ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2022 року
м. Київ
справа № 760/18634/16-а
адміністративне провадження № К/9901/40786/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України
на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 10.11.2017 (суддя Кушнір С.І.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 (колегія у складі суддів Земляної Г.В., Ісаєнко Ю.А.. Сорочко Є.О.)
у справі № 760/18634/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції у м. Києві, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції у м. Києві, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги;
- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, у зв`язку з встановленням інвалідності 3 групи у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності та виплатити призначену одноразову грошову допомогу через Головне управління МВС України в м. Києві.
2. Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 10.11.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018, позов задоволено частково: зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву та додані документи ОСОБА_1 про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 3 групи інвалідності, відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» та прийняти вмотивоване рішення (щодо призначення такої допомоги або щодо відмови у її призначенні); в решті позову відмовлено.
3. 19.03.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій МВС України просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
4. Ухвалою Верховного Суду від 29.03.2018 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ в Управлінні МВС України на південно-західній залізниці.
6. 07.09.2015 відповідно до наказу № 81 о/с позивач був звільнений у запас з органів внутрішніх справ за п. 64 «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
7. Відповідно до Свідоцтва про хворобу № 128 від 18.06.2015 у позивача виявлено ряд захворювань. Постановою військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (поранення, контузії, травми, каліцтва) визначено, що причини захворювань пов`язані з захистом Батьківщини та з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
8. Відповідно до виписки з Акту огляду медико-соціальної експертної комісії 27.10.2015 ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності з 12.10.2015, причина інвалідності - захворювання пов`язане з захистом Батьківщини.
9. Згодом Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві було складено висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію».
10. Листом Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 19.08.2016 було повернуто матеріали на призначення одноразової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з невідповідністю чинному законодавству. У листі зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.10. 2015 №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850), в якому передбачено виплату одноразової грошової допомоги в разі встановлення захворювань із проходженням служби в органах внутрішніх справ чи поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяних працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків. Формулювання причин інвалідності від захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, як підстава для виплати одноразової грошової допомоги, не передбачено.
11. 23.11.2016 ОСОБА_1 звернувся до ліквідаційної комісії ГУ МВС України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.
12. Однак листом від 29.11.2016 заступник голови ліквідаційної комісії Головне управління МВС України в місті Києві повідомив позивачу, що матеріали на виплату одноразової допомоги повернуті МВС України, у зв`язку з невідповідністю вимогам чинного законодавства.
13. Не погоджуючись з такими діями відповідачів, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
14. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності набув право на призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію».
15. Відповідачі заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність їх дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що МВС України протиправно не здійснено розгляд заяви позивача по суті, а саме не вирішено питання про призначення або відмову у призначенні такої допомоги, а тому для належного відновлення порушених прав позивача необхідно зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву та прийняти вмотивоване рішення.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права.