ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 907/323/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Ужгородської міської ради
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі
за позовом заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави в особі:
1) Міністерства оборони України,
2) Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачева
до Ужгородської міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Концерн Галнафтогаз",
про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Короткий зміст позовних вимог та короткий зміст судових рішень ухвалених за результатом розгляду цих позовних вимог
У травні 2018 року заступник військового прокурора Ужгородського гарнізону (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачева (далі - КЕВ м. Мукачева) звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Ужгородської міської ради про витребування на користь держави в особі позивачів з незаконного володіння відповідача земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:57:001:0065.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна земельна ділянка на порушення вимог законодавства вибула з державної власності поза волею власника та законного землекористувача на підставі незаконного рішення відповідача про припинення права землекористування КЕВ м. Мукачева, скасованого судовим рішенням у справі № 5008/645/2011. У зв`язку з чим земельна ділянка на підставі статей 387, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підлягає витребуванню на користь держави в особі позивачів із незаконного володіння особи, яка набула їх за відплатним договором та за якою на даний час зареєстровано право власності на неї - Ужгородської міської ради.
При цьому прокурор вважав, що він не пропустив позовну давність, оскільки право на звернення з позовом у позивачів виникло з моменту оформлення останнім набувачем цього майна права власності на нього, а про час та підставу набуття відповідачем права власності на спірну земельну ділянку позивачі довідалися 17.03.2017, коли між відповідачем та Публічним акціонерним товариством "Концерн Галнафтогаз" було укладено договір міни земельної ділянки.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі № 907/232/18 у задоволенні заявлених позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції констатував неможливість встановити належність спірної земельної ділянки до земель державної власності, наданих у постійне користування КЕВ м. Мукачева, право якого посвідчено державним актом від 16.08.2002, оскільки характеристики набутої відповідачем земельної ділянки площею 0,5 га не відповідають тим об`єктам, які були предметом спору в інших судових справах за позовом прокурора.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі № 907/323/18 змінено мотивувальну частину рішення суду першої інстанції шляхом викладення її в редакції постанови апеляційного господарського суду. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції встановив, що спірна земельна ділянка державної власності належить КЕВ м. Мукачева на праві постійного користування та незаконно вибула з володіння держави поза волею дійсного власника та законного землекористувача, на підставі скасованого в судовому порядку рішення органу місцевого самоврядування. У зв`язку з чим наявні підстави для витребування спірного майна на підставі статей 387, 388 ЦК України з незаконного володіння відповідача. Проте прокурором пропущена позовна давність для звернення з даним позовом, оскільки позивачам стало відомо про вибуття спірної ділянки з власності держави щонайменше з часу прийняття судового рішення від 29.06.2011 у справі № 5008/645/2011 і саме з цієї дати слід обчислювати початок перебігу позовної давності, що узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 21.08.2019 у справі №911/3681/17. Прокурором та позивачами не наведено поважних причин пропуску позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем, а тому порушене право держави не підлягає судовому захисту.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.02.2020 касаційну скаргу заступника військового прокурора Західного регіону України залишено без задоволення, постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі № 907/323/18 залишено без змін.
Короткий зміст заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі № 907/323/18
У липні 2021 року до Господарського суду Закарпатської області від Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі № 907/323/18 за нововиявленими обставинами.
Згідно з цією заявою, керуючись статтями 19, 131-1 Конституції України, статтями 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", заявник просив витребувати з незаконного володіння Ужгородської міської ради на користь держави в особі Міністерства оборони України, КЕВ м. Мукачева земельну ділянку з кадастровим номером 211010000:57:001:0065 площею 0,5 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, та входить до складу військового містечка НОМЕР_1.
