Постанова
Іменем України
30 червня 2022 року
м. Київ
справа № 601/1936/20
провадження № 61-818св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач за первісним та зустрічним позовами - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріорітетавто",
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 22 липня 2021 року у складі судді Мочальської В. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Парандюк Т. С., Дикун С. І., Храпак Н. М.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорітетавто", ОСОБА_2 про визнання недійсним договору комісії та купівлі-продажу транспортного засобу
та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріорітетавто", ОСОБА_1 про визнання права власності на автомобіль,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у жовтні 2020 року звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:
- визнати недійсним та скасувати договір комісії № 7743/20/001305 від 12 серпня 2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пріорітетавто" (далі - ТОВ "Пріорітетавто") та ним;
- визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7743/20/001305 від 12 серпня 2020 року, укладений між ТОВ "Пріорітетавто" та ОСОБА_2 ;
- застосувати наслідки недійсності правочину та зобов`язати ОСОБА_2 повернути йому автомобіль марки "HYUNDAI", модель Н-1, фургон малотонажний-В, 2005 року випуску, колір білий, номер шасі НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2, та свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 10 грудня 2014 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 12 серпня 2020 року між ним та ТОВ "Пріорітетавто" було укладено договір комісії № 7743/20/001305, згідно з яким комісіонер (ТОВ "Пріорітетавто") зобов`язувався за дорученням комітента ( ОСОБА_1 ) за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу марки "HYUNDAI", модель Н-1, 2005 року випуску, номер шасі НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2, за ціною не нижче 10 000 грн.
Сторони не вказали реальної ціни транспортного засобу, а лише погодили її найнижчу межу. Укладаючи зазначений договір комісії сторони допустили помилку щодо ціни продажу транспортного засобу вказаного в договорі, адже він бажав продати транспортний засіб за ціною не нижче 10 000 доларів США, тобто за ціною його ринкової вартості, яка існувала на час укладення оспорюваних договорів. Ціна договору є істотною умовою договору комісії, а тому вказаний договір є недійсним.
Також 12 серпня 2020 року комісіонер (ТОВ "Пріорітетавто") уклав з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7743/20/001305, згідно з умовами якого продавець (ТОВ "Пріорітетавто"), який діяв на підставі раніше укладеного договору комісії, продав (передав у власність), а покупець придбав (отримав у власність) транспортний засіб, власником якого є ОСОБА_1 .
Таким чином, у випадку визнання недійсним договору комісії, комісіонер який уклав із покупцем оспорюваний договір купівлі-продажу буде вважатися таким, що не мав достатнього обсягу дієздатності на його укладення, а тому вказаний договір теж є недійсним.
ОСОБА_2 у листопаді 2020 року звернувся до суду із вищевказаним зустрічним позовом, в якому просив визнати за ним право власності на автомобіль марки "HYUNDAI", модель Н-1, номер кузова-шасі НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2 .
В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 зазначав про те, що договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7743/20/001305 від 12 серпня 2020 року підписаний сторонами, тому до нього перейшло право власності на вищевказаний автомобіль.
На підтвердження виконання умов договору купівлі-продажу між ТОВ "Пріорітетавто" та ОСОБА_2 був укладений акт огляду транспортного засобу від 12 серпня 2020 року та передано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Однак, він не може реалізувати своє право власності та зареєструвати на себе автомобіль, оскільки договір купівлі-продажу транспортного засобу анульовано 23 вересня 2020 року, що суперечить пункту 9.2 зазначеного договору, оскільки він може бути розірваним за домовленістю сторін, яка оформляється додатковою угодою до цього договору.
Однак, будь-якої додаткової угоди про розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу № 7743/20/001305 від 12 серпня 2020 року між ним та ТОВ "Пріорітетавто" не існує.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Кременецький районний суд Тернопільської області рішенням від 22 липня 2021 року у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовив.
Скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 09 жовтня 2020 року, згідно з якою заборонено територіальним сервісним центрам МВС України здійснювати перереєстрацію транспортного засобу марки "HYUNDAI", модель Н-1, фургон малотоннажний-В, 2005 року випуску, колір білий, номер шасі НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 10 грудня 2014 року.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_1 не довів належними доказами, як це передбачено положеннями ЦПК України, факт помилки - неправильного сприйняття ним фактичних обставин правочину, що вплинуло на його волевиявлення під час укладення договору комісії № 7743/20/001305 від 12 серпня 2020 року.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що сам по собі договір купівлі-продажу № 7743/20/001305 від 12 серпня 2020 року вчинений у простій письмовій формі, без реального зняття з реєстрації, перереєстрації транспортного засобу у вищезазначеному порядку не породжує правових наслідків у вигляді переходу права власності від продавця до покупця.
Тернопільський апеляційний суд постановою від 25 листопада 2021 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення, а рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 22 липня 2021 року залишив без змін. Судові витрати за розгляд справи в апеляційній інстанції поклав на апелянта в межах ним понесених.
Постанову апеляційний суд мотивував тим, що відсутні підстави для визнання за ОСОБА_2 права власності на спірний автомобіль, оскільки зазначений транспортний засіб у його власність не переходив і така передача не була оформлена у встановленому законом порядку.
Рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог в апеляційному порядку не оскаржувалося, тому не переглядалося апеляційним судом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Від ОСОБА_2 у січні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 22 липня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та змінити рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову про їх задоволення. В частині відмови у задоволенні первісного позову залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що суди попередніх інстанцій застосували до спірних правовідносин норми права без урахування висновку Верховного Суду, висловленого у постановах від 04 вересня 2019 року у справі № 761/24050/17, від 22 вересня 2021 року у справі № 757/59768/19-ц.
Також суди не врахували те, що правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності на транспортний засіб, є саме договір комісії транспортного засобу та договір купівлі-продажу транспортного засобу.
Видане за результатами проведення реєстраційних дій свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу лише підтверджує проведення реєстраційної процедури та внесення до Єдиного державного реєстру МВС відомостей про транспортний засіб і його власника, проте як самостійний документ право власності у особи не породжує.
Невчинення дій щодо реєстрації (перереєстрації) на його ім`я автомобіля не свідчить про ненабуття особою права власності на автомобіль на підставі договору комісії та договору купівлі-продажу автомобіля.
Суди попередніх інстанцій, застосувавши статтю 34 Закону України "Про дорожній рух", пункти 7, 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, не врахувавши вищевказані висновки Верховного Суду, дійшли незаконного висновку, що при наявності укладених договору комісії та договору купівлі-продажу автомобіля, які є правовстановлюючими документами на автомобіль, ОСОБА_2 не набув права власності на автомобіль, яке б підлягало захисту, оскільки у визначений законом десятиденний строк не перереєстрував спірний автомобіль.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 26 квітня 2022 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Кременецького районного суду Тернопільської області.
Справа № 601/1936/20 надійшла до Верховного Суду 10 травня 2022 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Транспортний засіб марки "HYUNDAI" модель Н-1, загальний вантажний фургон малотоннажний-В, 2005 року випуску, колір білий, номер шасі НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2, зареєстрований за ОСОБА_1 10 грудня 2014 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
Згідно з актом технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер № 7743/20/001305 від 12 серпня 2020 року ціна продажу становить 10 000 грн, розмір комісійної винагороди 70 грн, сума коштів для виплати комітенту 10 000. Акт підписано представником ТОВ "Пріорітетавто" та ОСОБА_1 .
Між ОСОБА_1 та ТОВ "Пріорітетавто" 12 серпня 2020 року було укладено та договір комісії № 7743/20/001305, згідно з яким комісіонер (ТОВ "Пріорітетавто") зобов`язується за дорученням комітента ( ОСОБА_1 ) за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу (який підпадає під визначення вживаного транспортного засобу відповідно до пункту 189.3 статті 189 ПК України) марка "HYUNDAI", модель Н-1, фургон, малотоннажний-В, 2005 року випуску, колір білий, номер шасі НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4, номерний знак НОМЕР_2, зареєстрований за власником транспортного засобу 10 грудня 2014 року за ціною не нижче 10 000 грн.
Згідно з пунктом 1.2 договору належним виконанням комісіонером своїх обов`язків за цим договором вважається вчинення комісіонером правочину (укладення договору купівлі-продажу із покупцем) щодо продажу транспортного засобу в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Строк дії договору закінчувався з моменту належного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов`язань за цим договором (пункт 6.2 договору).
Комісіонер ТОВ "Пріорітетавто" уклав 12 серпня 2020 року з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7743/20/001305, згідно з умовами якого продавець (ТОВ "Пріорітетавто"), який діє на підставі укладеного з власником транспортного засобу договору комісії № 7743/20/001305 від 12 серпня 2020 року зобов`язувався передати у власність покупцеві ( ОСОБА_2 ) транспортний засіб марки "HYUNDAI", модель Н-1, фургон малотоннажний-В, 2005 року випуску, колір білий, номер шасі НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2, який зареєстрований за власником (комітентом за договором комісії) транспортного засобу 10 грудня 2014 року.
Згідно з пунктом 2.1 зазначеного договору передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна в момент підписання цього договору.
Покупець набуває право власності на транспортний засіб з моменту підписання сторонами даного договору купівлі-продажу (пункт 2.2. договору).
Згідно з актом огляду реалізованого транспортного засобу № 7743/20/001305 від 12 серпня 2020 року вартість транспортного засобу марки "HYUNDAI", модель Н-1, фургон малотоннажний-В, 2005 року випуску, колір білий, номер шасі НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2, становить 10 000 грн.
Спірний транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_1, що підтверджується відповіддю Головного сервісного центру МВС регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Тернопільській області № 31/19-Т-61а.з від 02 жовтня 2020 року та реєстраційною карткою транспортного засобу.
Також судами попередніх інстанцій із відповіді Головного сервісного центру МВС регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Тернопільській області № 31/19-Б-75а.з від 29 жовтня 2020 року встановлено, що у відомостях, які містяться в ЄДР МВС договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7743/20/001305 від 12 серпня 2020 року, укладений між ТОВ "Пріорітетавто" та ОСОБА_2 було скасовано (анульовано). Підстави та дата скасування невідомі.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;