ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 927/774/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючий, Кібенко О. Р., Студенця В. І.,
за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів Буд"
на рішення Господарського суду Чернігівської області
у складі судді Белова С. В.
від 20 січня 2021 року
та на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Зубець Л. П., Алданової С. О., Мартюк А. І.
від 25 травня 2021 року
у справі за позовом Заступника прокурора Чернігівської обласної прокуратури
в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби
до: 1) Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги "Здорова родина" Ріпкинської районної ради; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів Буд",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Добрянська селищна рада; 2) Ріпкинська районна державна адміністрація
про визнання недійсним рішення тендерного комітету та укладеного на його підставі договору
за участю представників:
від позивача: не з`явилися
від відповідача-1: не з`явилися
від відповідача-2: Циганок Д. С.
від третьої особи-1: не з`явилися
від третьої особи-2: не з`явилися
від прокуратури: Косенко Д. В.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
У серпні 2020 року заступник прокурора Чернігівської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги "Здорова родина" Ріпкинської районної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів Буд", в якому просив:
- визнати недійсними рішення тендерного комітету Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги "Здорова родина" Ріпкинської районної ради про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів Буд» переможцем торгів із закупівлі робіт «Капітальний ремонт Добрянської амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Б. Хмельницького, 60а в смт. Добрянка Ріпкинського району», оформлене протоколом № 23/04.01 від 17 червня 2020 року;
- визнати недійсним договір № 124 від 06 липня 2020 року щодо закупівлі робіт «Капітальний ремонт Добрянської амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Б. Хмельницького, 60а в смт. Добрянка Ріпкинського району» на суму 2 649 412,00 грн, укладений між Комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги "Здорова родина" Ріпкинської районної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігів Буд".
Позовні вимоги мотивовані тим, що переможець відкритих торгів був визначений з порушенням законодавства про публічні закупівлі, тендерна пропозиція переможця не була найбільш економічно вигідною, не відповідала кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, що була чинна станом на дату опублікування оголошення про проведення спірних відкритих торгів), та умовам тендерної документації замовника, мала бути відхилена замовником на підставі пункту 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній до 19 квітня 2020 року, станом на дату початку проведення спірної процедури закупівлі), а процедура відкритих торгів мала бути відмінена відповідно до частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі». Невчиненням замовником цих дій призвело у подальшому до незаконного укладення з переможцем торгів договору, який, крім того суперечить вимогам чинного законодавства.
В обґрунтування наявності порушених інтересів держави прокурор послався на те, що порушення законодавства, допущені при проведенні спірної закупівлі, визначенні її переможця та укладення за їх результатами договору не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави, що свідчить про наявність як державного, так і суспільного інтересу. За твердженням прокурора саме Північний офіс Державної аудиторської служби є особою, до повноважень якої належить вжиття заходів контролю за додержанням вимог чинного законодавства при проведення замовниками публічних закупівель та звернення до суду в інтересах держави з позовами у разі невиконання замовниками вимог про усунення виявлених порушень. Однак Управління Північного офісу Державної аудиторської служби у Чернігівській області заперечує наявність у нього повноважень на звернення до суду з відповідним позовом, що обумовлює необхідність захисту суспільних інтересів та інтересів держави саме прокурором.
Господарський суд Чернігівської області ухвалою від 31 серпня 2020 року прийняв зазначену позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 927/774/20.
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
18 квітня 2020 року Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Здорова родина» Ріпкинської районної ради (замовник) розмістило на веб-порталі публічних закупівель "Prozorro" оголошення за № UА-2020-04-18-000363-b про намір здійснити закупівлю з капітального ремонту "Добрянська амбулаторія загальної практики сімейної медицини по вул. Б. Хмельницького, 60а, в смт. Добрянка, Ріпкинського району" очікуваною вартістю 2 799 000,00 грн, за кошти субвенції з державного бюджету на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров`я у сільській місцевості. Кінцевий строк подання тендерної пропозиції - 12 травня 2020 року, дата та час проведення електронного аукціону - 13 травня 2020 року о 12: 46, дата та час розкриття тендерних пропозицій - 13 травня 2020 року о 13: 32, після завершення електронного аукціону.
