ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 911/2019/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Берднік І. С., Дроботової Т. Б.,
помічника судді, який виконує обов`язки секретаря судового засідання, - Мірошниченка К. Є.,
за участю представників:
позивача - Карпухіна Я. В. (адвоката),
відповідача - Кучми О. М. (самопредставництво),
третьої особи - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Обухівської міської ради Київської області
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 (колегія суддів: Корсак В. А. - головуючий, Євсіков О. О., Демидова А. М.) і рішення Господарського суду Київської області від 13.10.2020 (суддя Конюх О. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло"
до Обухівської міської ради Київської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області
про стягнення 1 565 708,48 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло" (далі - ТОВ "Київщина-Житло") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Обухівської міської ради Київської області (далі - Обухівська міська рада), в якому просило суд стягнути із відповідача 1565798,48 грн збитків, завданих неправомірними рішеннями органу місцевого самоврядування.
1.2. Позов обґрунтований тим, що рішенням від 23.02.2006 № 297 "Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин" Обухівська міськрада вилучила із складу лісового фонду Обухівського лісництва земельну ділянку площею 5,8 га, перевела у землі міської ради, надала дозвіл ТОВ "Київщина-Житло" на виготовлення матеріалів вибору земельної ділянки під будівництво житлового комплексу.
1.3. Рішенням від 27.07.2006 №34 "Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин" Обухівською міською радою було погоджено ТОВ "Київщина-Житло" матеріали вибору земельної ділянки, надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на умовах оренди під будівництво житлового комплексу.
1.4. Рішенням від 30.11.2006 № 65 "Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин" Обухівською міською радою затверджено проект землеустрою, надано ТОВ "Київщина-Житло" в оренду земельну ділянку площею 5,8 га під будівництво житлового комплексу у м. Обухові на вул. Каштановій.
1.5. 20.12.2006 між Обухівською міською радою та ТОВ "Київщина-Житло" було укладено договір оренди землі на земельну ділянку кадастровий номер 3223110100:01:100:0008, який був зареєстрований 27.07.2007 у державному реєстрі земель. 15.07.2014 була проведена державна реєстрація прав та їх обтяжень.
1.6. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 у справі № 911/1482/17, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 11.06.2018, визнано недійсними рішення Обухівської міської ради від 23.02.2006, від 30.11.2006, визнано недійсним договір оренди землі від 20.12.2006, скасовано рішення про державну реєстрацію прав від 15.07.2014. За висновками судів, земельна ділянка лісового фонду площею 5,8 га знаходилась у власності держави, тому Обухівська міська рада не мала повноважень на розпорядження нею.
1.7. Позивач наголошував, що за період дії договору оренди сплатив до місцевого бюджету Обухівської міської ради за 2007 - 2018 роки загалом 1565708,48 грн орендної плати за недійсним договором. Також позивач стверджував, що відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, до складу операційних витрат мають бути включені витрати по сплаті орендної плати, надходження яких контролюється органами державної податкової служби відповідно до Податкового кодексу України. Отже позивач зазначав, що витрати ТОВ "Київщина-Житло" на сплату орендної плати є прямими реальними збитками, завданими позивачу при прийнятті рішень та наданні земельної ділянки в оренду, які мають бути відшкодовані в порядку, передбаченому статтями 1166, 1173 Цивільного кодексу України Обухівською міською радою, котра прийняла незаконні рішення, та які були в подальшому були скасовані у судовому порядку.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 13.10.2020 у справі № 911/2019/20 позовні вимоги ТОВ "Київщина-Житло" до Обухівської міської ради задоволено частково. Стягнуто з Обухівської міської ради на користь ТОВ "Київщина-Житло" 1450889,96 грн.
2.2. Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із того, що майнові втрати позивача можуть бути кваліфіковані як невідворотний результат незаконних рішень Обухівської міської ради щодо спірної земельної ділянки лісового фонду державної власності. За висновком господарського суду першої інстанції, позивачем доведено прямий причино-наслідковий зв`язок між неправомірними рішеннями відповідача та завданою шкодою. Крім того, суд зазначив, що право на позов про стягнення збитків, завданих неправомірними рішеннями органу місцевого самоврядування в порядку статті 1173 Цивільного кодексу України у позивача виникло із набранням законної сили постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 у справі № 911/1482/17, якою були визнані недійсними рішення Обухівської міської ради № 297-30 від 23.02.2006, № 65-8 від 30.11.2006, та договір оренди землі № 6192 від 20.12.2006. З огляду на викладене місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що в цьому випадку строк позовної давності у справі не пропущено.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 скасовано рішення Господарського суду Київської області від 13.10.2020 у справі № 911/2019/20 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
2.4. Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив із того, що відповідно до частини 6 статті 21 Закону України "Про оренду землі" у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним, отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається, а перераховані позивачем кошти є орендною платою за користування землею. При цьому договір оренди землі від 20.12.2006 виконувався обома сторонами, а земельна ділянка перебувала у володінні та користуванні позивача. Тому, за висновком суду, сплачена орендна плата не є збитками та не може бути відшкодована.
