ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2022 року
м. Київ
справа № 500/2873/21
адміністративне провадження № К/990/3116/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2021 (прийняту судом у складі: головуючого судді Коваля Р. Й., суддів: Довгополова О. М., Святецького В. В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2021 року ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі- ГУ ПФУ в Тернопільській області, відповідач), у якому позивач просила:
-визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розміру 72 % винагороди судді, який працює на відповідній посаді без урахування до стажу роботи, що дає право на відставку, стажу роботи на посадах консультанта по статистиці та спецроботі відділу юстиції Тернопільського облвиконкому та старшого консультанта відділу юстиції по судовій роботі Тернопільського облвиконкому;
-зобов`язати ГУ ПФУ в Тернопільській області зарахувати їй стаж роботи на посаді консультанта по статистиці та спецроботі відділу юстиції Тернопільського облвиконкому з 09.07.1973 по 20.06.1982 та стаж роботи на посаді старшого консультанта відділу юстиції по судовій роботі Тернопільського облвиконкому з 17.01.1985 по 16.12.1986 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та здійснити перерахунок, нарахування і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 94 % суддівської винагороди згідно із довідкою Тернопільського апеляційного суду від 04.03.2020 № 01-17/73/2020 з 19.02.2020 з урахуванням фактично виплачених сум.
Позов обґрунтовувала тим, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі № 500/1285/20 ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснено відповідний перерахунок її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, проте було протиправно зменшено його розмір до 72% та не взято до розрахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання періоди роботи на посадах, пов`язаних із керівництвом та контролем за діяльністю судів, а саме: консультанта по статистиці та спецроботі відділу юстиції Тернопільського облвиконкому, старшого консультанта відділу юстиції по судовій роботі Тернопільського облвиконкому, що грубо порушує гарантії її матеріального забезпечення та соціального захисту, як судді у відставці та суперечать Конституції України та Закону України "Про судоустрій та статус суддів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.07.2021 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , оформленої листом від 27.04.2021 №2041-2032/Б-02/8-1900/21.
Зобов`язано ГУ ПФУ в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи на посаді консультанта по статистиці та спецроботі відділу юстиції Тернопільського облвиконкому з 09.07.1973 по 20.06.1982 та стаж роботи на посаді старшого консультанта відділу юстиції по судовій роботі Тернопільського облвиконкому з 17.01.1985 по 16.12.1986 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Зобов`язано ГУ ПФУ в Тернопільській області провести ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням зарахованого стажу та згідно із довідкою Тернопільського апеляційного суду від 04.03.2020 № 01-17/73/2020 з 19.02.2020, з врахуванням раніше виплачених сум.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством, яке діяло на час набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI, було передбачено право судді на зарахування до стажу, який дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних із керівництвом та контролем за діяльністю судів Верховного Суду України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерства юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих.
Тому, спірні періоди на посаді консультанта по статистиці та спецроботі відділу юстиції Тернопільського облвиконкому з 09.07.1973 по 20.06.1982 та стаж роботи на посаді старшого консультанта відділу юстиції по судовій роботі Тернопільського облвиконкому з 17.01.1985 по 16.12.1986 підлягають до зарахування до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 10.12.2021 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.07.2021 скасував в частині задоволених вимог щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи на посаді консультанта по статистиці та спецроботі відділу юстиції Тернопільського облвиконкому з 09.07.1973 по 20.06.1982. У цій частині ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що час роботи на посаді консультанта зі статистики та спецроботи відділу юстиції Тернопільського облвиконкому з 09.07.1973 по 20.06.1982 не підлягає зарахуванню до стажу позивача, який дає їй право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки з назви цієї посади не можливо достовірно встановити, що ця посада була пов`язана з керівництвом та контролем за діяльністю саме судів; на підтвердження цих обставин позивач не надала жодних доказів. Суд також зауважив, що для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді за правилами частини четвертої статті 142 Закону № 1402-VIII у формулі його обрахунку має застосуватись розмір відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначений частиною третьою Закону № 1402-VIII.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
Позивач не погодилася із рішенням, ухваленим судом апеляційної інстанції у цій справі, та посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2021, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.07.2021 залишити без змін.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилається на те, що процедури призначення щомісячного довічного грошового утримання та його перерахунку є різними за змістом і механізмом їх проведення. Єдиною підставою для проведення перерахунку є збільшення розміру суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді, натомість відповідачем здійснено повторне призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до положень частини 3 статті 42 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII). Позивач наполягала на тому, що стаж роботи в органах юстиції на посадах консультанта по статистиці та консультанта по судовій роботі, має бути врахований до стажу, який дає право на відставку та призначення довічного грошового утримання судді.
Відповідач правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Верховний Суд ухвалою від 09.02.2022 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 2015 року перебуває на обліку у відповідача та отримує довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 % суддівської винагороди, обчисленої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі-Закон № 2453-VI).
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 500/1285/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Тернопільській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії задоволено.
Визнано протиправним рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області від 30.04.2020 про відмову у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно її заяви від 04.03.2020.
Зобов`язано ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Тернопільського апеляційного суду від 04.03.2020 № 01-17/73/2020, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
14.04.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою та просила зарахувати їй, крім стажу на посаді судді, стаж на посаді консультанта зі статистики та спецроботи відділу юстиції Тернопільського облвиконкому з 09.07.1973 по 20.06.1982 та стаж на посаді старшого консультанта відділу юстиції по судовій роботі Тернопільського облвиконкому з 17.01.1985 по 16.12.1986; здійснити їй, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розміру 94 % винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою Тернопільського апеляційного суду від 04.03.2020 № 01-17/73/2020, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Листом ГУ ПФУ в Тернопільській області від 27.04.2021 № 2041-2032/Б-02/8-1900/21 позивача повідомлено про те, що з огляду на положення статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII стаж роботи судді, що визначений відповідно до статті 137 Закону, дає право судді подати заяву про відставку. Застосування норм статті 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при обчисленні збільшення відсотка грошового утримання суддів у відставці не передбачено. Тобто, відсоток для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання визначено відповідно до наявного стажу роботи на посаді судді. Отже, підстав для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 94 % суддівської винагороди немає.
Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернулась з цим позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірним у цій справі є питання правомірності дій відповідача щодо обчислення довічного грошового утримання у відсотках із застосуванням положень частини третьої статті 142 Закону України від 02.06.2016 №1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі-Закон № 1402-VІІІ) та з урахуванням усього стажу, який дає право на відставку з посади судді ОСОБА_1 .
Позивач у судах попередніх інстанцій поряд із тим, що відповідач при перерахунку її довічного утримання неправильно застосував для розрахунку стаж роботи судді, наполягала на тому, що розмір спірного грошового утримання у відсотках повинен бути збережений і обчислений на підставі норм Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі-Закон №2453-VI) у розмірі 94 відсотків грошової винагороди судді, працюючого на відповідній посаді.
З приводу доводів про необхідність застосування при перерахунку довічного грошового утримання судді з 19.02.2020 відсоткового показника грошової винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, за нормами Закону №2453-VI, колегія суддів зазначає наступне.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон № 1402-VIII.
Відповідно до частини першої статті 142 Закону № 1402-VІІІ суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (частина друга статті 142 Закону № 1402-VIІІ).
Досліджуючи поняття «щомісячне довічне грошове утримання судді», Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 № 18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України також вказав про неможливість звуження змісту та обсягу гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, у тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Крім цього, зазначений підхід до статусу судді у відставці та питання належного матеріального забезпечення суддів у відставці знайшов своє продовження у Рішенні Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016, у абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини якого Суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.