Відповідно до реєстру пропозицій тендерні пропозиції на участь у зазначених відкритих торгах подали шість учасників:
- Приватне підприємство "Агробудкомфорт" з остаточною ціновою пропозицією у розмірі 2 379 000,00 грн з ПДВ;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "ВНВ" з остаточною ціновою пропозицією у розмірі 2 380 000,00 грн з ПДВ;
- Фізична особа - підприємець Цвілий Ярослав Миколайович з остаточною ціновою пропозицією у розмірі 2 389 990,00 грн з ПДВ;
- Приватне підприємство "Семидар" з остаточною ціновою пропозицією у розмірі 2 390 000,00 грн з ПДВ;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "Фенікс+" з остаточною ціновою пропозицією у розмірі 2 553 406,23 грн з ПДВ;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігів Буд" з остаточною ціновою пропозицією у розмірі 2 649 412,00 грн з ПДВ.
17 червня 2020 року відбулося засідання тендерного комітету Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Здорова родина» Ріпкинської районної ради, на якому було прийняте рішення, оформлене протоколом № 23/04.01 від 17 червня 2020 року, про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів Буд" переможцем зазначених відкритих торгів, та про укладення з ним договору про закупівлю.
06 липня 2020 року між Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Здорова родина» Ріпкинської районної ради як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігів Буд" як Учасником був укладений договір № 124, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Учасник виконує на свій ризик, своїми силами і засобами в межах договірної ціни, що зазначена у розділі 3 договору, роботи по об`єкту: капітальний ремонт "Добрянська амбулаторія загальної практики сімейної медицини по вул. Б. Хмельницького, 60а, в смт. Добрянка, Ріпкинського району" і здає їх Замовнику.
Управління Північного офісу Державної аудиторської служби провело моніторинг проведеної Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Здорова родина» Ріпкинської районної ради закупівлі капітального ремонту "Добрянська амбулаторія загальної практики сімейної медицини по вул. Б. Хмельницького, 60а, в смт. Добрянка, Ріпкинського району", за результатами якого виявило при проведенні закупівлі порушення положень Закону України «Про публічні закупівлі», про що зазначило у висновку про результати моніторингу закупівлі № 204 від 13 липня 2020 року та зобов`язало Замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема вжити заходів щодо розірвання договору.
Також Управління Північного офісу Державної аудиторської служби в Чернігівській області звернулося до Прокуратури Чернігівської області з листом № 26-25-31-17/2927-2020 від 31 липня 2020 року, в якому повідомило про те, що Замовник не усунув порушення, виявлені при проведенні моніторингу проведеної закупівлі, та не оскаржив у суді висновок про результати моніторингу.
13 серпня 2020 року Управління Північного офісу Державної аудиторської служби в Чернігівській області у листі № 26-25-31-17/3155-2020 від 13 серпня 2020 року, направленому Прокуратурі Чернігівської області, повідомив про відсутність у нього законодавчо визначених підстав для звернення з позовом до суду щодо визнання недійсним рішення тендерного комітету та договору № 124 від 06 липня 2020 року, укладеного за результатами зазначеної процедури закупівлі.
Наведені вище обставини стали підставою для звернення Чернігівської обласної прокуратури до місцевого господарського суду із даним позовом.