Як на нововиявлену обставину прокурор посилався на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 04.03.2021 у справі № 303/1689/21, якою встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), будучи керівником КЕВ м. Мукачева несумлінно ставився до своїх службових обов`язків, у порушення установленого порядку склав офіційний документ, зокрема лист від 25.12.2007 № 1829, скріпив його печаткою підприємства, чим виявив недбалість при виконанні визначених його службовим становищем обов`язків, внаслідок чого Ужгородською міською радою було незаконно припинено право постійного користування земельною ділянкою військового містечка НОМЕР_1 загальною площею 1,3272 га, вартістю 9 378 110,00 грн на АДРЕСА_1, яка відноситься до земель оборони. Земельну ділянку передано до земель запасу Ужгородської міської ради, а цільове призначення незаконно змінено "із земель оборони" на "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд" чим, як вважає прокурор, завдано шкоди інтересам держави на загальну суму 9 378 110,00 грн. У зв`язку із закінченням строків давності та на підставі статті 49 Кримінального кодексу України (далі - КК України) ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження стосовно нього закрито. Заявник вважає, що ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 04.03.2021 встановлено істотні обставини, що не були встановлені судом при винесення рішення у цій справі, та не були і не могли бути відомі заявнику, а тому просив рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 переглянути за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.08.2021 (суддя Ремецькі О. Ф.) заяву заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про перегляд за нововиявлденими обставинами рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі № 907/323/18 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків заяви шляхом подання мотивованого клопотання про поновлення строку на подання такої заяви.
На виконання вимог зазначеної ухвали місцевого господарського суду Закарпатською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері подано клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі № 907/323/18 за нововиявленими обставинами. У зазначеному клопотанні прокурор вказує, що згідно з вимогами Закону України № 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", що ухвалений парламентом 19.09.2019, протягом 2020- 2021 років тривали заходи, пов`язані з реформуванням та кадровим перезавантаженням органів прокуратури. 05.02.2020 Генеральним прокурором видано наказ № 66 "Про окремі питання забезпечення початку роботи спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур)". Наказом Генерального прокурора від 02.03.2021 № 54 затверджено перелік спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах окружних). Згідно з додатком до цього наказу встановлено, що Закарпатська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону (на правах окружної), реалізовує функції прокуратури відповідно до компетенції в межах Берегівського, Мукачівського, Рахівського Тячівського, Ужгородського та Хустського районів Закарпатської області. 15.03.2021 військова прокуратура Ужгородського гарнізону Західного регіону України змінила своє найменування на Закарпатську спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону.
Таким чином, ураховуючи наведене, заявник вказував, що у березні-квітні 2021 року в органах прокуратури ще тривали заходи, пов`язані з реформуванням та кадровим перезавантаженням органів прокуратури, в тому числі відбувалося звільнення службових осіб. У березні 2021 року, а саме 03.03.2021 та 09.03.2021 заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України Крижановського О. М. та військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України Продана О. С., на яких було покладено службові обов`язки із здійснення функцій представництва інтересів громадян або держави в суді, відповідно, звільнено із займаних посад. При цьому публічне обвинувачення в рамках кримінального провадження за № 42020070210000021 від 05.03.2020 у Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області підтримував прокурор військової прокуратури Продан О. С., який, як вказано вище, був звільнений. Обставини, встановлені в ухвалі Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.03.2021, діючому заступнику Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону стали відомі 07.07.2021 у ході опрацювання матеріалів справи № 907/323/18 та матеріалів кримінального провадження за № 42020070210000021 від 05.03.2020.
