Постанова
Іменем України
30 червня 2022 року
м. Київ
справа № 127/18349/20
провадження № 61-1795св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Вінницька міська рада,
треті особи: Перша вінницька державна нотаріальна контора, Вінницьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву", Служба у справах дітей Вінницької міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 листопада 2021 року під головуванням судді Короля О. П. та постанову Вінницького апеляційного суду від 18 січня 2022 року у складі колегії суддів: Якименко М. М., Сала Т. Б., Шемети Т. М. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та Вінницької міської ради, треті особи: Перша вінницька державна нотаріальна контора, Вінницьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" та Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визначення частки у спільній сумісній власності подружжя, визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
В серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом в якому просила:
- визнати квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 48,4 кв. м, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 48,4 кв. м;
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 29 червня 2018 року державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Дишкант М. В., зареєстроване в реєстрі за № 2-1445 та зроблено запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 3/5 частки спадкової квартири АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 11 серпня 2018 року державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Дишкант М. В., зареєстроване в реєстрі за № 2-1652 та зроблено запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на 1/5 частки спадкової квартири АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 11 серпня 2018 року державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Дишкант М. В., зареєстроване в реєстрі за №2-1652 та зроблено запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на 1/5 частки спадкової квартири АДРЕСА_1 .
Позовна заява мотивована тим, що 26 лютого 2004 року між Вінницьким регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву та молодою сім`єю в особі ОСОБА_5 було укладено типову кредитну угоду № 03/04, за умовами якої позичальнику було надано прямий адресний (цільовий) кредит у сумі 81 936 грн для будівництва житла за адресою: АДРЕСА_2, строком на 30 років. На момент укладення типової кредитної угоди до складу сім`ї входили: ОСОБА_5, його колишня дружина ОСОБА_6 та їх дочка ОСОБА_7 . В подальшому у 2005 році шлюб між подружжям було розірвано.
Позивач зазначає про те, що з січня 2006 року проживала з ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а в лютому 2007 року їх шлюб було зареєстровано.
Для забезпечення своєчасного виконання зобов`язань за договором іпотекодавець ОСОБА_5 вказану квартиру передав в іпотеку Вінницькому регіональному управлінню Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному будівництву" (далі - ВРУ ДСФУ "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву").
ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача з ОСОБА_5 народилася донька ОСОБА_4, тому до типового кредитного договору від 26 лютого 2004 року внесено зміни та було надано пільгу, якою за рахунок бюджетних коштів погашається 25 % суми зобов`язань за кредитом.
З моменту укладення шлюбу, умови типової кредитної угоди та договір іпотеки виконувала позивач, так як чоловік не мав роботи і зловживав спиртними напоями.
ОСОБА_1 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина на квартиру та державним нотаріусом видані свідоцтва про право на спадщину за законом, відповідно до яких спадкоємцями є позивач - частка 1/5, її дочка ОСОБА_4 - частка 1/5 та ОСОБА_2 - частка - 3/5.
Вважає, що вищевказані свідоцтва про право на спадщину за законом є недійсними, оскільки з моменту укладення шлюбу вона виконувала умови типової кредитної угоди та договору іпотеки від 20 березня 2007 року, тому вважає спірну квартиру спільною сумісною власністю подружжя.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Вінницький міський суд Вінницької області рішенням від 03 листопада 2021 року в задоволені позову відмовив.
Вінницький апеляційний суд постановою від 18 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 листопада 2021 року без змін.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що померлий ОСОБА_5 набув право власності на квартиру в серпні 2006 році, у період, коли він не перебував у шлюбі із позивачем ОСОБА_1, тому згідно приписів статті 57 СК України квартира є особистою приватною власністю ОСОБА_5 . Крім того суд мотивував свій висновок тим, що позов був пред`явлений не до тієї особи - Вінницької міської ради, адже свідоцтво про право власності на квартиру було видано виконавчим комітетом Вінницької міської ради, тому Вінницька міська рада не є належним відповідачем у справі. Щодо свідоцтв про право на спадщину за законом, суд свій висновок мотивував тим, що відповідачі є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5, у встановлений законом строк прийняли спадщину, відтак правові підстави для визнання їх недійсними відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Малик О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03 листопада 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 18 січня 2022 року в якій оскаржені судові рішення просив скасувати, а у справі ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
У поданій касаційній скарзі представник заявника вказує на те, що суд першої та суд апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків, про те, що визнання квартири спільною власністю подружжя без встановлення факту спільного проживання без реєстрації шлюбу неможливе, оскільки вимога про встановлення факту спільного проживання без реєстрації шлюбу жодним чином не спростовує виникнення у позивача ОСОБА_1 права власності на квартиру, враховуючи, що кошти на погашення кредитної угоди позивачем та померлим сплачувалися вже під час перебування у зареєстрованому шлюбі та залишок несплачених коштів за кредитом позивач ОСОБА_1 перераховувала вже після смерті померлого ОСОБА_5 .