За твердженням прокурора тендерна пропозиція визначеного переможця торгів не відповідала кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі», та умовам тендерної документації замовника, а саме:
- в порушення частини другої статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігів Буд" не надало документів на підтвердження наявності у нього обладнання та матеріально-технічної бази, а надана ним довідка про те, що усі машини, механізми, обладнання та нерухоме майно використовується ним на підставі договору оренди, укладеного з ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» свідчить про те, що усі роботи, що є предметом спірної закупівлі, будуть виконуватися не ним, а іншою особою - ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК»;
- в порушення частини другої статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 2 додатку 1 до тендерної документації Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігів Буд" у складі тендерної пропозиції не надало докази в підтвердження наявності у нього працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, а надана ним довідка в підтвердження цих обставин не відповідає кількості наданих ним наказів про прийняття на роботу працівників та штатному розпису, не надало накази про прийняття на роботу та / або копії трудових книжок окремих робітників;
- в порушення частини другої статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 3 додатку 1 до тендерної документації Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігів Буд" у складі тендерної пропозиції не надало довідку в підтвердження досвіду виконання аналогічного договору, яка вимагалася замовником, а надана ним довідка не відповідає вимогам замовника щодо такої довідки;
- в порушення пункту 6 розділу ІІІ тендерної документації Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігів Буд" не надало у складі тендерної пропозиції локальні кошториси на придбання устаткування, меблів та інвентарю № 2-1-10 та № 2-1-11, підсумкову відомість ресурсів;
- в порушення пункту 7 додатку 2 до тендерної документації Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігів Буд" не надало у складі тендерної пропозиції банківську довідку про відкриття поточного рахунку та відсутність заборгованості по кредитам з терміном її отримання, визначеним замовником, а надав довідку, термін отримання якої не відповідає вимогам замовника;
- в порушення підпунктів 1.1.3. та 1.1.4. додатку 8 до тендерної документації Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігів Буд" не завантажило в електронну систему закупівель копії передбачених цими умовами документів, а саме: витягу з реєстру платників ПДВ/єдиного податку або свідоцтва платника ПДВ/єдиного податку, ліцензії або дозволу, що пов`язані з виконанням робіт, які є предметом закупівлі, чинного дозволу Держгірпромнагляду або Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки.
Також прокурор послався на те, що в укладеному за результатом проведеної спірної закупівлі договорі не зазначені відомості щодо основних параметрів об`єкта будівництва, не передбачені умови щодо страхування ризику знищення або пошкодження об`єкта, що суперечить пунктам 5, 39 -45 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01 серпня 2005, та статті 881 Цивільного кодексу України.
3. Короткий зміст ухвалених судами попередніх інстанцій рішень і мотиви їх ухвалення.
Господарський суд Чернігівської області рішенням від 20 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25 травня 2021 року, позов задовольнив повністю: визнав недійсним рішення тендерного комітету Комунального некомерційного підприємства "Ріпкинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Ріпкинської районної ради, оформлене протоколом № 23/04.01 від 17 червня 2020 року, щодо визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів Буд" переможцем торгів із закупівлі робіт "Капітальний ремонт Добрянської амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Б. Хмельницького, 60а, в смт. Добрянка, Ріпкинського району". Визнав недійсним укладений між Комунальним некомерційним підприємством "Ріпкинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Ріпкинської районної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігів Буд" договір № 124 від 06 липня 2020 року щодо закупівлі робіт "Капітальний ремонт Добрянської амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вул. Б. Хмельницького, 60а, в смт. Добрянка, Ріпкинського району". Стягнув з відповідачів на користь Чернігівської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору по 2 102, 00 грн з кожного.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що прокурор довів та обґрунтував наявність правових підстав для представництва ним інтересів держави у суді при зверненні до суду із цим позовом, правильно визначив позивачем у справі Північний офіс Державної аудиторської служби, що відповідає висновкам Верховного Суду щодо належного позивача у подібних правовідносинах. За висновком судів наведені прокурором у позовній заяві допущені відповідачами при проведенні спірної закупівлі порушення вимог законодавства про публічні закупівлі (чинного станом на дату опублікування оголошення про проведення спірних відкритих торгів) є доведеними, укладений за результатами проведеної закупівлі спірний договір є таким, що суперечить інтересам держави, дії відповідачів з його укладення є неправомірними, а заявлені прокурором вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігів Буд» просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 20 січня 2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25 травня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