2.5. Постановою Верховного Суду від 29.06.2021 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2021, а справу № 911/2019/20 передано на новий розгляд до апеляційного господарського суду.
2.6. Скасовуючи постанову апеляційної інстанції та передаючи справу на новий розгляд до апеляційного господарського суду, Верховний Суд погодився з доводами скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статей 22, 1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України та неврахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування. Верховний Суд констатував, що у спірних правовідносинах необхідно застосувати положення статті 22, 1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України. Проте зазначив, що суд апеляційної інстанції, пославшись на статтю 626 Цивільного кодексу України, частину 6 статті 21 Закону України "Про оренду землі", здійснив апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції без урахування предмета і підстав заявленого позову.
2.7. За результатами нового апеляційного розгляду постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 залишено без змін рішення Господарського суду Київської області від 13.10.2020 у справі № 911/2019/20.
2.8. Здійснюючи новий апеляційний перегляд рішення господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що в цій справі доведено протиправність рішень відповідача як органу місцевого самоврядування, розмір шкоди в сумі 1450889,96 грн та причино-наслідковий зв`язок між незаконними рішеннями та завданою шкодою, який полягає у тому, що ці витрати ніколи не були би понесені, якби відповідач, приймаючи спірні рішення, діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, за висновком апеляційного господарського суду, документально підтверджені належними доказами прямі витрати позивача на сплату орендної плати складають 1450889,96 грн. При цьому суд зазначив, що право на позов про стягнення збитків, завданих неправомірними рішеннями органу місцевого самоврядування в порядку, передбаченому статтею 1173 Цивільного кодексу України, у позивача виникло з набранням законної сили постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 у справі № 911/1482/17, якою були визнані недійсними рішення Обухівської міської ради № 297-30 від 23.02.2006, № 65-8 від 30.11.2006 та договір оренди землі № 6192 від 20.12.2006.. З огляду на це, за висновком суду, строк позовної давності у справі не пропущено, а доводи відповідача про пропуск строку позовної давності є необґрунтованими.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 та рішенням Господарського суду Київської області від 13.10.2020 у справі № 911/2019/20, до Верховного Суду звернулася Обухівська міська рада з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог в цій справі.
3.2. Обухівська міська рада зазначає, що оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Обухівська міська рада, звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник наголошує, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, застосували положення статей 118, 119 Господарського процесуального кодексу України та статті 261 Цивільного кодексу України без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, постанові Верховного Суду України від 22.02.2017 у справі № 6-17цс17 та постановах Вищого господарського суду України від 22.01.2013 у справі № 5006/18/13/2012, від 27.12.2016 у справі № 916/1828/16, від 26.03.2013 у справі № 32/184, від 29.07.2015 у справі № 904/5130/14. Також скаржник вважає, що акт перевірки не є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який відображає господарські операції та підтверджує здійснення господарських операцій. Тому, на думку скаржника, встановлені органами державної податкової служби при проведенні контрольних заходів факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України, тобто сам лише акт перевірки не є підставою для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків та не звільняє позивача від процесуального обов`язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.
3.3. ТОВ "Київщина-Житло" у письмових поясненнях, які подані у строк, встановлений судом для подання відзиву на касаційну скаргу, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги Обухівської міської ради. На думку ТОВ "Київщина-Житло", Обухівська міська рада фактично визнає свою провину у нанесених позивачу збитках, оскільки єдиною підставою касаційної скарги є нібито невірні висновки судів щодо застосування в цій справі строків позовної давності, і відповідач намагається уникнути відповідальності через застосування строків позовної давності.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що рішенням 30 сесії Обухівської міської ради № 297-30-ІУ від 23.02.2006 вирішено надати дозвіл ТОВ "Київщина-Житло" на виготовлення матеріалів відбору земельної ділянки орієнтовною площею 5,8 га, наміченої для відведення в користування на умовах оренди під будівництво житлового комплексу в м. Обухів на вул. Каштановій при умові відшкодування збитків ДП "Київський лісгосп". Крім того, цим рішенням вирішено вилучити із складу лісового фонду Обухівського лісництва в кварталі 63, виділ 15 земельну ділянку площею 5,8 га з метою подальшої передачі ТОВ "Київщина-Житло".
