ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
05 липня 2022 року
справа № 160/18326/21
адміністративне провадження № К/990/13404/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро"
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у складі судді Бондар М. В.,
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2022 року у складі суддів Чабаненко С. В., Чумака С. Ю., Юрко І. В.,
у справі № 160/18326/21
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро"
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "КАТАРІНІ ГРУП"
про визнання протиправною бездіяльність, скасування реєстрації податкових накладних та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Рух справи
06 жовтня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ ДНІПРО" (далі - Товариство, позивач у справі) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - контролюючий орган, перший відповідач у справі), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, другий відповідач у справі), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "КАТАРІНІ ГРУП", в якій просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо розгляду заяви Товариства від 28 вересня 2021 року та зобов`язати вчинити певні дії - розглянути заяву ТОВ "КСГ "ДНІПРО" від 28 вересня 2021 року; скасувати реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені Товариством, зобов`язати ДПС України внести до єдиного реєстру податкових накладних відомості про скасування реєстрації податкових накладних, складені Товариством, визнати право Товариства на зменшення суми податкових зобов`язань (на податковий кредит) з податку на додану вартість в загальній сумі 8 135 799,55 грн, за період червень 2018 року - квітень 2020 року, зобов`язати ДПС України відновити/збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість показника на суму, на яку Товариство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (реєстраційний ліміт) у розмірі 8135799,55 грн та відобразити відповідне відновлення/збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ).
15 грудня 2021 року представником Державної податкової служби України надано заяву про залишення позову без розгляду.
В підготовчому засіданні 17 грудня 2021 року суд першої інстанції запропонував представнику позивача надати пояснення та докази на підтвердження додержання строку звернення до суду з цим позовом; ухвалив про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 18 січня 2022 року.
17 січня 2022 року представником ДПС України надано доповнення до клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду.
18 січня 2021 року на електронну адресу суду надійшли пояснення представника Товариства на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року задоволено клопотання представника ДПС України про залишення позову без розгляду та позов Товариства залишено без розгляду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2022 року апеляційну скаргу Товариства задоволено частково, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі №160/18326/21 скасовано в частині залишення без розгляду позовної вимоги Товариства щодо розгляду заяви Товариства від 28 вересня 2021 року та зобов`язання розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" від 28 вересня 2021 року та в цій частині справу направлено для продовження розгляду. В іншій частині ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі №160/18326/21 залишено без змін.
Суди попередніх інстанцій, залишаючи позов без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України у зв`язку з пропуском позивачем шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, виходили з того, що про порушення права, яке стало підставою для звернення до суду з цим позовом, позивач був обізнаний ще в червні 2020 року.
31 травня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2022 року у справі №160/18326/21, провадження за якою відкрито ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2022 року.
29 червня 2022 року справа №160/18326/21 надійшла до Верховного Суду.
Доводи касаційної скарги
В касаційній скарзі позивач, аналізуючи положення частини другої статті 122 КАС України, зазначає, що закон пов`язує початок перебігу позовної давності не з моментом поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення (в даному випадку з реєстрацією незаконних податкових накладних без фактичного здійснення господарських правовідносин), а з моментом обізнаності про вчинення порушення закону та порушення у зв`язку з цим прав позивача особою, яка його порушила (в даному випадку з бездіяльністю органів ДПС України щодо розгляду заяви позивача, що є передумовою застосування інших способів захисту порушеного права позивача).
Скаржник наголошує, що дізнався про своє порушене право органами ДПС України щодо розгляду його заяви (вих. б/н від 28.09.2021) саме після направлення заяви до органів ДПС України та неотримання відповіді від органів ДПС України на заяву, у зв`язку з чим 06 жовтня 2021 року і було подано позов до суду з метою захисту порушених прав органами ДПС України, тобто передумовою звернення до суду була саме бездіяльність органів ДПС щодо розгляду заяви.
Посилаючись на судові рішення Верховного Суду по справам №640/20468/18 (постанова від 11 жовтня 2019 року), №1.380.2019.006119 (постанова від 02 липня 2020 року), №640/20721/19 (постанова від 15 липня 2021 року), №380/5397/20 (постанова від 12 лютого 2021 року), №824/803/19-а (постанова від 23 квітня 2021 року), позивач зауважує, що передумовою подання позовів у цих справах були саме рішення органів ДПС (про відмову/зупинення реєстрації податкових накладних), тобто позивачі у даних справах довідались (стали обізнані про вчинення порушення закону та порушення у зв`язку з цим прав позивача) про порушення своїх прав саме органами ДПС за результатом прийняття органами ДПС оскаржуваних рішень (про відмову/зупинення реєстрації податкових накладних).
Крім того, заявник касаційної скарги вважає, що суди попередніх інстанцій порушили статтю 56, статтю 102, абз.11 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Зокрема позивач стверджує, що спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України. Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Позивач звертає увагу на те, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУЮ-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ (абз.11 п.52-2 підрозд. 10 розд.ХХ "Перехідні положення" ПК України). Таким чином, на думку скаржника, навіть якщо відраховувати строк позовної давності (як зазначено в клопотанні про залишення позову без розгляду) від дати складання висновку від 01 червня 2020 року (за результатами проведеного службового розслідування позивача, та встановлення факту незаконних дій головного бухгалтера підприємства, щодо реєстрації податкових накладних без фактичного здійснення господарських правовідносин), то платником податків (в даному випадку позивачем) також не було порушено строку звернення до суду, оскільки зупинено строк давності, визначений статтею 102 ПК України, який припадає на період починаючи з 18 березня 2020 року і по останній календарний день місяця карантину.
Скаржник просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2022 року (в частині часткового задоволення апеляційної скарги ТОВ "КСГ "ДНІПРО" та залишення без змін ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року в іншій частині) по справі №160/18326/21 та направити справу до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Відповідач не надав суду відзив на касаційну скаргу позивача.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Позиція Верховного Суду
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Разом з тим право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.