Як на підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник послався на пункти 1, 3 та 4 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та зазначив про те, що суди попередніх інстанцій:
- неправильно застосували статтю 131-1 Конституції України, статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", порушили статті 53, 174 Господарського процесуального кодексу України, не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 13 серпня 2020 року у справі № 905/1428/18, від 15 травня 2019 року у справі № 911/1497/18, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, від 26 лютого 2019 року у справі № 925/683/18, від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17. За твердженням скаржника Верховний Суд у зазначених постановах дійшов висновку про те, що прокурор перш, ніж звернутися до суду зобов`язаний здійснити дії щодо встановлення наявності або відсутності всіх, а не якогось одного, спеціального суб`єкта владних повноважень, який має повноваження щодо захисту інтересів держави, пересвідчитися в обізнаності цих суб`єктів щодо необхідності звернення до суду з позовом, встановити, чи здійснюють вони дії, направлені на захист інтересів держави, направити їм відповідні повідомлення про подання позову. Також зазначає про те, що за висновком Верховного Суду належними суб`єктами владних повноважень є розпорядники бюджетних коштів, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, щодо яких прокурор у цій справі не вчинив зазначених дій, а суди не взяли це до уваги. Крім того скаржник зазначає про те, що суди не врахували висновку Верховного Суду про те, що прокурор має довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави та не дослідили належним чином ці обставини;
- неправильно застосували статтю 31 Закону України «Про публічні закупівлі», не врахували висновок Верховного Суду щодо застосування цієї норми права, викладений у постанові від 27 серпня 2020 року у справі № 903/315/19, відповідно до якого формальна констатація окремих порушень при проведенні процедури закупівлі за відсутності доказів оскарження самої процедури закупівлі не може бути підставою для визнання недійсним укладеного на її виконання договору. Скаржник зазначає про те, що суди попередніх інстанцій не врахували те, що спірна процедура закупівлі не оскаржувалася до Антимонопольного комітету України, а отже є правомірною, а усі зазначені прокурором порушення є формальними;
- не врахували висновок Верховного Суду щодо застосування статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», викладений у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 922/3393/17, про те, що зазначена норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин та відсутні підстави для визнання недійсними проведених відкритих торгів, оскільки настала кінцева стадія процедури закупівлі (визначення переможця та укладення з ним договору).
Також скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права статті 15 Господарського процесуального кодексу України у подібних правовідносинах, а саме щодо пропорційності позовних вимог прокурора.
В обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник послався на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили у повному обсязі зібрані у справі докази, зокрема докази наявності у тендерній пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігів Буд» усіх необхідних документів у відповідності до вимог тендерної документації та вимог Закону України «Про публічні закупівлі», не застосували частину третю статті 17 та частину четверту статті 22 цього Закону, не надали оцінку наданим іншими учасниками справи доказам, а фактично зробили висновки у справі на підставі доводів прокурора та наданих ним доказів.
Крім того скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували статтю 204 та частину другу статті 215 Цивільного кодексу України та дійшли помилкового висновку про те, спірний договір не містить відомостей щодо основних параметрів об`єкта будівництва та суперечить вимогам чинного законодавства, не взяли до уваги те, що основні параметри та обсяги будівництва, фізичні і вартісні показники визначені у проектно-кошторисній документації, яка пройшла експертизу згідно з вимогами чинного законодавства, не дослідили цієї документації.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
6.1. У відзиві на касаційну скаргу позивач - Північний офіс Державної аудитслужби просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими та безпідставними. Зокрема позивач зазначив про те, що Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачає звернення органів державного фінансового контролю до суду, головним його завданням (обов`язком) є здійснення контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, який забезпечується шляхом проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки та моніторингу закупівлі. Позивач вжив усі передбачені чинним законодавством заходи, на які він уповноважений: провів моніторинг спірної закупівлі, за результатами якого виявив порушення вимог законодавства у сфері закупівель, повідомив про ці порушення Замовника та після того, як Замовник не усунув виявлені позивачем порушення, проінформував Чернігівську обласну прокуратуру про виявлені порушення.
Крім того позивач заявив клопотання про здійснення розгляду справи без участі його представника.
