ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2022 року
м. Київ
справа № 808/3431/17
адміністративне провадження № К/9901/65683/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2017 (суддя - Конишева О.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 (головуючий суддя: Сафронова С.В., судді: Мельник В.В. Чепурнов Д.В.) у справі №808/3431/17.
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 14.08.2017 №0005404709 в частині.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018, в позові відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2017, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
В обґрунтування своїх доводів Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" зазначає про неправильне застосування положень пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України та не врахування судам обставин щодо термінів сплати грошових зобов`язань, які розстрочені судовими рішеннями.
У відзиві на касаційну скаргу Офіс великих платників податків ДФС зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та даних, заявлених Публічним акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" в податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад, грудень 2016 року, розстрочених (відстрочених) сум податкового боргу з ПДВ за рішенням суду.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 28.07.2017 № 805/28-10-47-09/00130926, в якому відображено висновки про порушення позивачем пункту 57.1 статті 57, пункту 200.2 статті 200, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, а саме - несвоєчасна сплата узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість, заявлених платником в податкових деклараціях з ПДВ листопад, грудень 2016 року, а також розстрочених (відстрочених) сум податкового боргу з ПДВ за рішеннями судів в загальній сумі 16 060 831,30 грн. з затримкою більше 30 календарних днів.
На підставі названого акту перевірки, Запорізьким управлінням Офісу ВПП ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.08.2017 № №0005404709 на загальну суму штрафних санкцій 3 212 166,26 грн.
За результатами адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням відповідача 14.08.2017 № №0005404709 в частині суми 629 806,11 грн.
Вирішуючи правомірність нарахування контролюючим органом штрафних санкцій в сумі 629 806,11 грн. судами встановлено, що в декларації поданій позивачем:
за листопад 2016 року визначені податкові зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 5 138 195 грн. Термін (граничний строк) сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в декларації 30.12.2016. У вказаний строк грошове зобов`язання сплачено не було;
за грудень 2016 року визначні податкові зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 11 077 45,6 грн. Термін (граничний строк) сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в декларації 30.01.2017. У вказаний строк грошове зобов`язання сплачено не було.
В період з 29.05.2017 по 26.07.2017 позивачем був погашений (сплачений) податковий борг з ПДВ, який виник в грудні 2015 року - січні 2016 року, розстрочений (відстрочений) до сплати судовим рішенням у справі № 808/1338/16, на загальну суму 3 149 030,55 грн.
Зазначене погашення відбувалось наступним чином:
29.05.2017 - в частині суми 779 473,41 грн. - за рахунок коштів, сплачених позивачем платіжним дорученням № 44098 від 29.05.2017 на суму 7 455 900,00 грн. з призначенням платежу податок на додану вартість за листопад, грудень 2016 року.
Відповідно до пункту 87.9. статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Отже, суму 779 473,41 грн. відповідач самостійно зарахував в погашення податкового боргу позивача, який виник в грудні 2015 року та згодом був розстрочений (відстрочений) до сплати судовим рішенням у справі № 808/1338/16;
Починаючи з 29.05.2017 в частині суми 2 369 557,14 грн. - погашення за рахунок коштів, стягнутих з банківських рахунків позивача інкасовими дорученнями (розпорядженнями) Офісу великих платників податків ДФС.
Отже, сума 2 369 557,14 грн. була стягнута в безспірному порядку з поточних банківських рахунків позивача інкасовими дорученнями (розпорядженнями) відповідача на підставі прийнятого Офісом великих платників податків ДФС відповідно до пункту 95.5. статті 95 Податкового кодексу України рішення № 1 від 01.03.2017. Про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу .
Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.