ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 529/1190/18
провадження № 61-12478св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Андріївська сільська рада Диканського району Полтавської області, Диканська районна державна адміністрація Полтавської області,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 18 січня 2019 року, ухвалене у складі судді
Гвоздика А. Є., та постанову Полтавського апеляційного суду від 8 травня
2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Бондаревської С. М., Кривчун Т. О., Кузнєцової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Андріївської сільської ради Диканського району Полтавської області та Диканської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання незаконним рішення комісії з реформуванню, паюванню землі та майна від 20 січня 2000 року та зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування позову вказував, що йому як члену Колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП) імені Енгельса Диканською районною державною адміністрацією Полтавської області 26 грудня 1996 року видано сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 6,43 в умових кадастрових гектарах. Рішенням комісії з реформуванню, паюванню землі та майна ПСС імені Енгельса від 20 січня 2020 року затверджено список осіб, яким помилково видано сертифікати на право на земельну частку (пай), серед яких і ОСОБА_1 .
У листопаді 2017 року він звернувся до Андріївської сільської ради Диканського району із заявою про виділення земельної ділянки, однак листом від 6 грудня 2017 року йому повідомлено, що на момент звернення виділити земельну ділянку неможливо у зв`язку з відсутністю вільних земель.
У подальшому для захисту свого права на отримання земельної ділянки він звернувся до Диканської районної державної адміністрації Полтавської області, але також отримав відмову.
Відмову у виділенні йому земельної ділянки позивач вважав незаконною та такою, що порушує його права, тому просив визнати незаконним рішення комісії з реформування, паювання землі та майна ПСС імені Енгельса від 20 січня
2000 року і зобов`язати Диканську районну державну адміністрацію Полтавської області відвести йому земельну ділянку розміром 6,43 в умовних кадастрових гектарах і видати дозвіл на виготовлення технічної документації.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 18 січня
2019 року відмовлено у задоволенні позову.
Суд першої інстанції виходив з недоведення належними і допустимими доказами того, що він був членом КСП імені Енгельса і, як наслідок, має право на земельну частку (пай).
Постановою Полтавського апеляційного суду від 8 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Диканського районного суду Полтавської області від 18 січня 2019 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про недоведення позову належними і допустимими доказами, зазначивши про відповідність таких висновків обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1 внесений до списку осіб, яким помилково було видано сертифікати на право на земельну частку (пай), оскільки він не був членом КСП імені Енгельса, тому такого права не мав.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що довідка № 70 від 19 березня
2019 року, видана Коледжем управління, економіки і права Полтавської державної аграрної академії, про направлення ОСОБА_1 на навчання
до КСП імені Енгельса Диканського району не підтверджує членство позивача у вказаному КСП.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати рішення Диканського районного суду Полтавської області
від 18 січня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 8 травня 2019 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновку судів попередніх інстанцій про відсутність у заявника права на земельну частку (пай), оскільки такий висновок спростовується сертифікатом, який виданий на підставі рішення Диканської районної державної адміністрації № 294 від 20 грудня 1996 року. Вказане рішення і сертифікат є чинними та підтверджують його право на отримання у власність у встановленому законом порядку земельної ділянки площею 6,43 в умовних кадастрових гектарах.
Заявник вказує про неврахування судами попередніх інстанцій того, що виключення його з членів КСП імені Енгельса відбулося після отримання сертифіката на земельну частку пай. Оскаржувані судові рішення не містять правового обґрунтування щодо втрати особою, якій видано відповідний сертифікат, права на земельну частку (пай) у разі виключення такої особи з членів КСП після видачі сертифіката.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 8 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та ухвалою цього ж суду від 26 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 як члену КСП
імені Енгельса на підставі рішення Диканської районної державної адміністрації
від 20 грудня 1996 року № 294 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 6,43 в умовних кадастрових гектарах.
Зі змісту листа Андріївської сільської ради Диканського району Полтавської області № 04-13/552 від 6 грудня 2017 року суди встановили, що ОСОБА_1 повідомлено про невнесення його на час розпаювання земель КСП
імені Енгельса до сітки розпаювання земельних часток та про неможливість виділення земельної ділянки у зв`язку з відсутністю вільних земель.
З Листа Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю «Андріївка» № 301/01-16 від 9 жовтня 2017 року суди встановили, що на засіданні комісії з реформування, паювання землі та майна ПСС імені Енгельса, яке відбулося 20 січня 2000 року, виявлено помилкове видання семи громадянам сертифікатів на право власності на земельну частку (пай). Рішенням цієї комісії, оформленим протоколом № 2 від 20 січня 2000 року, затверджено список таких осіб, серед яких є ОСОБА_1 . В подальшому рішенням загальних зборів членів ПСС імені Енгельса, оформленим протоколом № 3 від 10 лютого 2000 року, затверджено список вказаних осіб, яким помилково видано сертифікати на право на земельну частку (пай). Підставою для прийняття таких рішень стало те, що вказані особи на час розпаювання земель не були членами ПСС імені Енгельса.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 18 січня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 8 травня 2019 року здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону
від 3 жовтня 2017 року № 2147?VIII, що діяла до 8 лютого 2020 року.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України