З огляду на наведене, керуючись статтями 19, 131-1 Конституції України, статтями 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", статтями 119, 174, 320- 321 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), заявник (прокурор) просив суд визнати поважними причини пропуску строку пред`явлення заяви, поновити зазначений строк та прийняти до розгляду заяву.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.09.2021 у справі № 907/323/18 (суддя Ремецькі О. Ф.) у задоволенні клопотання заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про поновлення строку для подачі заяви про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі № 907/323/18 за нововиявленими обставинами відмовлено. Заяву заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі № 907/323/18 за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що викладені заявником у клопотанні про поновлення пропущеного строку для подачі заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами причини не є поважними, про прийняття судового рішення та його зміст заявнику стало відомо 04.03.2021, а звільнення прокурора, який підтримував обвинувачення у кримінальному провадженні, не є достатніми підставами вважати пропущення процесуального строку поважними, а тому зроблено висновок, що підстави для поновлення пропущеного строку відсутні, у зв`язку з чим клопотання заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про відновлення пропущеного строку для подачі заяви про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі № 907/323/18 за нововиявленими обставинами відхилено. З урахуванням наведеного, керуючись статтею 118 ГПК України, заяву заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі №907/323/18 за нововиявленим обставинами залишено без розгляду.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 (головуючий суддя Малех І. Б., судді: Гриців В. М., Зварич О. В.) ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 09.09.2021 у справі № 907/323/18 скасовано; прийнято нове судове рішення, яким клопотання заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про поновлення строку для подачі заяви про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі № 907/323/18 за нововиявленими обставинами задоволено; поновлено заступнику керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону строк для подачі заяви про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі № 907/323/18 за нововиявленими обставинами.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню із заявою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами. Отже, заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. Апеляційний господарський суд не погодився із висновком місцевого господарського суду щодо неповажності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі № 907/323/18 за нововиявленими обставинами, зважаючи на те, що наведені заявником обставини щодо реформування органів прокуратури істотно утруднювали вчинення ними відповідних процесуальних дій, що відповідно вплинуло на обізнаність останніх щодо обставин, встановлених ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.03.2021.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі № 907/323/18, Ужгородська міська рада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі № 907/323/18 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 09.09.2021.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та заперечень на неї
Ужгородська міська рада вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що викладені заявником у клопотанні про поновлення пропущеного строку для подачі заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами причини не є поважними, про прийняття відповідного судового рішення та його зміст заявнику стало відомо 04.03.2021, а звільнення прокурора, який підтримував обвинувачення у кримінальному провадженні, не є достатніми підставами вважати пропущення процесуального строку з поважних причин.
Скаржник, посилаючись на положення статей 1, 7, 15 Закону України "Про прокуратуру", зазначає, що поняття "прокурор" охоплює не лише певну посадову особу, яка здійснює повноваження прокурора у конкретній справі (Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники, керівники регіональної прокуратури, його перший заступник та заступники), а тому особливості організації внутрішнього документообігу в системі органів прокуратури не можуть змінювати загальний порядок обчислення строку на перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, встановлений ГПК України. Ужгородська міська рада звертає увагу на те, що аналогічні висновки щодо процесуального статусу поняття "прокурора" викладено Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 у справі № 222/466/17 та від 02.06.2021 у справі № 295/10895/20
Відповідно до наведених прокурором обставин 15.03.2021 військова прокуратура Ужгородського гарнізону Західного регіону України змінила своє найменування на Закарпатську спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону. Проте, на думку скаржника, сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи.
Крім того, перейменування заявника та кадрові зміни є його внутрішнім організаційним питанням, спрямованими передусім на підвищення ефективності його роботи. Проведення таких організаційних заходів органом прокуратури не повинно зупиняти його роботу чи впливати на виконання працівниками своїх обов`язків.
Скаржник також звертає увагу на те, що прокурор замовчує те, що в структурі військової прокуратури завжди була особа, яка виконувала обов`язки військового прокурора, а також штатні прокурори військової прокуратури.
Натомість суд апеляційної інстанції не врахував, що на час кадрових та організаційних змін прокуратура не була позбавлена можливості подати вчасно заяву про перегляд рішення за нововиявленим обставинами, оскільки вона не була припинена як юридична особа.
Ужгородська міська рада акцентує на тому, що відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.03.2021 у справі № 303/1689/21 (на яку посилається прокурор) набрала законної сили 12.03.2021. Отже, за твердженням скаржника, починаючи з 12.03.2021 розпочався відлік 30-ти денного строку, встановленого частиною 1 статті 321 ГПК України, для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами який водночас, може бути поновлений за ухвалою суду в порядку, передбаченому процесуальним законом залежно від того, до суду якої інстанції подано заяву. При цьому з матеріалів справи вбачається, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі № 907/323/18 була подана до канцелярії місцевого суду лише 27.08.2021.
Зважаючи, що у даному випадку відлік строку, встановленого статтею 321 ГПК України, розпочався для заявника з часу набуття законної сили ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 04.03.2021 у справі № 303/1689/21 (12.03.2021), останнім днем подання відповідної заяви було 12.04.2021. Таким чином, у заявника за умови належної організації внутрішнього документообігу було достатньо часу для підготовки та подання заяви у межах встановленого чинним законодавством строку.
