляційної інстанції, позивачем під час подачі позовної заяви було заявлено 19 вимог немайнового характеру, то відповідач має додати до апеляційної скарги докази сплати судового збору у розмірі 28 800, 20 грн, зважаючи на що останнім не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору ще на 27 284, 40 грн.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, Товариство звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, касатор посилався на відсутність підстав для залишення апеляційної скарги без руху, оскільки до останньої було додано докази сплати судового збору в сумі 1 515, 80 грн, тобто як за одну вимогу немайнового характеру - про зобов`язання вчинити дії; позовні ж вимоги про скасування рішень за наслідками розгляду скарг Товариства на рішення Митниці, на думку останнього, помилкового розцінені судом як окремі вимоги немайнового характеру; до того ж, в першій інстанції позивачем судовий збір за них не справлявся та суд не вимагав здійснити доплату судового збору.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.03.2017 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Відповідач письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу суду не надав.
Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 «Про визначення дня початку роботи Верховного Суду» днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2022 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Бившева Л.І., судді - Ханова Р.Ф., Хохуляк В.В.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.06.2022 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 14.06.2022.
Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
При цьому, за змістом пункту 6 частини 1 статті 7 КАС України забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом, є одним із принципів адміністративного судочинства.
Згідно ж з пунктом 3 частини 1 статті 7 КАС України ще одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних справах є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.