4.2. Рішенням 3 сесії Обухівської міської ради № 34-3-У від 27.07.2006 вирішено погодити матеріали відбору земельної ділянки та надати дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 5,8 га для надання в користування на умовах оренди під будівництво житлового комплексу в м. Обухів на вул. Каштановій.
4.3. Рішенням 8 сесії Обухівської міської ради № 65-8-У від 30.11.2006 вирішено: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5,8 га в користування на умовах оренди під будівництво житлового комплексу; надати ТОВ "Київщина-Житло" земельну ділянку 5,8 га в користування на умовах оренди під будівництво житлового комплексу в м. Обухів на вул. Каштановій; ТОВ "Київщина-Житло" укласти з Обухівською міською радою договір на право користування земельною ділянкою на умовах оренди строком на 10 років.
4.4. 20.12.2006 між Обухівською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Київщина-Житло" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення Обухівської міської ради № 65-8-У від 30.11.2006 надає в оренду, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Обухів, вул. Каштанова (кадастровий номер 32231101100:01:100:0008) під будівництво житлового комплексу.
4.5. Договір укладено на 10 років, починаючи з дати його реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк (пункти 2.1, 2.2 договору).
4.6. Договір оренди посвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу 20.12.2006 та зареєстровано у Обухівському районному відділі Київської регіональної Філії Центру державного земельного кадастру, про що 27.07.2007 у Державному реєстрі земель було вчинено запис за № 040433100013.
4.7. Відповідно до акта прийому-передачі від 20.12.2006 відповідачем передана, а позивачем прийнята земельна ділянка яка знаходиться за адресою: м. Обухів, вул. Каштанова (кадастровий номер 32231101100:01:100:0008) під будівництво житлового комплексу.
4.8. 15.07.2014 між Обухівською міською радою та ТОВ "Київщина-Житло" було укладено та нотаріально посвідчено за реєстровим номером 1342 договір про внесення змін та доповнень до договору оренди землі, а саме викладено пункт 1.1 договору у новій редакції, відповідно до якої в оренду передана земельна ділянка площею 5,800 га кадастровий номер 3223110100:01:100:0008 під будівництво житлового комплексу, а також викладено пункт 3.2 договору в новій редакції, відповідно до якого орендна плата становить 3% від нормативної грошової оцінки.
4.9. Право оренди ТОВ "Київщина-Житло" земельною ділянкою площею 5,8 га з кадастровим номером 3223110100:01:100:0008 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису № 14464294 від 15.07.2014, на підставі рішення приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щур Н. Р. № 14463133 від 15.07.2014 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
4.10. Як зазначив суд першої інстанції, ці обставини були встановлені судом під час розгляду справи № 911/1482/17, визнаються сторонами та у порядку частин 1 та 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не доказуються при розгляді справи.
4.11. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 у справі № 911/1482/17 за позовом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Обухівської РДА Київської області та Київської обласної державної адміністрації до Обухівської міської ради Київської області, ТОВ "Київщина-Житло" про визнання недійсними рішень, визнання недійсним договору оренди землі № 6192 від 20.12.2006 та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 11.06.2018:
- визнано недійсним рішення 30 сесії Обухівської міської ради Київської області четвертого скликання "Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин" № 297- 30 сесії-ІУ від 23.02.2006, яким вилучено зі складу лісового фонду Обухівського лісництва в кварталі 63, виділ 15 земельну ділянку площею 5,8 га.;
- визнано недійсним рішення 8 сесії Обухівської міської ради Київської області п`ятого скликання "Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин" № 65-8 сесії-У від 30.11.2006, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення ТОВ "Київщина-Житло" земельної ділянки площею 5,8 га у користування;
- визнано недійсним договір оренди землі, укладений між Обухівською міською радою та ТОВ "Київщина-Житло" № 6192 від 20.12.2006 з усіма змінами та доповненнями;
- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щур Н. Р. № 14463133 від 15.07.2014.