Заявник наголошує на тому, що слід врахувати, що прийняття ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 04.03.2021 у справі № 303/1689/21 відбулося у відкритому судовому засіданні за участю, зокрема, прокурора Продана О. С. та представника КЕВ м. Мукачева Дементьєвої С. М. При цьому КЕВ м. Мукачева, будучи потерпілою стороною як у вищевказаному кримінальному провадженні так і позивачем у даній справі, був обізнаний про прийняття вищевказаної ухвали, а також мав можливість звернутися до суду із заявою про перегляд рішення місцевого господарського суду у справі № 907/323/18 за новоявленими обставинами.
Таким чином, на думку скаржника, є очевидним факт пропуску строку на звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленим обставинами, оскільки, як зазначено вище, заява була подана лише 27.08.2021 (тобто через півроку з часу набрання законної сили судовим рішенням, на яке посилався прокурор у відповідній заяві).
За таких обставин, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції, насамперед повинен був належним чином дослідити та з`ясувати питання щодо наявності чи відсутності поважних підстав для поновлення заявнику строку, встановленого статтею 321 ГПК України.
Скаржник акцентує на тому, що у справі, яка розглядається, пропуск встановленого процесуальним законом 30-ти денного строку є тривалим і становить 168 календарних днів, а тому перевірка судом наявності чи відсутності поважних підстав для його поновлення особливо гостро постає у світлі принципу правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами, на чому неодноразову наголошував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).
При цьому скаржник звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 05.08.2021 у справі № 320/6622/19 наголосив, що організаційні питання не можуть бути поважною причиною для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Подібними правовідносинами в цьому випадку є питання щодо застосування поважності пропуску процесуального строку та можливість його поновлення прокурору. Однак навіть у разі виникнення під час проведення організаційних заходів труднощів, що призвели до пропущення процесуальних строків, буде несправедливо порушувати права відповідача, безпідставно розширюючи межі строку пред`явлення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленим обставинами, всупереч принципу юридичної визначеності.
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Як зазначив ЄСПЛ у своєму рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії", заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення ЄСПЛ від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Німеччини".
Відповідно у цій справі військова прокуратура як особа, на котру покладено законом обов`язок підтримання обвинувачення в суді, повинна сумлінно, з урахуванням принципів добросовісності та розумності користуватися наданими їй правами та вживати заходів, щоб дізнатися про стан судового провадження, відкритого в кримінальному провадженні. Дотримання процесуальних строків перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після завершення таких строків, відносини стають стабільними.
З огляду на це, на думку скаржника, апеляційний суд дійшов хибного висновку, що зазначені у клопотанні заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону обставини об`єктивно могли перешкодити прокурорам подати заяву про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2018 у справі № 907/323/18 за нововиявленим обставинами.
Скаржник зауважує на тому, що постанови Верховного Суду від 25.09.2018 у справі № 222/466/17, від 02.06.2021 у справі № 295/10895/20, від 05.08.2021 у справі № 320/6622/19, в яких викладено висновки про застосування норм права у подібних правовідносинах, помилково не було враховано в оскаржуваному судовому рішенні.
У відзиві на касаційну скаргу Міністерство оборони України просить касаційну скаргу залишити без задоволення або закрити провадження за касаційною скаргою Ужгородської міської ради. У зазначеному відзиві Міністерство оборони України наголошує, що справи № 222/466/17 та № 295/10895/20, наведені скаржником у тексті касаційної скарги, є кримінальними, а справа № 320/6622/19 - адміністративною, що вказує на те, що правовідносини у зазначених справах абсолютно відрізняються від тих, що склалися у справі № 907/323/18, яка є господарською. На думку Міністерства оборони України, відсутні підстави стверджувати про подібність правовідносин у наведених у касаційній скарзі постановах Верховного Суду та у цій справі, і неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених у цих постановах. З огляду на викладене Міністерство оборони України вважає, що наявні всі підстави для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Ужгородської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 у справі № 907/323/18.