ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2022 року
м. Київ
справа № 400/17/19
адміністративне провадження № К/9901/21342/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - КашпурО.В., Уханенка С.А.
розглянув як суд касаційної інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у адміністративній справі матеріалами справу №400/17/19
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області про визнання протиправними дій і стягнення недоплаченої суддівської винагороди, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Стас Л.В., суддів Турецької І.О., Шеметенко Л.П.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогами: визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати позивачу у грудні 2018 року суддівської винагороди із застосуванням розміру посадового окладу 26 430 грн (15 прожиткових мінімумів); стягнути з відповідача на користь позивача 36 002,80 грн недоплаченої суддівської винагороди за грудень 2018 року.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він працює на посаді судді Ленінського районного суду м. Миколаєва, кваліфікаційне оцінювання, передбачене нормами Закону України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №2453-VI), не проходив. Позивач указав, що відповідно до частини третьої статті 133 Закону №2453-VI розмір посадового окладу судді місцевого суду встановлюється з січня 2015 року в розмірі 15 мінімальних заробітних плат. Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено у 2018 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 3 723 грн. На думку позивача, його посадовий оклад, як судді місцевого суду, який не проходив кваліфікаційного оцінювання, має бути 55 845 грн з розрахунку 15 мінімальних заробітних плат, однак відповідачем не проведено перерахунку і виплату суддівської винагороди з огляду на вказані розміри посадового окладу.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 працює на посаді судді Ленінського районного суду м. Миколаєва, інформація щодо проходження позивачем кваліфікаційного оцінювання в матеріалах справи відсутня.
4. Згідно з розрахунковим листом за грудень 2018 року, позивачу виплачувалася суддівська винагорода з розрахунку посадового окладу судді місцевого суду - 26 430 грн (15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 1 762 грн).
5. Спір між сторонами виник стосовно того, який показник має бути врахований при обчисленні суми суддівської винагороди позивача за грудень 2018 року - мінімальна заробітна плата або прожитковий мінімум для працездатних осіб.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
6. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 відмовлено в задоволенні адміністративного позову.
7. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 04.10.2018 (справа №820/648/18), суддівська винагорода для суддів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, має розраховуватися на підставі приписів частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 133 Закону Закон №2453-VI, пункту 23 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII (далі - Закон №1774-VIII), та, відповідно, мінімальна заробітна плата, після набрання чинності Законом №1774-VIII, не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
8. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2019 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у грудні 2018 року суддівської винагороди із застосуванням розміру посадового окладу - 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 за грудень 2018 року на підставі Рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 №11-р/2018, виходячи з 15 мінімальних заробітних плат, з урахуванням раніше виплаченої суми. В іншій частині позову відмовлено.
9. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції керувався тим, що Конституційний Суд України у Рішенні від 04.12.2018 №11-р/2018 зазначив, що положення частин третьої, десятої статті 133 Закону №2453 (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VІІІ (далі - Закон №192-VІІІ) є неконституційними. Тобто, Конституційний Суд України відновив право на отримання посадового окладу судді місцевого суду у розмірі 15 мінімальних заробітних плат з 01.01.2015. Отже, на думку суду апеляційної інстанції, відповідачем протиправно здійснено розрахунок суддівської винагороди позивача, виходячи з розрахунку 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
10. 29 липня 2019 року до Суду надійшла касаційна скарга Територіального управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2019.
11. У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, просить його скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції.
12. Касаційну скаргу скаржник мотивує тим, що пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів і заробітної плати працівників та інших виплат.
13. Також скаржник звертає увагу на те, що задоволення цього позову судом апеляційної інстанції та скасування рішення суду першої інстанції призвело до ситуації, коли розмір суддівської винагороди судді, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання, перевищив розмір суддівської винагороди судді, який таке оцінювання пройшов.
14. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Уханенку С.А., Кашпур О.В.
15. Ухвалою Суду від 22.08.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
16. Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
17. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
18. Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 15січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
19. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями КАС України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом №460-IX.
20. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. У статті 130 Конституції України закріплено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
22. 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон №1402-VIII, частинами першою та другою статті 135 якого закріплено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
23. Частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIIІ було встановлено, що базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) 30 мінімальних заробітних плат - судді місцевого суду; 2) 50 мінімальних заробітних плат - судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду; 3) 75 мінімальних заробітних плат - судді Верховного Суду.
24. Законом №1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017, зокрема частину третю статті 135 Закону №1402-VIIІ викладено в такій редакції: «Базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року».
25. Згідно з статтями 7, 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 №2246-VIII установлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2018 становить 1 762 грн, а розмір мінімальної заробітної плати - 3 723 грн.
26. Пунктом 22 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII (положення якого діяли на час існування спірних правовідносин до моменту виключення цього пункту Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16.10.2019) було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, тобто Законом №1402-VIII, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону №2453-VI.