4.12. Суд першої інстанції констатував, що у справі № 911/1482/17 встановлено, що земельна ділянка площею 5,8 га з кадастровим номером 3223110100:01:100:0008 належить до земель лісового фонду та станом на 23.02.2006 (дата прийняття рішення Обухівської міської ради № 297- 30) перебувала у власності держави. Тому, приймаючи рішення № 297-30 від 23.02.2006, Обухівська міська рада діяла поза межами встановлених законом повноважень щодо вилучення зі складу лісового фонду Обухівського лісництва в кварталі 63, виділ 15 земельної ділянки площею 5,8 га.
4.13. Рішення Обухівської міської ради № 297- 30 стало підставою для прийняття наступних рішень, зокрема, рішення 8 сесії Обухівської міської ради № 65- 8 від 30.11.2006, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5,8 га в користування на умовах оренди під будівництво житлового комплексу, надано ТОВ "Київщина-Житло" земельну ділянку 5,8 га в користування на умовах оренди під будівництво житлового комплексу в м. Обухів на вул. Каштановій, та зобов`язано ТОВ "Київщина-Житло" укласти з Обухівською міською радою договір на право користування земельною ділянкою на умовах оренди строком на 10 років.
4.14. Суд першої інстанції зазначив, що Обухівська міська рада неправомірно розпорядилася земельною ділянкою лісового фонду, вилучивши її із складу лісового фонду Обухівського лісництва з порушенням норм діючого на момент виникнення спірних відносин законодавства, тому дійшов висновку про незаконність подальших дій зі спірною земельною ділянкою, зокрема, щодо прийняття рішення 8 сесії Обухівської міської ради Київської області п`ятого скликання "Про розгляд питань по регулюванню земельних відносин" № 65-8 від 30.11.2006, та укладення з ТОВ "Київщина-Житло" договору оренди № 6192 від 20.12.2006.
4.15. Позивач наголошував, що протягом дії недійсного договору оренди (2007 - 2018 роки), який був укладений відповідно до прийнятих із перевищенням повноважень недійсних рішень Обухівської міської ради, сплачував орендну плату загалом у сумі 1565708,48 грн, які просив суд стягнути з Обухівської міської ради в якості збитків, завданих позивачу незаконними рішеннями органу місцевого самоврядування в порядку, передбаченому статтями 1166, 1173 Цивільного кодексу України. Наведене і стало підставою для звернення ТОВ "Київщина-Житло" із позовом до суду.
5. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
5.1. Ухвалою Верховного Суду від 12.01.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Обухівської міської ради Київської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 і рішення Господарського суду Київської області від 13.10.2020 у справі № 911/2019/20.
Ухвалами Верховного Суду від 08.02.2022, від 22.02.2022 оголошувались перерви у судових засідань з розгляду касаційної скарги Обухівської міської ради Київської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 і рішення Господарського суду Київської області від 13.10.2020 у справі № 911/2019/20.
Водночас із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан на підставі Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX.
До Верховного Суду надійшло клопотання Обухівської міської ради Київської області про відкладення розгляду справи у зв`язку з введенням воєнного стану, подане через засоби поштового зв`язку та зареєстроване Верховним Судом 11.04.2022 і це клопотання враховане колегією суддів.
5.2. З урахуванням Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 18.05.2022 № 341/2022, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи № 911/2019/20 у розумний строк, тобто такий, що є необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи, з метою забезпечення своєчасного судового захисту.
5.3. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга повинна бути частково задоволена з огляду на таке.
5.4. Предметом позову в цій справі є вимоги ТОВ "Київщина-Житло" до Обухівської міської ради про стягнення 1565798,48 грн збитків. Підставою позовних вимог, на думку позивача, є неправомірні рішення органу місцевого самоврядування, в результаті яких ТОВ "Київщина-Житло" понесло витрати на сплату орендної плати.
5.5. Верховний Суд зазначає, що відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
5.6. Положеннями статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
5.7. До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків унаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (утрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).
5.8. За загальними положеннями згідно із статтею 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
5.9. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи на підставі статей 1173, 1174 цього Кодексу.
5.10. Отже, положення статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Цими положеннями передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою.
5.11. Частиною 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
5.12. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
5.13. Здійснюючи новий апеляційний перегляд рішення господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд погодився із судом першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог в цій справі та констатував, що в цій справі доведено протиправність рішень відповідача, як органу місцевого самоврядування, розмір шкоди в сумі 1450889,96 грн та причино-наслідковий зв`язок між незаконними рішеннями та завданою шкодою, який полягає у тому, що ці витрати ніколи не були би зроблені, якби відповідач, приймаючи спірні рішення, діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, за висновком суду, строк позовної давності у справі не пропущено, а доводи відповідача про пропуск строку позовної давності є необґрунтованими.