Суди обох попередніх інстанцій також не надали належної оцінки тій обставині, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з січня 2006 року проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а спільні кошти використовували на погашення позики за спірну квартиру.
Також апеляційним судом не враховано правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду України від 05 квітня 2017 року у справі № 6-399цс17 та у постанові Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі 509/1927/18.
Узагальнені доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У травні 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Панасюк І. І. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, подану ОСОБА_1 в якому у задоволенні касаційної скарги просить відмовити, посилаючись на необґрунтованість її доводів.
Представник відповідача вказує, що суди обох попередніх інстанцій надали належну оцінку всім зібраним у справі доказам, а тому їх висновки по суті спору правильні. Представник вказував, що ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право власності на спірну квартиру 20 червня 2006 року, тобто до часу укладення шлюбу із відповідачем, отже підстав для визнання за позивачем права власності на 1/2 частку цієї квартири немає.
Розмір частки у спадщині ОСОБА_2, в тому числі з урахуванням 2/5 часток від яких відмовились батьки померлого, сторонами у справі не оспорюється.
У травні 2022 року представник Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" Степанюк Д. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, подану ОСОБА_1 в якому просив у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржені судові рішення залишити без змін.
Вважає, що позивачем не доведено та не надано доказів проживання однією сім`єю без шлюбу з ОСОБА_5 починаючи з січня 2006 року, а тому її вимога про визнання за нею права власності на 1/2 частку спірної квартири задоволенню не підлягає.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із Вінницького міського суду Вінницької області.
10 травня 2022 року цивільна справа № 127/18349/20 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі, який 17 травня 2005 року розірвано. Від шлюбу у них народилась донька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження.
26 лютого 2004 року між Вінницьким регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву та молодою сім`єю в особі ОСОБА_5 укладено типову кредитну угоду № 03/04, відповідно до умов якої фонд від імені держави надає позичальнику прямий адресний (цільовий) кредит у сумі 81 936 грн терміном повернення 30 років для будівництва (реконструкції) житла загальною площею 48,86 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до п. 6.1. типової кредитної угоди збудоване житло передається позичальнику у власність. Свідоцтво про право власності на збудоване (реконструйоване) житло та інші документи видаються позичальнику після укладення ним договору про іпотеку збудованого (реконструйованого) житла.
На момент укладення кредитної угоди до складу сім`ї позичальника належали: ОСОБА_5, ОСОБА_6 -дружина та ОСОБА_2 - донька (від першого шлюбу).
20 червня 2006 року ОСОБА_5 виконкомом Вінницької міської ради було видано свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1 .
Право власності було зареєстровано Комунальним підприємством "Вінницьке обласне об`єднання бюро технічної інвентаризації", про що зроблено запис 01 серпня 2006 року в реєстрову книгу № 686, реєстровий № 1894.
Суди встановили, що вказана квартира була набута ОСОБА_5 у власність у час, коли він не перебував в зареєстрованому шлюбі з позивачем ОСОБА_1
23 лютого 2007 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та позивачем - ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 23 лютого 2007 року серії НОМЕР_1 .
20 березня 2007 року між ОСОБА_5 (іпотекодавцем) та ВРУ ДСФУ "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву"(іпотекодержателем) укладено договір іпотеки квартири, збудованої за рахунок коштів пільгового довготермінового кредиту.
Відповідно до умов договору іпотеки іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю квартиру, збудовану за рахунок коштів кредиту та належну іпотекодавцеві на праві власності.
Батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .
Додатковою угодою № 3 про внесення змін до кредитної угоди від 26 лютого 2004 року № 03/04 у зв`язку із народженням у сім`ї позичальника другої дитини ОСОБА_4, внесено зміни до пункту 2.7. кредитного договору, відповідно до якого позичальнику погашається за рахунок бюджетних коштів 25 відсотків суми зобов`язань за користування кредитом.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого 17 липня 2014 року.
Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 29 червня 2018 року та 11 серпня 2018 року спадкоємцями квартири, яка належала померлому ОСОБА_5, є його дочка ОСОБА_2 в 3/5 частках, у тому числі з урахуванням 2/5 часток у спадщині, від яких відмовились батьки померлого, дружина ОСОБА_1 в 1/5 частці та дочка ОСОБА_4 в 1/5 частці.