6.2. Заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури у відзиві на касаційну скаргу просить відхилити касаційну скаргу, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, посилаючись на те, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими та безпідставними, висновки судів попередніх інстанцій відповідають висновкам Верховного Суду. Заступник керівника обласної прокуратури, зокрема зазначив про таке:
- Міністерство економічного розвитку і торгівлі України не наділене повноваженнями контролю у сфері закупівель та на звернення до суду в інтересах держави у разі недотримання законодавства про закупівлі, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затверджене указом Президента України № 634/2011 від 31 травня 2011 року, не передбачає таких повноважень; розпорядники бюджетних коштів здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України;
- суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель і цей висновок відповідає висновку Верховного Суду;
- висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13 серпня 2020 року у справі № 905/1428/18 та від 15 травня 2019 року у справі № 911/1497/18, не є релевантними для цієї справи та не можуть братися до уваги, оскільки зроблені у неподібних цій справі правовідносинах;
- прокурор підтвердив наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суди при зверненні з цим позовом, оскільки Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області заперечило про наявність у нього повноважень на звернення до суду, фактично відмовилося від вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень та поновлення інтересів держави;
- відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 905/1227/17, виконання договору (повністю або частково) не перешкоджає визнанню його недійсним.
6.3. Від відповідача-1 та третіх осіб відзиви на касаційну скаргу не надійшли.
Представник відповідача-1 заявив клопотання про здійснення розгляду справи без участі його представника.
Позиція Верховного Суду.
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій.
Верховний Суд, обговоривши доводи відповідача-2, наведені у касаційній скарзі, та доводи прокуратури і позивача, наведені у відзивах на касаційну скаргу, перевіривши обґрунтованість заявлених скаржником підстав касаційного оскарження, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин першої та третьої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частиною другою статті 45 Господарського процесуального кодексу України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом. (частина друга статті 131-1 Конституції України).
За змістом частин першої, третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.
Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Виходячи з системного аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. В розумінні положень статей 53, 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор в кожному конкретному випадку при зверненні до суду з позовом повинен:
- довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави, зазначити, в чому полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави, необхідність їх захисту, навести та обґрунтувати підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді,
- визначити орган, уповноважений державою на здійснення відповідних функції у спірних правовідносинах, навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду,
- надати належні та допустимі докази здійснення прокурором повідомлення на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, а також надати докази того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 08 квітня 1999 року поняття "інтереси держави" є оціночним, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося, чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Аналіз наведених вище норм закону свідчить про те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Суди попередніх інстанцій встановили, що звертаючись до суду з цим позовом, прокурор в якості підстав для звернення до суду в інтересах держави послався на існування загрози порушення економічних інтересів держави внаслідок порушення вимог чинного законодавства про публічні закупівлі при визначенні переможця спірної закупівлі та укладенні за результатом такої закупівлі договору. За твердженням прокурора визначення за результатом проведення спірної закупівлі переможцем особи, тендерна пропозиція якої не є найбільш вигідною, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу не лише економічним інтересам держав, а і суспільним інтересам.
Крім того прокурор, звертаючись до суду, визначив позивачем у справі (органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функції у спірних правовідносинах) Північний офіс Державної аудиторської служби як орган, який у межах своєї компетенції здійснює державне регулювання та контроль у сфері закупівель.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 08 квітня 1999 року поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (пункти 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08 квітня 1999 року).
Відповідно до пункту 36 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній станом на 26 серпня 2020 року - дату звернення прокурора до суду з позовом) уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній станом на 26 серпня 2020 року - дату звернення прокурора до суду з позовом) уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.
Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, який відповідно до статті 2 цього Закону є одним з головних завдань органу державного фінансового контролю, здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
За змістом частин першої та третьої Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 459 від 20 серпня 2014 року, (чинного станом на дату подання заступником прокурора Чернігівської області позову у цій справі) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику державних та публічних закупівель, є Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки), діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) (пункт 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03 лютого 2016 року).